Одразу після представлення в парламенті урядового законопроєкту Про Державний бюджет України на 2026 рік Укрінформ поспілкувався з Головою Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Попередньо узгоджені з парламентарієм теми розмови – детінізація та легалізація віртуальних активів. Але зрозуміло, що й бюджетної теми увагою не оминули.
Про бюджетні перспективи 2026 року
- Пане Даниле, детальний аналіз і робота над можливими поправками до бюджетного законопроєкту ще попереду. А які перші враження? У чому плюси документа, а що потребуватиме серйозного коригування?
- Абсолютно погоджуюся з деякими пріоритетами документа. По-перше, безперечним пріоритетом, як і останніми роками загалом, є фінансування безпеки та оборони.
По-друге, дуже добре, що уряд нарешті визначив одним із джерел наповнення державного бюджету детінізацію. Так, це ще не стало основним трендом, не всі можливості виведення економіки з «тіні» враховано, але зроблено дуже важливий крок у правильному напрямі. Вважаю, що під час доопрацювання проєкту бюджету прогнозовані надходження із зазначеного джерела слід збільшити.
Прожитковий мінімум, який ми з року в рік фіксуємо у бюджеті, – це ілюзія, імітація
Третім пріоритетом є соціалка. Пропонується підвищити заробітні плати вчителів і окремих категорій медиків. Це безумовний позитив.
Однак є в документі й деякі речі, з якими складно погодитися. Ми не маємо під час війни вдавати, що в країні панує мир. Тому будь-яких PR-програм на кшталт кешбеку, надання по 100 тисяч гривень креативним ФОПам абощо до настання реального миру просто не має бути.
Також не повинно бути неефективних бюджетних програм, які розпорошують дефіцитний фінансовий ресурс. Приміром, за 7 місяців 2025 року освоєння коштів у межах 35 програм навіть не починалося, 20 програм профінансовані лише на 20% від запланованого рівня, а 30 – тільки на 50%. Та перед поданням бюджетного законопроєкту на наступний рік жодних висновків із цього, схоже, не зроблено. І мова навіть не про те, що на них передбачено значний ресурс, 15 млрд гривень. Але ми повинні продемонструвати й суспільству, і міжнародним партнерам, що заощаджуємо, боремося за ефективність кожної витраченої гривні та робимо висновки з попередніх прорахунків і помилок. А цього, судячи із запропонованого варіанта бюджету, якраз і немає.
Та й запропоновані позитивні зміни у фінансуванні «соціалки» – це, на жаль, лише точкові заходи. Такі разові акції, як часткове підвищення зарплати медикам і вчителям чи збільшення стипендій студентам, не розв’язують проблему. А проблема соціальної сфери у нас катастрофічно глибока, вона продовжує загострюватися. І розв’язувати її треба системно. Почати варто з прожиткового мінімуму, з мінімальної пенсії, мінімальних виплат особам з інвалідністю. Бо прожитковий мінімум, який ми з року в рік фіксуємо у бюджеті, – це ілюзія, імітація. Декларуючи цей показник, держава бреше собі та людям: це зовсім не той мінімум, який дає змогу родинам купувати продукти, ліки, речі та послуги, без яких неможливо прожити.
- Та про це ж говорять не перший рік. Але зробити щось для виправлення ситуації, кажуть, заважають і відсутність фінансового ресурсу, і законодавчі особливості оплати праці деяких категорій громадян, чиї заробітки прив’язані до цього показника.
Треба негайно «відв’язати» прожитковий мінімум від зарплат суддям, прокурорам, митникам та іншим спецкатегоріям
- Це треба змінити. Для початку маємо чесно обрахувати реальний прожитковий мінімум. Це – не менше як 10–12 тисяч гривень на місяць. В основі змін – перегляд споживчого кошика з урахуванням реальних потреб сучасної людини та реальних цін. І так, треба негайно відв’язати прожитковий мінімум від зарплат суддям, прокурорам, митникам та іншим спецкатегоріям чиновників. Далі – поступово рухатися до досягнення визначеного реального показника, сказати людям: у нас є дороговказ, згідно з яким за 3–4–5 років ми досягнемо цього рівня. Закріпити такий поетапний рух треба і в проєкті бюджету на наступний рік, і в Бюджетній декларації, щоб потім у когось не було спокуси «пропетляти».
Так само ми маємо провести чесну роботу з бюджетниками. Скажімо, ми повинні забезпечити виконання 61-ї статті закону про освіту, забезпечивши щомісячну зарплатню у три мінімальні зарплати по країні учителям найнижчої категорії. Для цього необхідно повністю змінити тарифну сітку. Бо тепер, якщо затвердити такий стартовий рівень оплати праці педагогів, максимальна зарплата в галузі буде під 100 тисяч (і таку зарплатню мали б отримувати більшість учителів). Поки що такого ми об’єктивно не можемо собі дозволити. Замінивши тарифну сітку доплатами за стаж, за кваліфікацію, за особливі умови праці – наприклад роботу з дітьми із особливими потребами, – ми, з одного боку, істотно підвищимо заробітні плати вчителям до рівня, що перевершуватиме середню зарплатню в країні, а з іншого – забезпечимо справедливість оплати та врахуємо фінансові спроможності держави.
Потім – люди з інвалідністю. Маємо передбачити для їхньої підтримки цілу низку програм, окрім безпосередньо збільшення грошових виплат. Я наполягаю на програмі надання асистентів для осіб з інвалідністю І групи та сімей із дітьми з інвалідністю. Ці програми нададуть родичам цих людей можливість жити повноцінним життям – і щодо зайнятості, і відпочинку. Бо тепер виходить так, що ці люди перебувають у замкненому колі: вони не можуть працювати, бо утримують родичів з інвалідністю, але не можуть гідно їх утримувати, бо не мають можливості повноцінно працювати.
- Вважаєте, це можна зробити під час війни? Чи це вже повоєнна історія?
- Упевнений, що це варто робити до завершення війни. Для цього треба акумулювати ресурс, захований у «тіні». Частка тіньової економіки у нас величезна. Тож я вітаю рішення Кабінету Міністрів, який запропонував прив’язати частину видатків до 60 мільярдів гривень, що надійдуть від детінізації на митниці.
Але він зробив це надто обережно, «підклавши соломку», – через спецфонд, а не через загальний фонд Держбюджету. А якщо так, то коли цих грошей не буде, не буде й фінансування без негативних наслідків для бюджетних програм (так би мовити, раптом «не вийде», то ніхто за це й не відповідатиме).
Натомість маємо поставити уряд в такі умови, коли невиконання програми з детінізації означатиме катастрофу й тягнутиме за собою кадрові висновки. І тоді чиновник опиниться в ситуації, коли він або вживає заходів для ефективної детінізації, або щонайменше йде з посади.
За підрахунками, поборовши «тінь», лише податками у 2026 році країна могла б отримати додатково до 1 трлн гривень. А це означає, що на ці гроші ми змогли б профінансувати і реальні зміни прожиткового мінімуму, про які я казав, і підвищення зарплат учителям, медикам, і питання пенсій. Це – той резерв, який лежить у нас під ногами, але який натомість опиняється в кишенях крадіїв, шахраїв із грального бізнесу, тютюнової галузі, торгівлі, контрабанди. Безперечно, я далекий від ілюзій щодо можливості акумулювання усіх цих коштів дуже швидко. Але очевидно, що перевести в бюджет бодай п’яту частину втрат від «тіні» – абсолютно реально.
У цьому контексті мені б хотілося, щоб всі українці усвідомлювали: детінізація – це їхній прямий інтерес, і якщо вони купують контрабандний товар, не вимагають чек, то так діляться з тіньовиками частиною своїх особистих доходів. Мені здається, поки що усвідомлення того, що ухилянти та корупціонери (а це те саме) крадуть із твоєї кишені й саме через них твоя пенсія лише 2367 гривень, – немає. І це дуже погано.
- А ті додаткові 60 млрд гривень, передбачені проєктом бюджету від роботи митниці, якось прив’язані до реформування цієї інституції? Уявімо, що під час розгляду законопроєкту вдасться внести правки про перенесення цього ресурсу зі спецфонду до загального фонду бюджету, а Митниця працюватиме по-старому, і цих грошей ми не побачимо, тож підвиснуть важливі обов’язкові видатки?
- У 2024 році нам вдалося акумулювати до бюджету додатково 2,5 млрд доларів, майже 110 млрд гривень. Це тільки робота з детінізації. Тому жодних перешкод для того, щоб збільшити ці надходження навіть до 300 мільярдів, я не бачу і пропонуватиму відповідну поправку до бюджету. Була б тільки політична воля для цього. Тоді, коли чиновник відповідатиме за відсутність детінізації власною посадою, він не буде розказувати, що немає якогось закону чи не завершено якусь реформу.
Про резерви детенізації
- З-поміж галузей, які є важливими резервними джерелами наповнення бюджету, ви назвали гральний бізнес. Для його детінізації начебто вже багато зроблено. Утім, вочевидь, як показує практика, ще не все. У чому проблема? Чому ми, приміром, мали колосальне зростання надходжень від галузі у 2023–2024 роках, але тепер багато хто каже про певний «відкат»?
Поборовши «тінь», лише податками у 2026-му країна може додатково отримати до ₴1 трлн
- Проблема в тому, що детінізація – це не щось таке, що можна зробити раз і назавжди. Ми здебільшого припинили міскодинг та банківські афери в ігровій індустрії. Адже у 2021–2022 роках усі оператори, які працювали на цьому ринку, ухилялися від оподаткування, обманювали бюджет і через міскодингові та інші схеми крали гроші. Ми це припинили, і держава отримала замість 200 млн гривень у 2021 році – 17 млрд торік. Але повністю схеми у цьому сегменті не зникли, вони стали іншими. Тепер ключова схема працює так, що учасники ринку оприбутковують на свої рахунки усі кошти від гравців, але замість того, щоб сплатити податки з виграшів, вдають, що гравці начебто заходять до них на сайти, перераховують гроші на депозит і потім просто забирають їх назад, взагалі не граючи. Але ж ми прекрасно розуміємо, що людина грає – щось програє, щось виграє – і відповідно забирає виграш. А виграші, за законом, мають оподатковуватися.
Я прямо звинувачую у таких схемах з ухилення деяких із чинних операторів, зокрема найбільшого – FavBet. Щодо ухилення від оподаткування та легалізації коштів, здобутих злочинним способом, я звернувся до Генерального прокурора. І вже порушено декілька кримінальних справ щодо цієї компанії, яку пов’язують зі сумнозвісним Андрієм Матюхою, жителем Лондона. І це не останні мої звернення, бо інформації про порушення з боку цієї компанії і тут, і у Великій Британії надходить дуже багато. Чому такі ділки думають, що коли ти вивів «чорні» гроші з України, то за кордоном ти вже – поважна людина і можеш жити своє краще життя? Але це не так, і Велика Британія, і країни ЄС дуже прискіпливо ставляться до походження коштів. І ми їм у цьому допомагаємо. Адже для мене принципово припинити збагачення таких шахраїв коштом українських громадян.
- Відстежити усі операції інтернет-казино – зроблені ставки, отримані виграші – допомогла б система онлайн-моніторингу, але її досі немає…
- Впровадження онлайн-системи моніторингу заблокували через корупційну КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей України, яка до весни 2025 року здійснювала державні функції з ліцензування та регулювання ігрової індустрії, – ред.). Тендер на розроблення цієї системи, на жаль, провели лише зараз. Тому коли податкова донараховує учасникам ринку суми для сплати податку на доходи фізичних осіб із виграшів, оператори йдуть до суду. Наші ж суди вирішують: податківці не змогли довести, що це виграші, ідеться ж, мовляв, просто про «повернення депозитів»!
А системи моніторингу немає не без впливу відомих покидьків. Тож коло замкнулося, і операцій зі ставками та виграшами держава не бачить? Чи може провернути такі схеми звичайний український бізнес? Ні! Але якщо ти крадеш мільярдами – ти можеш все. Це жахливо.
Парламентська ТСК уже зробила відповідні висновки, згідно з якими лише торік через цю схему держава втратила понад 20 млрд гривень. Але ми це, як і інші питання детінізації, точно дотиснемо.
- А чому старт роботи нового регулятора в цій галузі – українського державного агентства для регулювання азартних ігор і лотерей «ПлейСіті» – був таким повільним? Ідеться про об’єктивні причини?
- У мене багато претензій до Міністерства цифрової трансформації і щодо зволікання із запуском онлайн-моніторингу, і щодо невстановлення лімітів для гравців, і якнайшвидшого відновлення перевірок гральних закладів. Я зустрічався з очільником відомства, віцепрем’єром Михайлом Федоровим, у нас була дуже жорстка розмова. І маю надію, що він почув думку нашого комітету, зрозумів глибину цих проблем. Урядовець запевнив, що зробив висновки і намагатиметься їх розв’язати якнайшвидше.
- Кажуть, що підготовка програмного забезпечення для системи онлайн-моніторингу може зайняти багато часу.
- Рік. І, на жаль, зараз нічого із цим не можна зробити. Нас просто поставили перед фактом. Так, є величезне прострочення, є невиконання ухвалених рішень, триває «підігравання» ринку, адже кожен день зволікання – це величезні додаткові прибутки для його операторів та колосальні втрати для держави. Але добре, що тендер нарешті відбувся, до кінця року нам обіцяють першу частину системи моніторингу, а повноцінний варіант – вже за рік.
- А варіантів якихось проміжних, тимчасових рішень, які б допомогли в цей перехідний період мінімізувати збитки держави, немає?
- Чому? Я вважаю, що Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки мають відпрацьовувати цей напрям так, щоб усе ж таки дотиснути учасників ринку, змусивши їх платити належні податки. Бо розповідати про те, що онлайн-казино прийняло на рахунок 73 млрд гривень, а сплатило лише 2,7 млн як виграші, – це треба мати за клінічних ідіотів усіх громадян України…
Окрім звернення до Генеральної прокуратури, я звернувся до Державної податкової служби, наполягаючи на проведенні відповідних перевірок. Знаю, що ця робота уже ведеться. І повторю: це не останні звернення та епізоди. Так, без ДСОМ (Державної системи онлайн-моніторингу, – ред.) процес доведення вини у вчиненні злочинів дещо довший, однак абсолютно реальний. І хочу наголосити, що йдеться про тяжку 209-ту статтю Кримінального кодексу (легалізація злочинних доходів), і засоби розслідування в цьому випадку можуть бути дуже широкі.
- Ще одна галузь, де, з одного боку, начебто й помітні якісь позитивні зрушення, а з іншого – все змінюється надто повільно, – тютюнова індустрія і торгівля. Що відбувається з ними?
У тютюновій галузі відбувся «відкат» – з 12% до 16% тінізації
- У нас був великий крок зі зменшення «тіні» на цьому ринку, коли у 2024 році її частка впала з 25% до 12%. Тепер, на жаль, відбувся «відкат» – до 16% тінізації. Я пов’язую це з існуванням великої кількості нелегальних цехів, з якими має боротися БЕБ. І так, є ухилення від оподаткування з боку легальних виробників. Із цим явищем також треба боротися. Але основна частина – це абсолютно «чорні» виробники тютюну, які працюють у підвалах, не сплачуючи жодної копійки податків, займаючись також підробкою продукції відомих брендів.
БЕБ і Нацпол викривають таких виробників, але, вочевидь, цього недостатньо, бо обсяг порушень зростає. Тож цифри та звіти правоохоронців нас не задовольняють. Бо результат наразі не тішить: кажу ж, якщо торік ми вдвічі зменшили частку «тіні» на тютюновому ринку, то зараз вона збільшилася на 4%. Отже, робота неякісна.
- Що з тютюновою торгівлею? Там теж зазвичай багато схем – робота «сірих» кіосків із продажу тютюнових виробів, продажі без РРО…
- Нещодавно ухвалено поправки до законодавства, згідно з якими середня заробітна плата на підприємствах ліцензіатів підакцизних товарів (алкоголь, тютюн і пальне) має бути не менша від двох мінімальних зарплат у містах та півтори «мінімалки» у селах. Це означає, що мережі повинні значною мірою «відбілитися». Відповідно, по-перше, мають зрости офіційні зарплати людей, а по-друге, збільшиться податкове навантаження на ці точки продажу. Вважаю, що це буде не єдиним, але потужним кроком з детінізації цих мереж.
- А з іншими підакцизними товарами – алкоголем, пальним – ситуація краща?
- Так, із цим краще. Ми вжили дуже правильних заходів у 2023–2024 роках. І тепер тенденція до «відбілювання» триває. Маємо істотне зростання ринку спирту, хоча й дещо різноспрямовані тренди на ринку алкоголю (виробництва напоїв зі спирту). Але загалом обсяг податків збільшується, бюджетні надходження зростають.
Якщо говорити про ринок пального, то там ситуація також істотно поліпшилася у 2023–2024 роках, але деякі схеми, на жаль, зберігаються. Бачимо дуже великий розрив у середніх заробітних платах: якщо лідери галузі платять працівникам у середньому по 50 тис. гривень, то «аутсайдери» – по 15–16 тисяч. Тобто в межах однієї галузі зарплата відрізняється втричі. Це дуже погано. Бо така маленька зарплатня свідчить про те, що людям доплачують «у конвертах», отже, мережі працюють «у кеш». А генерують вони його за допомогою різноманітних схем. Це фіктивний продаж пального, відновлення скруток із ПДВ тощо. Державні та правоохоронні органи, вважаю, мають на це активніше реагувати. І відповідна робота уже ведеться.
Додам, що Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки вживають заходів з протидії ухиленню від оподаткуванню не тільки щодо підакцизного товару, а й ритейлу в цілому. Я провів власне розслідування щодо декількох регіональних мереж, наприклад мережі «Маркетопт», яка працює в кількох областях і має понад 100 магазинів. Як з’ясувалося, мережа подрібнена на багато ФОПів. Я звернувся з відповідною заявою до БЕБ. Бюро вже порушило кримінальну справу. Незабаром проведемо засідання комітету, на якому заслухаємо правоохоронців та фіскалів.
Така ж робота ведеться і щодо ресторанів та інших закладів громадського харчування. Можливо, ви чули про мережі Gaga і «Чорноморка». Це тільки перші кроки, що демонструють іншим суб’єктам господарювання, які будуть наслідки, якщо вони продовжуватимуть дотримуватися тих же практик. Тому хочу, щоб мене почув ринок, почув «сірий» бізнес: ми не зупинимося і в питаннях детінізації будемо наполегливими й послідовними.
- А які основні проблеми в ресторанному бізнесі – теж подрібнення на ФОПи, відсутність чеків?
- Хто був хоч раз у ресторані, той знає: часто одному клієнтові видають 2–3 чеки. А це – про подрібнення, тобто про ухилення від сплати податку на додану вартість. Плюс робота «у кеш», коли виручка взагалі не оприбутковується. Це підроблені чеки, нефіскальні чеки, «чорні» зарплати. Тобто йдеться про повний джентльменський набір податкового ухилянта – залучення усього, що дає змогу працювати «у чорну» і не платити державі податки із зароблених грошей.
Про легалізацію віртуальних активів
- Іще одна галузь, до легалізації та прозорої роботи якої тепер прикута суспільна увага. Маю на увазі криптовалюту, віртуальні активи. Нещодавно ухвалено у першому читанні законопроєкт №10225-д, який регулює оподаткування таких активів. Водночас рамковий документ –Закон «Про віртуальні активи» – ухвалили ще в березні 2022 року. Утім, через відсутність дотепер правил та механізмів оподаткування цей ринок так і не запрацював. Причина – лише війна, яка триває, чи є ще щось, що гальмувало рух країни в цьому напрямі?
Через неврегульованість ринку віртуальних активів щороку держава втрачає 15–16 млрд гривень
- На жаль, ми (безпідставно, як виявилося) розраховували, що необхідну законодавчу базу оперативно розробить Національна комісія із цінних паперів і фондового ринку. Вона, на жаль, із цим завданням не впоралася – з огляду на інституційну неспроможність та непрофесійність. Тому фінансовий комітет ВР сам узявся за це завдання. Ми доопрацювали законопроєкт, і парламент ухвалив його в першому читанні. Це – величезний крок на шляху до легалізації крипти. Але варто розуміти, що остаточно врегулювати ринок за 2–3 тижні, як ми звикли робити з ухваленням деяких інших законопроєктів, з об’єктивних причин не вдасться. Але за 2–3 місяці, я думаю, підготуємо документ до другого читання.
- А можна бодай за якимись опосередкованими показниками підрахувати, скільки втратила держава за роки, доки відповідні податкові правила не діяли? Адже хоча офіційного ринку криптовалют в Україні й немає, криптовалюта в багатьох українців є, і операції з нею вони здійснювали і здійснюють.
- Ми вважаємо, що щороку держава втрачає десь 15–16 млрд гривень. Тобто за три роки з часу ухвалення рамкового закону це десь пів сотні втрачених мільярдів.
- Якщо говорити про новий законопроєкт, який має пришвидшити акумулювання відповідних надходжень у держбюджеті, то в чому основні плюси його поточної редакції, а в чому мінуси, що варто змінити до другого читання?
- Ми отримали від Національного банку, наприклад, правки на 300 сторінках, від Податкової – 50 сторінок пропозицій. Це фактично говорить про те, що до другого читання нам потрібно буде законопроєкт ледь не повністю переписати, навіть якщо ми не з усіма поправками погодимося. І ми до цього готові.
Є одне питання, на якому наполягаю: оподаткування крипти не має бути пільговим. Про все інше, вважаю, ми повинні дискутувати, обговорювати і досягати згоди. Дуже боїмося, відверто вам скажу, «ударити в штангу», бо ринок недостатньо нам зрозумілий. Ми взагалі не маємо практики його правового регулювання, користуємося лише практикою інших держав і не розуміємо до кінця, як це працюватиме на українському ґрунті. Тому багато повноважень ми хотіли б віддати регуляторові цього ринкового сегменту, щоб він міг швидко реагувати на ті чи інші виклики, не звертаючись до законодавця. Регулятором, вважаю, повинен бути Національний банк – принаймні на першому етапі, зважаючи на згадану вже неспроможність Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку.
- Чи можна вважати передбачений першою редакцією законопроєкту пільговий період, упродовж якого пропонується оподатковувати операції з криптовалютою ПДФО за пільговою ставкою у 5% (+5% військового збору), такою собі формою податкової амністії для власників віртуальних активів, що сприятиме їх легалізації?
- Хочу нагадати, що операції з криптовалютою оподатковуються вже й тепер, без цього закону. Але відбувається це за загальними правилами: оподатковують дохід за ставкою у 23%, а не прибуток. І якщо людині, яка дотепер ухилялася від сплати податків, їх колись донарахують одразу за кілька років, це може бути «дуже боляче». Тому якщо хтось планує своє фінансове життя хоча б на 10 років, дуже рекомендую йому скористатися можливістю, яка з’явиться після остаточного ухвалення закону, та вийти «в білу».
- Одне з головних застережень з боку Національного банку стосується статусу віртуальних активів, які не мають використовуватися як платіжний засіб. Чи поділяєте таку думку регулятора? І розкажіть про червоні лінії, які в питанні легалізації віртуальних активів визначаєте ви самі.
- Із тим, що крипта не може бути платіжним засобом в Україні, я погоджуюся. Там є певні винятки – приміром, під час розрахунків за послуги криптовласникові від криптобіржі. Такі специфічні операції будуть чітко і вичерпно визначені у майбутньому законі.
Також ми передбачаємо для криптообмінників такий самий статус, як і для звичайних пунктів обміну валют. Тобто тут ми не хочемо створювати якийсь окремий правовий режим. Узагалі хочемо максимально йти за аналогією з операціями, які вже існують і законодавчо унормовані з подібними активами.
- Експерти звертають увагу на невирішеність питання допуску компаній-емітентів криптовалют до роботи на українському ринку. Тут два важливі аспекти – допуск компаній, які продовжують працювати в Росії, та тих, що зареєстровані в офшорних юрисдикціях, і до яких в інших країнах – зокрема західних, – особливих питань начебто немає.
- Щодо роботи з Росією, то заборона діяльності таких компаній у нашій країні абсолютно обґрунтована. Що ж до допуску інших гравців цього ринку, то в нас діятиме чіткий принцип: якщо криптобіржа хоче працювати в Україні, вона має авторизуватися тут, отримати відповідну ліцензію.
Коли ж мова про криптоактив, то якщо він емітований, зареєстрований на території держави за визначеним переліком (ЄС, США, Японія, Австралія і т.д.), ми допускаємо його на ринок автоматично, за заявковим принципом. Якщо ж він емітований десь в іншій країні, яка не входитиме до затвердженого урядом переліку, він має пройти авторизацію тут – за процедурою, що схожа на емісію криптовалюти в Україні.
- А, до слова, прогнозуєте в найближчому майбутньому появу нашої криптовалюти, випущеної саме в Україні, українським бізнесом, українськими інвесторами?
- Прогнозувати не можу. Бо зі мною із цього приводу не радяться. Але ймовірності появи такої крипти точно не відкидаю.
- Як думаєте, ухвалення нового закону, у принципі, може стимулювати цей ринок та зокрема зацікавлених у випуску української крипти?
- Розумієте, під час ухвалення цього закону немає завдання стимулювати крипторинок, він і без того активно розвивається. У нас є завдання легалізувати, надати правовий захист власникам цих активів, врегулювати ринок так, щоб шахрайство звести до мінімуму. Зрозуміло – і оподаткувати відповідні прибутки. Але впроваджувати при цьому якісь преференції, заходи стимулювання, думаю, зайве.
- А декларування доходів від операцій із криптовалютою. Чи не буде із цим проблем?
- Декларування – це конституційний обов’язок, визначений основним законом нашої держави. А те, що більшість українців не подають декларації, пов’язано із застосуванням норм Податкового кодексу, які звільняють їх від декларування, якщо всі доходи отримані тільки від податкових агентів. Але якщо ви маєте справу із цінними паперами, то зобов’язані подавати декларацію вже зараз.
Податкова декларація дуже проста. Якщо будуть помилки, їх легко виправити, штраф під час переподання декларації досить помірний. Він нікого не обтяжить. Якщо ж ви невчасно сплачуватимете податкові зобов’язання, нараховуватиметься пеня, що теж нормально і нікого «не напружує» щодо цінних паперів. Тобто загалом у нас абсолютно адекватні правила, які діють для всіх інших операцій. І вони точно нікого не повинні шокувати.
***
Читайте також:
- Які податки будуть платити ФОПи-«єдинники» у 2026 році згідно з новим Держбюджетом?
- Індексація зарплати у 2026 році знов обнуляється!
- Якими будуть мінімальна зарплата і прожитковий мінімум у 2026 році, а також інші важливі показники?
- Податкова соціальна пільга в 2026 році: яким буде її розмір та граничний дохід для застосування?
- «Податок на OLX» і акциз на солодку воду як джерела наповнення Держбюджету-2026
- Уряд ухвалив проєкт Держбюджету-2026: якими будуть МЗП та прожитковий мінімум?
- Все про Держбюджет-2026: чого чекати бухгалтерам, найманим працівникам, ФОП, держслужбовцям і вчителям?