В Україні почали перейматися питаннями захисту людей від свавілля колекторських компаній. Ті, кому довелося зіткнутися з колекторами, знають, що методи їхньої роботи далеко не завжди гуманні і етичні. Залякування, погрози, шантаж, психологічний тиск – досить поширені способи впливу на боржників. І не тільки на боржників: часто «об'єктами переслідування» колекторів стають люди, які виступили поручителями фінансових зобов'язань своїх знайомих, причому часто вони можуть навіть не здогадуватися про це.
12 грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2133 «Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності». Як видно вже з назви, цей документ повинен перевести взаємини між боржниками і колекторами в цивілізоване русло. Сайт «Сьогодні» розбирався, які правила повинен встановити закон і чи здатен він захистити «права і законні інтереси» людей.
Вибивати борги зможуть тільки освічені люди
«Не дивлячись на той факт, що сьогодні в Україні загальна кількість підприємств, що надають послуги з повернення боргів, налічується понад 200, на відміну від багатьох країн світу, інститут «колекторів» в Україні все ще не врегульовано на законодавчому рівні. Колекторська діяльність зараз тісно межує із кримінально караними діяннями та іншими порушеннями законодавства. З метою спонукання до виконання зобов'язань перед кредиторами колектори досить часто вдаються до психологічного тиску на боржників і членів їхніх сімей, застосовуючи при цьому жорсткі, а часто і протиправні методи. Це зневага до людської гідності, вторгнення в приватне життя особи і порушення прав і свобод, які захищаються Конституцією і законами України», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Після прийняття цього закону колектори будуть вельми істотно обмежені в своїх діях.
Перш за все закон обмежує можливість будь-якій фірмі займатися колекторською діяльністю. По-перше, пропонується ввести ліцензування такої діяльності. Тобто, перш ніж займатися «вибиванням боргів», фірма повинна буде отримати на це ліцензію. По-друге, вона повинна буде показати свою платоспроможність: укласти обов'язковий договір страхування цивільно-правової відповідальності на суму не менше 10 тисяч мінімальних розмірів зарплати (у 2020 році «мінімалка» складе 4723 грн, отже мінімальна страховка колекторів – 47,23 млн грн).
Крім того, закон вводить обов'язкові вимоги до співробітників колекторських фірм. Якщо зараз цю роботу часто виконують особи з кримінальною зовнішністю, то після прийняття закону взаємодіяти з боржниками зможуть тільки люди, старші 25 років, які володіють державною мовою, з певним рівнем освіти (уточнити цей критерій передбачається підзаконними актами), та ще й які отримали спеціальну освіту колектора (розробити програму навчання доручено Міносвіти). Колекторами не зможуть бути люди судимі, люди, які мають психічні захворювання, які страждають алкоголізмом або наркоманією тощо. В іншому випадку фірма може позбутися ліцензії.
Що заборонять колекторам
Також в проекті закону прямо перераховані методи, які неприпустимі в спілкуванні з боржником. Так, колекторам заборонено зазіхати на життя і здоров'я, честь і ділову репутацію боржника. Заборонено використовувати силу, насильство, погрози щодо боржника і членів його сім'ї. Заборонені вульгаризми і нецензурна лексика при спілкуванні з боржниками. Заборонено обманювати.
Неприпустимо буде спілкуватися з боржниками будь-яким способом (по телефону, особисто і т. п.) з 20 години вечора до 9 годин ранку в робочі дні і ніколи – у вихідні та святкові (наразі, як відомо, одним з улюблених способів тиску у колекторів є нічні дзвінки, дзвінки рано вранці вихідного дня і т.д.). Заборонять колекторам спілкуватися з родичами боржника, телефонувати або приходити на роботу до боржника – це може завдати шкоди його діловій репутації.
Одним словом, під забороною повинні виявитися всі ті методи, якими користуються колектори сьогодні. Які можливості впливу на боржників залишаються у колекторів – крім звичайних форм ділового спілкування, які використовують банки і будь-які інші офіційні установи, – уявити важко.
Але це ще не всі заборони. Колекторам заборонено «вибивати» борги за житлово-комунальні послуги. Не можна вибивати борги за квартиру, якщо вона використовується як місце постійного проживання боржника і іншої нерухомості у нього немає. Заборонено «застосовувати будь-які методи, форми, засоби впливу» на людей з інвалідністю I і II груп та на будь-яких людей, які перебувають на лікарняному.
За порушення цих заборон колекторській фірмі доведеться заплатити штраф, і чималий. Законопроектом передбачено, що за порушення порядку здійснення колекторської діяльності штраф складе від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів (17 грн), тобто від 85 000 до 170 000 грн. А якщо в результаті незаконної діяльності ще й вдалося отримати дохід понад 17 тис. грн (вибити борг), штраф зросте до 340 000 – 850 000 грн.
Експерти: законопроект не доопрацьований
Одним словом, законопроект максимально піклується про збереження нервів боржників і унеможливлює існування колекторських фірм в нинішньому вигляді. Але чи буде закон, прийнятий в такому вигляді, виконуватися?
Колекторські компанії, до яких ми звернулися за коментарями, під різними приводами відмовилися що-небудь говорити про прийдешні зміни в їхній роботі. А ось юристи вважають, що законопроект, на жаль, недопрацьований, а тому не зможе належним чином захистити права боржників.
«Якщо законопроект №2133 буде прийнятий в тій редакції, в якій він зараз запропонований, радше за все, він не буде здатний належним чином захистити права позичальників, тому що законопроект недопрацьований. У ньому не прописана відповідальність за порушення закону, не прописаний порядок взаємодії колекторів з фінансовими установами, банками. Не прописаний порядок укладення договорів на проведення колекторської діяльності. Тобто цей проект ще необхідно доопрацювати в плані врегулювання питань відповідальності за порушення», – говорить Олександр Камша, адвокат міжнародної юридичної фірми «Ільяшев і Партнери».
Адвокат Артем Пришедько, керівник Дніпровського офісу компанії «Investment Service Ukraine», вважає, що в проекті закону «Про захист прав і законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності» є багато позитивних моментів.
«Основними позитивними родзинками цього законопроекту є введення в чинне законодавство поняття «колекторська діяльність», яке було відсутнє взагалі, і визначення колекторської діяльності як ліцензійної. Саме ці аспекти дають підстави сподіватися на отримання захисту від існуючого сьогодні свавілля колекторів, що діють «поза законом», – говорить юрист.
При цьому він також вважає, що говорити про законопроект як про панацею у врегулюванні колекторської діяльності рано.
«Сам по собі він точно не врегулює існуючі справи. Адже він, по-перше, не визначає ліцензійні умови, яким повинен відповідати колектор, а по-друге – не визначає конкретний контролюючий орган, який буде перевіряти і притягати до відповідальності порушників закону, і порядок його роботи. Диявол, як то кажуть, ховається в дрібницях, і саме в підзаконних актах, які повинні бути прийняті в майбутньому, можуть міститися ці «дрібниці», – підкреслює Артем Пришедько.
Економіст Борис Кушнірук звертає увагу, що в законопроекті нічого не говориться про захист прав кредиторів.
«Питання не стільки про колекторську діяльність, скільки про те, якою мірою наш Цивільний кодекс забезпечує, щоб, з одного боку, не було порушень прав кредиторів, а з іншого – щоб не було порушень прав позичальників. Чому з'являються колектори? Тому що банки або інші кредитні установи не можуть отримати назад свої кошти звичайним способом. У цьому випадку вони скидають свої борги колекторам, а ті вже ведуть свою діяльність на межі, а часто і за гранню закону. Деякі вважають, що «борги віддають тільки боягузи». Тому не платят за комунальні послуги, беруть товари в кредит і потім не платять за них. Як домагатися повернення таких боргів? Проблема в тому, що часто постачальники послуг – фінансових, комунальних – не захищені від недобросовісних позичальників. Причому були дослідження, які показали, що більше всього неплатників не серед бідних людей, а серед заможних, які дозволяють собі не платити, впевнені, що їм за це нічого не буде», – каже Борис Кущнірук.
Крім того, експерт вважає, що, крім врегулювання колекторської діяльності, дуже важливо забезпечити виконання вже існуючих законодавчих норм.
«У нас не діють цивілізовані механізми, закладені в Цивільний кодекс. Тому і виникають методи психологічного тиску, які використовують колектори. А часто і бандитські методи», – каже Борис Кушнірук.
Адвокат Артем Пришедько також звертає увагу, що виписані в законопроекті заборони є і в інших законодавчих актах.
«Цей законопроект на 80% дублює заборони, в тому чи іншому вигляді вже існуючі в чинному законодавстві – в Кодексі про адміністративні правопорушення, Кримінальному кодексі», – говорить він.
Інше питання – що далеко не завжди прийняті закони і окремі їх норми виконуються. А якщо немає механізмів зробити їх виконання обов'язковим, то немає і гарантій, що й новий закон буде працювати.
***
Читайте також: ВРУ підтримала захист прав та законних інтересів боржників від колекторів