Голова Податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев у своєму Телеграм каналі проінформував, що у травні-червні 2026 року українська економіка продемонструвала ознаки пожвавлення попри воєнні виклики. І це надважливий тренд, який демонструє стійкість бізнесу та його високу адаптивність до нових викликів. Тож давайте детально розглянемо, що відбувається в ключових секторах.
Енергетика та промисловість. Покращення ситуації з енергопостачанням одразу дало поштовх для заводів. Найкраще це видно на прикладі металургії. Після спаду у квітні, вже в травні виробництво чавуну та сталі повернулося на рівень минулого року, а випуск прокату навіть зріс. У червні ця тенденція збереглася.
Ще один важливий сигнал – газовидобуток. Попри атаки на інфраструктуру, видобуток газу зростає на тлі підготовки до зими. А це не просто галузева статистика, а питання енергостійкості країни перед наступним опалювальним сезоном.
Агросектор. Тут ситуація неоднозначна. З одного боку, великі запаси зерна з минулого врожаю підтримують наш експорт. Але з іншого – логістика, зокрема цього ж зерна, залишається під ударом. У травні через атаки на транспортну інфраструктуру обсяги вантажних перевезень впали на 16,3% р/р. Проте вже в червні було зафіксовано пожвавлення експорту аграрних вантажів майже всіма видами транспорту.
Водночас у травні зростання в с/г сповільнилося до 0,5% р/р проти 2,9% р/р у квітні. Найслабше місце зараз – тваринництво. Через скорочення поголів'я в приватних господарствах падає виробництво молока та м'яса. Ситуацію частково рятують великі промислові виробники та птахівництво.
Аграрний експорт на зовнішніх ринках дещо просів: кукурудзу купували менше, а експорт олії обмежували менші запаси сировини. Натомість експорт пшениці залишається високим завдяки попиту з боку країн Близького Сходу та Північної Африки.
Будівництво. Це одна з тих галузей, де невизначеність відчувається особливо сильно: люди й бізнес обережніше інвестують у нерухомість, а держава теж не має можливості швидко нарощувати капітальні видатки. У червні кількість нових будівель скоротилася на 20% р/р після падіння 7% р/р у травні. А введення будівель в експлуатацію зменшилося на 6% р/р після зростання на 4% р/р у травні.
Головний висновок від нардепа:
“Українська економіка продовжує тримати удар. Проте, якщо ми хочемо реального зростання, а не просто вистоювати, держава має забезпечити дві речі.
Перше – масове та доступне кредитування бізнесу (фінанси мають іти в реальний сектор). Друге – робоче страхування воєнних ризиків для інвесторів”.
Наприкінці він зауважив: “Нещодавно Уряд спростив механізми отримання компенсацій та участі у програмі страхування воєнних ризиків. Зі свого боку чекаємо від бізнесу зустрічного кроку: білої роботи та чесної сплати податків. Тільки за такої синергії бізнесу та держави ми зможемо перейти від виживання до економічного зростання”.
