ПриватБанк попереджає про чергову шахрайську схему щодо виплати держдопомоги
Вилучено з «Моїх новин»
23 травня шахраї почали розповсюдження через соцмережі фейкового повідомлення про термінову «перевірку карток» під приводом виплати допомоги від держави
24.05.20225 944
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Економічна правда повідомляє, що державний ПриватБанк попередив клієнтів про черговий шахрайский ресурс, який, прикриваючись виплатою грошової допомоги від держави, намагається викрасти особисті та фінансові дані.
Про це повідомляє прес-служба банку.
За даними служби безпеки банку, 23 травня шахраї почали розповсюдження через соцмережі фейкове повідомлення про термінову "перевірку карток" під приводом виплати допомоги від держави.
У повідомленні шахраї пропонують клієнтам для "перевірки" картки перейти за посиланням на фішинговий сайт для крадіжки фінансових даних.
"ПриватБанк чергового разу нагадує клієнтам про те, що інформація про державні виплати та порядок отримання допомоги розміщена виключно через офіційні канали. Якщо ви отримали повідомлення про подібні фейки, ні в якому разі не можна переходити за посиланням на шахрайські ресурси", - йдеться у поідомленні.
Банк звернувся до правоохоронних органів щодо зупинки роботи та ліквідації цього та подібних шахрайських ресурсів.
***
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
Вартість оформлення в інших випадках: за 20 р.дн: 618 грн (126 грн – адміністративна послуга + 492 грн – вартість бланка); термінове оформлення (за 7 р.дн): 988 грн (496 грн – адміністративна послуга + 492 грн – вартість бланка)
Станом на липень 2026 року 146 479 активних ФОПів зареєстровані на тимчасово окупованих територіях. Майже половина з них зареєстровані на Донеччині. Найвища частка ФОПів із адресою на ТОТ – на Луганщині
Законом передбачено запровадження електронного кабінету для внутрішньо переміщених осіб, за допомогою якого, зокрема, здійснюватиметься оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб
В Україні розробляють механізм компенсацій для аграріїв, які втратили врожай через бойові дії у 50-кілометровій зоні від фронту чи кордону з РФ. Фінансування закладуть у Держбюджет-2027, а перші виплати фермери отримають уже в першому кварталі наступного року
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
