- Для чого потрібна Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)?
- Які є обмеження для ФОПів щодо видів діяльності?
- Оптова та роздрібна торгівля: у чому різниця та коли виникає ризик?
- Відображення кодів КВЕД у заяві платника єдиного податку
- Відображення кодів КВЕД у звітності платника єдиного податку
- Висновки та рекомендації
Для чого потрібна Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)?
Головна функція КВЕДу полягає у впорядкуванні та структуруванні економічної інформації. Він дозволяє державі бачити економіку як чітко розмежовані галузі та сектори, а не як хаотичний набір підприємств. Однак функції КВЕДу не обмежуються лише цим. Вони охоплюють кілька важливих напрямів застосування:
- Адміністративна функція. Обраний КВЕД фіксується в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) як обов’язковий елемент реєстрації суб’єкта і визначає напрям його діяльності.
- Статистичний облік та аналіз. КВЕД є основою для збору та поширення статистичних даних. Основний код КВЕД підприємства визначають не лише за записом у ЄДР, а за фактичними річними показниками – ним вважається вид діяльності підприємства з найбільшою частиною доходу протягом звітного року. На підставі цих даних Держстат формує перелік статистичної звітності на наступний рік. КВЕД також забезпечує міжнародну порівнянність показників, оскільки гармонізований із європейською класифікацією NACE.
- Податкове регулювання. ФОП на спрощеній системі може здійснювати лише ті види діяльності, які внесені до Реєстру платників єдиного податку (п. 299.7 ПКУ). Самої держреєстрації КВЕДу недостатньо – він має бути відображений у Реєстрі платників ЄП. Діяльність за невнесеним до Реєстру кодом КВЕД є порушенням і може призвести до підвищеної ставки податку або втрати права на спрощену систему.
Які є обмеження для ФОПів щодо видів діяльності?
Коли ФОП вносить до Реєстру ті види діяльності, які планує здійснювати, він повинен врахувати два обмеження.
- Для 1-3 груп ЄП п. 291.4 ПКУ встановлено види діяльності, які можна здійснювати, перебуваючи в кожній із них. При цьому те, що дозволено одній групі, може бути не дозволено іншій. Тож, якщо ФОП бажатиме здійснювати певні види діяльності, які заборонені його групі, йому спочатку доведеться змінити групу, а вже потім додавати такі види діяльності до інформації про себе в Реєстрі платників ЄП.
- Також слід враховувати обмеження п. 291.5 ПКУ, оскільки деякі види діяльності заборонені для всіх платників ЄП 1-3 груп.
Зверніть увагу!
Для правомірного перебування на спрощеній системі ФОП 1-3 груп повинен здійснювати лише ті види діяльності, які:
- внесені до Реєстру платників єдиного податку (п. 299.7 ПКУ);
- не належать до переліку заборонених для спрощеної системи (п. 291.5 ПКУ).
Оптова та роздрібна торгівля: у чому різниця та коли виникає ризик?
Щодо оптової та роздрібної торгівлі ключовий ризик полягає в їх чіткому розмежуванні понять. Поширеною помилкою є орієнтація виключно на обсяг партії товару. Тому пропонуємо детальніше розібратися в цьому питанні.
Важливо!
Роздрібна торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надавання йому торговельних послуг.
Оптова торгівля – вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.
ДСТУ 4303:2004 «Торгівля роздрібна та оптова. Терміни та визначення понять»
Таблиця 1. Порівняльна характеристика роздрібної та оптової торгівлі
| Критерій порівняння | Роздрібна торгівля | Оптова (гуртова) торгівля |
| Визначення | Ст. 698 ЦКУ (договір роздрібної купівлі-продажу), ДСТУ 4303:2004 | Окремого визначення в ЦКУ немає (реалізується через договір поставки), ДСТУ 4303:2004 |
| Суб’єктний склад (покупець) | Фізична особа – кінцевий споживач | Суб’єкт господарювання (юридична особа або ФОП) |
| Мета придбання | Особисте, домашнє або сімейне споживання, не пов’язане з підприємницькою діяльністю | Подальший перепродаж, використання у виробництві або забезпечення господарської діяльності |
| Документальне оформлення | Фіскальний або товарний чек, публічний договір | Договір поставки, рахунок-фактура, видаткова накладна |
| Обсяг продажу | Переважно одиничні товари або невеликі обсяги (не є визначальним фактором) | Зазвичай партії товару та системність постачань |
Враховуючи викладене, визначальним критерієм є не обсяг товару (одна одиниця чи вагон), а статус покупця та мета придбання. Якщо ФОП продасть навіть одну пачку паперу для принтера юридичній особі для використання в її господарській діяльності (наприклад, в офісі), така операція вважається оптовою торгівлею (виробничим споживанням).
Однак проблема в тому, що купівлю канцтоварів для офісу подекуди здійснюють працівники таких офісів, часто за готівку або з розрахунком власними, а не корпоративними платіжними картками. Продавець у такій ситуації не знає, як буде використаний проданий ним товар.
Сучасне законодавство, правила та звичаї торгівлі не вимагають з’ясовувати мету придбання товару у покупця-фізособи. Тож якщо фізособа-покупець сама не вимагає надати їй рахунок-фактуру для оплати або оформити видаткову накладну, продавець і не здогадується, що перед ним не кінцевий споживач, а представник суб’єкта господарювання. І, на нашу думку, не повинен відповідати за здійснення «не того» виду діяльності.
Хоча за нормами закону, для ідентифікації оптової та роздрібної торгівлі кінцевим споживачем є саме фізична особа, яка придбаває товар для особистих потреб, не пов’язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (ст. 1 Закону від 12.05.1991 №1023-XII «Про захист прав споживачів»).
Таким чином, для ФОПа:
- якщо покупець – фізична особа для власних потреб, це є роздрібна торгівля;
- якщо покупець – юридична особа або ФОП для здійснення господарської діяльності, це є оптова торгівля незалежно від кількості товару.
Таблиця 2. Ризики для ФОПа – платника ЄП 1-3 груп
| Група | Дозволена діяльність | Основні ризики | Приклад ситуації | Податкові та правові наслідки |
| 1 | Роздрібний продаж з торговельних місць на ринках; побутові послуги населенню |
опт заборонений повністю | Продаж товарів суб’єкту господарювання – навіть якщо продаж на ринку | – Ставка 15% ЄП до доходу, отриманого від оптової торгівлі (пп. 2 пп. 293.4 ПКУ); – обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ) |
| 2 | Роздрібна торгівля; – оптова торгівля; – послуги платникам ЄП та населенню |
– відсутній відповідний КВЕД; – неправильна кваліфікація операції (роздріб/опт) |
ФОП з КВЕДом «роздрібна торгівля» продає товар іншому ФОПу для перепродажу (опт), але не має оптового КВЕДу | – Дохід від незареєстрованого КВЕДу оподатковується за ставкою ЄП 15% (пп. 2 пп. 293.4 ПКУ); – обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ) |
| 3 | Будь-яка діяльність, не заборонена для платників ЄП 1-3 груп; робота з будь-якими контрагентами |
невідповідність фактичної діяльності зареєстрованим КВЕДам | Системні поставки юридичним особам за договорами поставки за наявності лише роздрібного КВЕДу | – Обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ) |
Відображення кодів КВЕД у заяві платника єдиного податку
Платник єдиного податку у Заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначає обрані види господарської діяльності за КВЕДами (пп. 5 п. 298.3 ПКУ). В разі необхідності ФОП може видалити раніше обрані види господарської діяльності або додати нові. Як це зробити, ми докладно розглядали в статті «Заява про застосування спрощеної системи оподаткування: інструкція із заповнення та подання (+ зразки Заяв)».
Звертаємо увагу, що ПКУ визначає саме види діяльності, дозволені або заборонені «єдинникам», а не конкретні коди КВЕД. Тому суб’єкт господарювання з урахуванням специфіки своєї діяльності та обраної групи ЄП самостійно обирає відповідні коди КВЕД і зазначає їх у заяві під час реєстрації платником єдиного податку. На цьому наголошують і податківці в «ЗІР», категорія 107.01.08.
Як обрати та додати коди КВЕД, читайте у наших консультаціях:
Відображення кодів КВЕД у звітності платника єдиного податку
Платник єдиного податку зобов’язаний відображати у Декларації коди КВЕД відповідно до вимог п. 48.4 ПКУ. У полі 10 розділу I декларації зазначають код і назву виду економічної діяльності за КВЕДом, але виключно щодо тих видів діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді. Саме таку відповідь бачимо в «ЗІР», категорія 107.01.07.
На практиці багато ФОПів зазначають у декларації всі КВЕДи, внесені до Реєстру платників єдиного податку. Це не є порушенням і дозволяє мінімізувати ризики забути вказати якийсь із кодів, за яким діяльність у звітному періоді здійснювалася.
Проте до ПКУ часто вносяться зміни, тож якісь види діяльності, які ФОП здійснював раніше, зараз є для нього забороненими. Дехто встигає вносити зміни до Реєстру і виключати непотрібні види діяльності, а дехто ні. А анулюють статус «єдинника» не за кодами КВЕД у Реєстрі, а за види діяльності, які ФОП фактично здійснював у звітному періоді (про що він повідомляє податківців у декларації).
Тому краще все ж таки зазначати в декларації ті види діяльності, які ви фактично здійснювали.
Висновки та рекомендації
- ФОП має право здійснювати лише ті види діяльності, які внесені саме до Реєстру платників ЄП, а не лише до ЄДР (п. 299.7 ПКУ).
- Продаж фізособі для особистих потреб – це роздріб. Продаж ФОПу або юрособі для господарської діяльності – це опт, незалежно від кількості товару. Помилка в ідентифікації операції створює ризик роботи за «не тим» КВЕДом.
- Якщо підприємець планує одночасно здійснювати роздрібну і оптову торгівлю (дозволено для 2-ї та 3-ї груп), до Реєстру ЄП слід включити обидва види діяльності. Це мінімізує ризик податкових спорів та втрати статусу «єдинника».
- У декларації ЄП зазначаються коди КВЕД діяльності, яка фактично здійснювалася ФОП у звітному періоді (п. 48.4 ПКУ).
