Обов'язок вести товарний облік для ФОПів, які застосовують РРО і торгують товарами, був і раніше. Закон про РРО не вимагав цього лише від ФОП на ЄП, які не є платниками ПДВ (незалежно від товарів, які вони реалізовували).
Проте з 01.08.2020 р. пункт 12 ст. 3 Закону про РРО зазнав змін, і такі вимоги не поширюються на ФОПів, які є платниками ЄП та не зареєстровані платниками ПДВ (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Крім того, СГ зобов'язаний надати контролюючим органам під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки зберігаються у місці продажу (господарському об'єкті).
До речі, товарний облік не є тотожним бухгалтерському обліку. Водночас для ФОПів законодавчо так і не встановлено жодного порядку обліку товарних запасів. Отже, чого насправді вимагає від них Закон про РРО, наразі не відомо.
Проте податківці в IПК від 06.03.2018 р. №898/Т/99-99-13-01-02-14/IПК (див. «ДК» №13/2018, коментар «ДК») зазначали, що у зв'язку з відсутністю порядку товарного обліку у підприємців ФОП має право вести облік товарів за правилами П(С)БО 9. Але ж «має право» — це не означає, що ФОП зобов'язаний так робити!
Отже, для ведення товарного обліку ФОП може вести бухоблік за П(С)БО 9, а може і вигадувати власні правила товарного обліку. Головне, щоб він був і зазначене в ньому відповідало товарним залишкам на момент податкової перевірки.
Також наголосимо, що відповідальність передбачено саме за ненадання первинних документів щодо походження на товари, які на момент перевірки зберігаються у місці продажу.
Обов'язку мати документи про походження товару, що вже було продано (тобто який уже не зберігається у місці продажу), не встановлено.
Щодо документів на реалізацію товару, то це питання є дискусійним. На нашу думку, обов'язку робити це «єдинникам» не встановлено. Річ у тім, що природа доходу у «єдинника» має важливу відмінність — це дохід у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Тож у «єдинника» до виникнення доходу спричинюється не операція з продажу або відвантаження товару чи надання послуги, а саме отримання коштів за такий товар або послугу. Відповідно важливими в цьому разі є первинні документи, що підтверджують саме отримання коштів, а не продаж товару:
- банківська виписка;
- Z-звіт з РРО;
- інші документи, що можуть підтвердити отримання готівкових коштів «єдинником», якщо він не застосовує РРО.
Отже, Закон про РРО не зобов'язує «єдинника» II групи, що здійснює продаж технічно складних побутових товарів, вести бухоблік. Проте згідно з поточною редакцією п. 12 ст. 3 Закону про РРО такий СГ має:
- вести у зручній для себе формі та за власним порядком облік товарних запасів;
- продавати лише товари, відображені в такому обліку;
- надавати під час перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки зберігаються у місці продажу (господарському об'єкті).
