21 серпня 2026 року у Верховній Раді зареєстровано урядовий законопроєкт №15536 «Про осіб, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України». Наразі його направлено на розгляд профільного Комітету ВРУ.
Законопроєктом пропонується виокремити із Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі -Закон №3551) працівників, які забезпечували оборону України, але не брали безпосередньої участі у бойових діях, та встановити для них окремі статуси «залучені особи» та «залучені особи з інвалідністю.
При цьому передбачається зберегти пільги, якими вони користуються зараз.
Для кого пропонують встановити пільги?
Загалом нових статусів передбачається три:
- залучена особа — працівник підприємства, установи чи організації, який не менше 30 календарних днів залучався та брав безпосередню участь у забезпеченні АТО, заходів із національної безпеки і оборони або заходів, необхідних для оборони України;
- залучена особа з інвалідністю — працівник, інвалідність якого настала внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, отриманих під час забезпечення таких заходів;
- член сім’ї загиблої (померлої) залученої особи — член сім’ї працівника, який загинув, пропав безвісти або помер унаслідок отриманої під час забезпечення відповідних заходів травми чи захворювання.
Залучення працівника до відповідних заходів має бути документально підтверджене. Залежно від періоду та виду заходів законопроєкт передбачає, зокрема, витяги з наказів і розпоряджень, документи про відрядження, книги нарядів, матеріали службових розслідувань, документи про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень), а також документи, на підставі яких працівника направляли у відрядження.
Порядок та критерії надання статусів, підстави для відмови, а також порядок видачі посвідчень має визначити Кабмін.
Які пільги та трудові гарантії передбачені законопроєктом?
Обсяг пільг залежатиме від статусу.
Залученим особам передбачено, зокрема, 50% знижки на оплату житла, комунальних послуг і палива, житлові, земельні та інші соціальні пільги, а також підвищення пенсії на 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Залученим особам з інвалідністю — 100% знижки на житло, комунальні послуги та паливо, медичні, транспортні, житлові, освітні та інші пільги. Підвищення пенсії становитиме 50% прожиткового мінімуму для осіб з інвалідністю I групи, 40% — II групи та 30% — III групи. Також передбачено одноразову грошову допомогу у зв’язку зі встановленням інвалідності.
Членам сімей загиблих (померлих) залучених осіб передбачено 50% знижки на житло, комунальні послуги та паливо, житлові, земельні, освітні та інші пільги, підвищення пенсії на 25% прожиткового мінімуму та одноразову допомогу у зв’язку із загибеллю (смертю).
Для всіх трьох категорій передбачено також щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України.
На які пільги варто звернути увагу роботодавцям?
Усім працівникам із зазначеними вище статусами передбачено 100% оплату лікарняних незалежно від страхового стажу та право на щорічну відпустку у зручний час.
Залученим особам і членам сімей загиблих (померлих) надаватиметься до 14 календарних днів відпустки без збереження зарплати, а залученим особам з інвалідністю — 14 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки.
Залучені особи з інвалідністю та члени сімей загиблих (померлих) також матимуть переважне право на залишення на роботі при скороченні та гарантії працевлаштування у разі ліквідації підприємства.
Що буде з уже наданими статусами?
Передбачено перехідний механізм для осіб, які вже мають пільги за Законом про статус ветеранів війни.
До заміни посвідчень вони продовжуватимуть користуватися пільгами на підставі раніше виданих посвідчень особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни або члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
Порядок і строки заміни посвідчень має визначити Кабмін.
Коли можуть запрацювати нові правила?
Наразі законопроєкт №15536 лише зареєстровано у Верховній Раді, тому запропоновані правила ще не діють.
У разі прийняття закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Кабмін протягом трьох місяців має прийняти необхідні нормативно-правові акти та привести чинні акти у відповідність із новим Законом.
Як зміни узгоджуватимуть із майбутнім Трудовим кодексом?
Урядовий законопроєкт №14386 «Трудовий кодекс України» було відкликано 16 липня 2026 року після зміни складу Кабміну. Проте трудова реформа залишається у планах Уряду: ухвалення та впровадження нового Трудового кодексу включено до Програми діяльності Кабміну на 2026–2027 роки.
Зараз законопроєкт №15536 передбачає зміни саме до КЗпП та Закону про відпустки. Як ці гарантії будуть враховані у майбутньому Трудовому кодексі, поки що невідомо.
