На засіданні Комітету екології та зеленої економіки ФРУ спільно із заступником Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Павлом Карташовим обговорили питання національно-визначеного внеску України, впровадження системи торгівлі викидами парникових газів та інші плани щодо декарбонізації.
До зустрічі доєдналися близько трьох десятків учасників, серед яких представники комерційних компаній, державних органів, великих промислових виробників та галузевих асоціацій.
Голова Комітету екології та розвитку зеленої економіки ФРУ Павло Жила подякував заступнику Міністра за увагу до обговорення, адже Україна поставила перед собою амбітні цілі в межах Паризької угоди до 2035 року, тож бізнес, виробники і навіть цілі галузі промисловості повинні адаптувати свою діяльність відповідно до цих забов’язань.
Він окреслив ті питання, які наразі найбільше хвилюють бізнес в контексті побудови зеленої економіки.
Перше – це національно-визначений внесок України в рамках Паризької угоди до 2035 року. 29 жовтня Уряд схвалив відповідне розпорядження щодо другого національно визначеного внеску (НВВ), однак сам текст документа поки що недоступний для громадськості. За попередніми даними, показник скорочення викидів залишився на рівні попереднього – до 65% від рівня 1990 року, що відповідає позиції Федерації роботодавців України.
«Дякуємо Уряду за зважений підхід. Амбітні цілі обов’язково будуть переглянуті після завершення війни, коли з’являться відповідні ресурси», – зазначив Павло Жила.
За його словами, головною передумовою виконання кліматичних цілей має стати доступ до фінансування та модернізація підприємств.
«Під час підготовки попереднього НВВ йшлося про потребу у 102 млрд євро капітальних інвестицій, нині – про 31–59 млрд. Але поки що ці цифри не мають підтвердження. Бізнес розуміє: іншого шляху, ніж адаптація, немає. Та без фінансової підтримки вона неможлива», – підкреслив Павло Жила.
Друге питання – коментар Міністерства щодо впровадження системи торгівлі викидами парникових газів та інші плани щодо декарбонізації, адаптації та законодавчого наближення до нормативів ЕЄ.
Заступник міністра Павло Карташов окреслив ті пріоритети, якими наразі переймається Міністерство – загалом дев’ять напрямків, а саме:
- кліматичне врядування;
- система торгівлі викидами;
- довготривала стратегія низьковуглецевого розвитку;
- міжнародні кліматичні зобов'язання;
- викиди метану;
- механізм 6 статті Паризької угоди;
- кліматична компонента європейської інтеграції;
- кліматичні фінанси;
- стратегія з адаптації до зміни клімату.
Заступник Міністра зазначив, що державне відомство потребує допомоги реального сектору в опрацюванні усього спектру цих важливих питань.
Своєю чергою, Міністерство готове здійснювати координацію цієї роботи.
«Ми беремо на себе відповідальність за нормативно-правову діяльність, але візійно та концептуально – шукаємо великих партнерів. І ми обов'язково хочемо, щоби таким нашим партнером був бізнес. Готові об'єднати експертів ринку, і хочемо, щоби це працювало ефективно», – зауважив Павло Карташов.
Федерація роботодавців підтвердила готовність співпрацювати з державними органом як на рівні експертів, так і на рівні законодавчих ініціатив задля побудови сильної та екологічно стійкої економіки України.
«Ми готові долучатися до робочих груп за будь-якими напрямками, бо добре розуміємо, що кожне рішення, починаючи від клімату і закінчуючи відходами буде так чи інакше впливати на бізнес. Долучайте нас – ми готові працювати на максимумі», – запевнила директор Департаменту екології, енергетики та зеленої економіки ФРУ Ольга Кулик.