За результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією аналітики БЕБ виявили, що за 9 місяців ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Наразі Бюро економічної безпеки надало свої пропозиції до Кабінету Міністрів України, аби мінімізувати ризики в цьому секторі економіки.
Одним із найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю.
Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. У результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад у Китаї, та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Задля протидії правопорушенням у цій сфері працівники Бюро економічної безпеки постійно аналізують експортні операції. За результатами такого аналізу було створено 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направлено майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад 430 млн доларів.
У рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених ст. 212 та 205-1 ККУ, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже спрямовано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.
Крім того, БЕБ надало свої пропозиції до КМУ щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції.
Зокрема, для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонувалося:
- скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60 - 90 днів,
- удосконалити Порядок заповнення митних декларацій,
- доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження,
- розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення,
- створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.
Нагадаємо, раніше співробітники Бюро економічної безпеки України спільно з СБУ в рамках розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 ККУ (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) провели 30 обшуків в адміністративних приміщеннях Державної митної служби України, Одеської митниці та митних постах «Чорноморськ-порт», «Південний порт», «Одеса-порт» ДМС та за місцем проживання службових осіб Держмитслужби.
