Як це було до 20.10.2019 року?
Згідно з ч. 8 пп. 291.5.1 ПКУ під заборону для «єдинників» потрапляла діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).
Вичерпний перелік таких видів діяльності, що підлягали ліцензуванню, містила ч. 7 ст. 42 Закону №1280.
Відповідно до цього податківці роз’яснювали, що інтернет-провайдер може бути платником ЄП, якщо вид діяльності «Інтернет – провайдер телекомунікацій» (КВЕД 61.90) не підпадає під перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
При цьому іванофранківські податківці йшли ще далі і надавали конкретну відповідь: вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч. 7 ст. 42 Закону №1280, тому необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. А отже, ФОП, що надає послуги інтернет–зв’язку, може бути платником єдиного податку.
Що змінилося з 20.10.2019 року?
З цієї дати набрали чинності деякі норми Закону №129-ІХ (про них тут), яким передбачаються зміни до ПКУ.
Зокрема ч. 8 п. 291.5.1 ПКУ було викладено у новій редакції, яка повністю відповідає переліку ліцензованих видів діяльності у сфері телекомунікації, і зазначеного у ч. 7 ст. 42 Закону №1280.
Тобто норми статті, яка встановлює, хто може бути «єдинником», конкретизували, але таким чином, що нічого не повинно було б змінитись. У ч. 8 п. 291.5.1 ПКУ просто зазначили перелік видів діяльності, який і так був заборонений для «єдинників» через свою «ліцензійність», а послуги з доступу до Інтернету до таких видів діяльності не належать.
Але така зміна викликала хвилю запитань у платників податку. Зокрема, чи не передбачають зміни до ПКУ заборону на надання послуг інтернет-провайдера для платників ЄП? На що податківці раптом почали надавати суперечливі роз’яснення!
Чернівецькі податківці зазначили, що фізичні особи – підприємці, які здійснюють кур’єрську діяльність та надають послуги інтернет–зв’язку, можуть бути платниками єдиного податку.
А ось у підкатегорії 107.01.01 «ЗІР» з’явилось роз’яснення (див. тут), що фізична особа – підприємець, яка здійснює діяльність з надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет, яка належить до класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», не може бути платником єдиного податку першої – третьої групи.
Та згодом, як побачимо далі, центральний податковий орган свою думку змінив.
Чергові зміни в позиції
Інтернет Асоціацією України було направлено запит до ДПСУ з оскарженням роз’яснення, наданого в «ЗІР». ДПСУ врахувало зауваження і у листі від 03.02.2020 р. №4256/6/99-00-04-06-03-06 надало вже лояльніше, проте не зовсім конкретне роз’яснення.
За новою позицією податківців, ФОП у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право бути платником єдиного податку за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені пп. 8 пп. 291.5.1 ПКУ.
Проте для встановлення, до якого виду належить обрана підприємцем господарська діяльність та чи належить вона до видів діяльності, заборонених «єдинникам», фіскали радять звернутись до Державної служби статистики України (як до розробника Методичних основ та пояснень до позицій КВЕД)!
Тобто, з одного боку, є позитивний результат: попереднє роз’яснення у підкатегорії 107.01.01 «ЗІР» щодо цього питання було переведено в статус нечинних, а замість нього з’явилось роз’яснення аналогічне до наведеного вище листа.
Більш того, ДПСУ вже надає платникам податку і аналогічні за змістом ІПК (напр., ІПК від 19.02.2020 р. №678/6/99-00-04-06-03-06/ІПК).
З іншого боку, щоб остаточно поставити крапку у цьому питанні, доведеться звертатись до Державної служби статистики України щодо класифікації послуг інтернет-провайдерів, які вони надають.
