З 18 вересня діють оновлені правила роботи бізнесу та бюджетних установ під час тривог: Постанова КМУ №1128

1. Жовтий і червоний рівні повітряної загрози – з 4 вересня
2. Що змінилось з 18 вересня?
3. Як відрізнятимуться сигнали жовтого і червоного рівнів?
4. За яких умов бізнес може працювати під час жовтого рівня?
5. Хто має облаштувати безпечний простір в орендованому приміщенні?
6. Як суб’єкту господарювання організувати дії персоналу під час повітряної тривоги?
7. Висновки

Кабмін продовжує уточнювати правила роботи підприємств під час повітряної тривоги. Цього разу зміни стосуються облаштування безпечних просторів, інформування працівників і відвідувачів, а також тривалості сигналів тривоги.

Відповідні зміни внесено постановою КМУ від 15.09.2026 №1128 до постанови КМУ від 04.09.2026 №1092.

Важливо!

18 вересня 2026 року Постанова №1128 була опублікована в «Урядовому кур’єрі» і набрала чинності.

Жовтий і червоний рівні повітряної загрози – з 4 вересня

Нагадаємо, що Постанова №1092 діє з 4 вересня 2026 року. Нею запроваджено два рівні повітряної загрози:

• червоний рівень – ракетна, ракетно-дронова або масована дронова загроза;
• жовтий рівень – дронова загроза.

Про те, як підприємствам працювати за кожного рівня загрози, ми докладно розповідали у матеріалах:

• «Червоний та жовтий рівень загрози за Постановою КМУ №1092: як із ними працювати бізнесу з 4 вересня 2026 р.»;
• «Робота під час повітряної тривоги з 4 вересня 2026 р. за Постановою №1092: які документи слід оновити»;
• «Робота при жовтому рівні загрози: права працівників на безпечні умови за КЗпП».

Однак з 18 вересня Уряд уточнив деякі правила роботи бізнесу під час повітряної тривоги.

Що змінилось з 18 вересня?

Постанова №1128 внесла ряд змін:

1. Визначено тривалість сигналів для червоного та жовтого рівнів.
2. Сигнал жовтого рівня подаватимуть із диференціацією за районами.
3. Встановила обовязок для бізнесу, який не має укриття, організувати «безпечний простір».
4. На господарських об’єктах доведеться встановити інформаційні таблички про наявність укриття або безпечного простору.
5. Балансоутримувачі та суб’єкти господарювання повинні оповіщати працівників і відвідувачів про повітряну тривогу.
6. Міноборони та Генштаб мають визначити показник максимального надлишкового тиску вибуху, який враховуватимуть під час облаштування безпечних просторів.

Розглянемо ці зміни докладніше.

Як відрізнятимуться сигнали жовтого і червоного рівнів?

Це корисно знати не тільки бізнесу, а і кожному. Адже, звук сигналу «Повітряна тривога» знають вже, напевно всі, і розрізняють їх за «кольором».

З 18 вересня сигнал «Повітряна тривога» складатиметься зі звукового сигналу «Увага всім» та голосового повідомлення про встановлений рівень загрози.

Тривалість сигналу становитиме:

• за червоного рівня – 1 хвилину;
• за жовтого рівня – 30 секунд.

Сигнал жовтого рівня подаватимуть із диференціацією за районами.

Відбій повітряної тривоги передаватимуть лише як голосове повідомлення – без звукового сигналу «Увага всім».

За яких умов бізнес може працювати під час жовтого рівня?

З 4 вересня вимоги щодо роботи після «жовтого» сигналу до відбою були дуже стислі: мати укриття, а якщо його немає – облаштувати (за потреби – побудувати) до 4 грудня.

Але зрозуміло, що працювати без укриття це небезпечно. Тому в цю вимогу внесли зміни.

З 18 вересня під час жовтого рівня загрози підприємства зможуть продовжувати роботу у приміщеннях, будівлях, спорудах або на територіях, де є:

• захисна споруда;
• тимчасове або постійне укриття для працівників і відвідувачів;
• споруда подвійного призначення (тобто, є якась споруда, у якій за потреби можна укритися);
• безпечний простір.

Отже, немає укриття, але бажаєте працювати до 4 грудня? Забезпечте наявність безпечного простору. З 4 грудня – повинне бути тимчасово або постійне укриття.

Що таке «безпечний простір» і як його облаштувати?

Безпечний простір – це найбільш захищені зони у визначених балансоутримувачами приміщеннях, будівлях або спорудах. Такий простір облаштовуватимуть у межах уже реалізованих об’ємно-планувальних рішень.

Безпечний простір має забезпечувати захист працівників і відвідувачів:

• від побічної дії звичайних засобів ураження (тобто, від уламків скла, від падаючих меблів та інших предметів тощо);
• від максимального надлишкового тиску вибуху.

Проте, що може знати бізнес про те, яке місце є найбільш безпечним? Гаразд, правило «двох стін» всі вже вивчили і дотримуються навіть вдома, але тиск від вибуху?

Тут порадником мають стати військові. Показник максимального надлишкового тиску в кілопаскалях повинні визначити Міноборони та Генеральний штаб ЗСУ. Його мають довести до військових адміністрацій, проєктних та експертних організацій, а також суб’єктів господарювання.

Хто має облаштувати безпечний простір в орендованому приміщенні?

Постанова №1128 прямо передбачає, що безпечний простір облаштовує суб’єкт господарювання.

Такий обов’язок виникатиме, якщо приміщення, будівля або споруда:

• не належить до споруд подвійного призначення;
• або у її складі немає безпечного простору.

Отже, якщо підприємство чи ФОП працює в орендованому приміщенні, обов’язок облаштувати безпечний простір покладатиметься саме на такого орендаря як на суб’єкта господарювання.

Водночас найбільш захищені зони у приміщенні має визначити балансоутримувач. Саме на підставі проведених ним розрахунків має встановлюватися, чи забезпечує відповідна зона захист від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху.

Тому орендар не зможе облаштувати безпечний простір без участі власника або балансоутримувача будівлі.

Сторонам договору оренди нерухомості потрібно буде узгодити:

• яка саме частина приміщення може використовуватися як безпечний простір;
• хто організовує проведення необхідних розрахунків;
• які роботи потрібно виконати;
• чи дозволяє договір оренди проводити відповідне переобладнання;
• як розподілятимуться витрати.

Зверніть увагу!

Постанова №1128 не визначає, за чий рахунок мають проводитися розрахунки та виконуватися роботи в орендованому приміщенні. Тому орендодавцям та орендарям, імовірно, доведеться переглянути договори оренди або укласти додаткові угоди.

Як проінформувати персонал та відвідувачів про наявність укриття/безпечного простору?

Перша умова користування безпечними місцями – це знати, де вони є. А при оцінці ризиків, залишатися у певній будівлі чи ні, це знати, що там спеціально обладнаного місця, де можна укритися, немає.

Увага!

З 18 вересня суб’єкти господарювання повинні інформувати працівників і відвідувачів про наявність або відсутність укриття.

На входах до приміщень, будівель, споруд чи територій, на їхніх зовнішніх стінах або огорожах потрібно розмістити табличку з одним із написів:

• «Об’єкт забезпечений укриттям»;
• «Об’єкт забезпечений безпечним простором»;
• «Об’єкт не забезпечений укриттям».

Розмір таблички – 100 × 60 сантиметрів.

Матеріалу, форми чи дизайну таблички Постанова №1128 не встановлює. Визначено лише її розмір та можливі написи.

Як потрібно оповіщати працівників і відвідувачів?

У разі оголошення повітряної тривоги суб’єкт господарювання або балансоутримувач повинен забезпечити доведення сигналу до всіх працівників і відвідувачів, які перебувають на об’єкті.

Ви, напевно, вже чули в супермаркетах або в торгівельних центрах голосове оповіщення про те, що почалася повітряна тривога? Ось це воно. І тепер це має бути на кожному суб’єкті господарювання. Не покладайтесь на те, що ваш персонал або відвідувачі самі почують сигнал тривоги за вікном. Оповістити треба всіх присутніх у самому приміщенні або будівлі.

Звісно, робити це теж треба з розумом. Наприклад, у торгівельному центрі торгують десятки різних суб’єктів господарювання, які орендують частину такого центру. Чи означає це, що кожен такий суб’єкт господарювання повинен включити голосне оповіщення про тривогу? Насправді, ні, для цього достатньо подбати про централізоване рішення – наприклад, голосове оповіщення проводять власники торгівельного центру, і завдяки правильно встановленому обладнанню його чутно у кожному магазині.

Втім, про цей нюанс (хто несе відповідальність за оповіщення при сумісному користуванні певною будівлею), на нашу думку, ще треба уточнити в Постанові №1092.

Як суб’єкту господарювання організувати дії персоналу під час повітряної тривоги?

Другий момент щодо використання укриттів/безпечних просторів – це організація швидкого переміщення до них персоналу та відвідувачів.

Тому суб’єкт господарювання має визначити порядок дій персоналу під час повітряної тривоги.

Для цього роботодавцям доведеться розробити внутрішні документи та встановити зрозумілий алгоритм:

• хто повідомлятиме про початок і завершення тривоги;
• як діятимуть працівники за жовтого та червоного рівнів загрози;
• де розташоване укриття або безпечний простір;
• хто супроводжуватиме до нього відвідувачів;
• що робити у разі зміни рівня загрози.

З 4 вересня 2026 року для продовження роботи після «жовтого» сигналу тривоги була згода трудового колективу. Як її отримати, в Постанові №1092 не було зазначено. Можна було, звісно, отримати персональну згоду від кожного працівника окремо – у вигляді заяви від працівника, або шляхом підписання наказу про правила роботи під час повітряної тривоги у рядку «З наказом ознайомлена і даю згоду на продовження роботи під час жовтого рівня повітряної загрози» тощо. Але найпростіший варіант був – провести загальні збори трудового колективу і проголосувати. Оформивши результат протоколом таких зборів.

Отже, потрібні наказ про організацію роботи під час повітряної тривоги, згода трудового колективу працювати під час жовтого рівня загрози і правила поведінки персоналу у такому випадку. Про те, як їх оформити, ми розповімо у окремій статті найближчим часом.

Висновки

Постанова №1128 вже діє, отже, підприємства та ФОП вже повинні її дотримуватись. Для цього потрібно:

1. З’ясувати, чи є на об’єкті укриття, споруда подвійного призначення або приміщення, яке потенційно можна використовувати як безпечний простір.
2. Перевірити умови договору оренди щодо облаштування приміщення та забезпечення безпеки.
3. Обговорити з орендодавцем розподіл майбутніх обов’язків і витрат.
4. Встановити внутрішній порядок дій працівників під час повітряної тривоги.
5. Визначити спосіб оперативного оповіщення працівників і відвідувачів.