Таку опцію надає більшість європейських країн, і іноді це просто єдиний можливий варіант як для претендентів на переїзд, так і для бажаючих комфортно пересуватися по світу.
Історія Дениса Олейникова – яскравий приклад необхідності ДНП для бізнесменів. А що робити, якщо вам, як свого часу Олейникову, доведеться починати все в іншій країні з чистого аркуша? Адже отримати політичний притулок, як це вдалося главі ProstoPrint, виходить не завжди і не у всіх – причини повинні бути аж надто вагомі.
Крім того, кажуть консультанти з еміграції, основна частина бізнес-емігрантів їде швидше не вимушено, через складнощі з державою, а превентивно – розуміючи, що шансів на успіх бізнесу в Україні все менше, і варто пробувати себе на новому терені в новій країні. Як це зробити і скільки коштує змінити паспорт, “Дело” з’ясовувало спільно з юристами Campio Group.
Лояльна Східна Європа
Оскільки ми вже згадали про Олейникова, варто зазначити, що вибір ним Чехії як країни для еміграції – аж ніяк не випадковий. Східна Європа більш прихильна до наших бізнес-емігрантів, ніж західна. Ринки країн Центральної та Східної Європи менше “побило” кризою, кредитних грошей для корпоративного сектора в їхніх банках явно більше, і вони із задоволенням готові давати їх тим, хто приїжджає туди з ідеями та вміннями.
Так, наприклад, група українських програмістів, які розробили альтернативну NFC технологію платежів, довго і безуспішно намагалася потрапити зі своєю розробкою на простори Німеччини, але в підсумку не спромоглися здобути не те що дозволу на проживання (ДНП), але навіть бізнес-візи. Зате Чехія прийняла їх, що називається, в обійми – всі розробники не тільки отримали ДНП, і досить швидко змогли добитися ліцензії від місцевого Центробанку (неотримання її протягом кількох років в Україні і стало причиною еміграції).
Для чого
Кількість учасників еміграційних форумів, що зросла на сотні відсотків останнім часом, красномовно свідчить – тема отримання ДНП для українців, на жаль, стає все більш актуальною. Причому за кордон прагнуть не тільки розчаровані в українській економіці бізнесмени, але й молоді фахівці, які бажають отримати освіту за кордоном, а потім вирішити, чи хочуть вони будувати кар’єру за кордоном, чи все-таки в рідній країні.
“Отримання ДНП зазвичай необхідне тим громадянам, хто планує жити або вчитися за кордоном, працювати або відкривати свою справу. Але не тільки – ДНП потрібен і тим бізнесменам, які живуть в Україні, але чиї справи за кордоном вимагають присутності більш тривалої, ніж стандартний 90-денний коридор”.
“Іноді взагалі буває, що сім’я просто придивилася собі затишний будиночок і хоче отримати можливість приїжджати туди на довгі уїк-енди і канікули коли заманеться. Бувають, на жаль, і випадки, коли у людини є проблеми на батьківщині (наприклад, ті ж політичні переслідування), і їй необхідно мати можливість оперативно виїхати з країни”, – ділиться партнер Міжнародної юридичної компанії Campio Group Денис Осипенко.
Хто куди
За експертними оцінками, за кордоном проживають понад 5 млн. українців, хоча офіційна статистика “прописує” там лише 1,1 млн. наших співвітчизників. Найбільш часто перевага віддається або європейським країнам (Італія, Німеччина, Португалія, Чехія, Іспанія, Греція і т.д.), Росії або США чи Канаді. Також популярний серед українців Ізраїль. Українські діаспори в усіх цих країнах сягають від 40 до 200 тис. осіб.
Не втрачає своєї популярності і “країна необмежених можливостей” – США. Швидше, все більше набуває її: в 2011 в американській лотереї Green card (конкурс на отримання посвідчення, що підтверджує ДНП в США) від України взяли участь 853 тис. громадян. Більше заявок подали лише представники Африки – ганці і нігерійці (1,36 млн. і 909 тис. заявок відповідно). Правда, фахівці попереджають, що у дозволу на проживання, отриманого за програмою Green Card, є одне суттєве “але”: умови лотереї не дозволяють одночасно виїжджати всій родині. Але шанси на отримання досить високі – зазвичай Green card виграють вже після 2-3 подачі (тобто через 2-3 роки), а іноді і з першого разу.
Взагалі ступінь складності отримання ДНП від країни до країни дуже різниться. Як правило, чим потужніша держава в економічному плані, тим важче вести діалог з її диппредставництвами. До таких, наприклад, можна віднести Німеччину, яка, закінчивши атракціон небаченої щедрості до емігрантів наприкінці 90-х, зараз дуже неохоче дає дозволи на проживання, не кажучи вже про громадянство, в якому Німеччина почала все частіше відмовляти навіть людям, які прожили в країні більше десятка років.
А ось прибалтійські країни (Естонія, Литва, Латвія) і Польща – більш лояльні. Латвія і зовсім дає виключно лояльні умови по ДНП, наприклад не вимагає обов’язкового перебування в країні протягом 183 днів протягом року. Тобто його можна отримати, але при цьому жити в Україні, а ДНП в Латвії мати “на всяк випадок”.
Як отримати
Якщо забути про ризикований шлях фіктивних шлюбів (до якого вдавалася добра половина українських емігрантів в середині 90-х, але який – про це важливо пам’ятати – є кримінально караним), то легальних шляхів отримати ДНП в будь-якій країні кілька. Це може бути офіційне працевлаштування, вступ до іноземного вузу або ж здійснення інвестицій в економіку країни (як правило, це відкриття там свого бізнесу, відкриття великого депозиту або купівля нерухомості).
Якщо обраний шлях – працевлаштування, то необхідно буде пройти випробувальний термін і переконати зарубіжного роботодавця у своїй цінності. Адже тільки після того, як він подасть відповідну заяву до органів влади про намір працевлаштувати фахівця з іншої країни, той зможе претендувати на ДНП. Однак спочатку йому просто буде відкрита віза з правом роботи. І лише після певного терміну трудовий емігрант зможе клопотати про надання постійного дозволу на проживання.
Статус студента є виходом лише для молодих людей. При цьому не варто забувати про те, що в білдасться виграти грант на навчання, але в рік їх розігрується не більше півтора десятків, тому шанси невеликі). Але в разі успішної здачі іспитів і зарахування до університету студент отримує тимчасовий дозвіл на проживання на весь термін навчання (якщо, звичайно, раніше вас не виженуть за неуспішність). Разом із закінченням навчання завершується і ДНП.
Будиночок біля моря
Окремо варто сказати про третій спосіб отримання ДНП – інвестиції в економіку країни. Цей спосіб можна вважати одним з найбільш актуальних для багатьох українців, адже, як уже йшлося, вступати до університету може і хоче далеко не кожен, а варіант з працевлаштуванням доступний переважно тільки окремим фахівцям, наприклад – ІТ-інженерам і лікарям. Наші ж гуманітарії за кордоном не в честі.
Отже, найпоширеніший серед бізнесменів варіант – купівля нерухомості або відкриття власної справи. Щоправда, перший варіант дає дозвіл на проживання далеко не скрізь – у Франції, наприклад, купівля житла мало чим допоможе. Зате у випадку з Кіпром, Туреччиною, Єгиптом, Латвією та ОАЕ це реально, але тільки якщо ви запаслися 130-300 тис. євро. Але теж не гарантія – країна може як дати ДНП відразу, так і розглядати його отримання аж до 10 років.
У деяких країнах не обов’язково купувати нерухомість – можна просто внести в казну одноразовий платіж і, фактично, купити громадянство. ДНП в Австралії, наприклад, обійдеться в 80 тис. євро.
У скільки може обійтися отримання ДНП через купівлю нерухомості? Давайте для прикладу розглянемо дві країни – демократичну для емігрантів Латвію і звично консервативну Великобританію.
Якщо ви зупинили вибір на Латвії (плюси – близькість до рідної країни, розуміння жителями російської мови, швидкі терміни реєстрації і більш лояльне оподаткування), то купівля нерухомості повинна бути здійснена на суму від 72 тис. євро для невеликих міст до 143 тис. євро в місцевих мегаполісах. Причому куплена вона повинна бути обов’язково у громадянина Латвії.
У випадку, якщо ви хочете відкрити бізнес, то вам необхідно буде зареєструвати ТОВ із статутним фондом від 35 тис. євро і щорічно сплачувати не менше 20 тис. євро у вигляді податків і мит. Ще одна опція – надання субординованої позики кредитній установі в Латвії на термін не менше 5 років на суму 300 тис. латів.
Якщо ж вам давно хотілося вечорами гуляти навколо Вестмінстерського абатства, то готуйтеся викласти більш істотну суму. ДНП в Великобританії можна отримати тільки за наявності 1 млн. фунтів з умовою інвестиції 750 тис. фунтів на британські фонди, компанії або держоблігації. Більш дешевим на цьому тлі виглядає інвестиція в нове підприємство – від 200 тис. фунтів.
Дізнатися більш детально про всі тонкощі отримання ДНП в різних країнах ви можете прямо на головній сторінці проекту “Острови фінансової свободи”, поставивши запитання експертам Міжнародної юридичної компанії Campio Group.