Щокварталу Національний банк оновлює економічний прогноз і публікує його в Інфляційному звіті. Звіт містить багато корисної інформації, але призначений він здебільшого для фахівців. Ця сторінка створена для того, щоб кожен з легкістю міг дізнатися про головні економічні події та бачення НБУ стосовно майбутнього розвитку економіки України.
Як почувається економіка?
Незважаючи на війну, економіка України надалі відновлюється. Так, у I кварталі 2024 року реальний ВВП України зріс на 6,5% у річному вимірі. Це значно швидше, ніж очікувалося. За оцінками НБУ, економіка продовжувала зростати навіть після нових значних пошкоджень енергетичних об’єктів унаслідок російських атак навесні цього року.
Як вдалося уникнути економічного спаду в такій складній ситуації? Значною мірою завдяки адаптивності до нових викликів бізнесу та населення, які закупили прилади автономного живлення та швидко пристосувалися до графіків відключень електроенергії. Бізнес також наростив імпорт електроенергії й продовжував розвивати її генерацію з альтернативних джерел енергії.
Вагому роль у економічному зростанні відігравала й м’яка фіскальна політика. Підтримка міжнародних партнерів є значним фінансовим ресурсом для уряду. Це дає змогу витрачати кошти не лише на армію, але й на соціальну сферу (пенсії, різні види допомог) та відбудову й розвиток інфраструктури (енергооб’єкти, дороги, порти тощо), що підтримує економіку.
Дуже важливою для економіки є й безперебійна робота морського коридору, завдяки якому українські компанії, передусім аграрії та металурги, мають змогу експортувати свою продукцію за кордон і отримувати валютну виручку. Активність експортерів підтримує й інші напрями бізнесу – наприклад, сфери транспорту чи оптової торгівлі.
Водночас війна сильно обмежує можливості економіки. Зокрема, відбудова пошкодженої енергетичної інфраструктури потребуватиме не лише значних ресурсів, але й часу. Електроенергії може періодично не вистачати для покриття усіх потреб бізнесу та населення як у цьому, так і в наступних роках. Це, звісно, гальмуватиме економічне відновлення.
Однак НБУ очікує, що економіка поступово оговтуватиметься від наслідків російської агресії. Міжнародна фінансова допомога, що залишиться значною навіть попри певне скорочення в наступні роки, підтримає економіку. За прогнозом НБУ, цього року реальний ВВП зросте на 3,7%, а надалі економічне зростання пришвидшиться до 4–5%.
Що з цінами?
Інфляція була низькою на початку цього року, але впродовж останніх місяців пришвидшилася – до близько 5% у річному вимірі. Така тенденція була очікуваною, НБУ передбачав її раніше. Зростання споживчих цін передусім пришвидшилося через збільшення витрат бізнесу на електроенергію та оплату праці. Частково позначилося на цінах і певне послаблення курсу гривні.
Ураховуючи ці ж чинники, а також підвищення акцизів на паливо та дещо гірші врожаї порівняно з минулим роком (зокрема овочів), НБУ очікує певного пришвидшення інфляції й наступними місяцями. Однак це пришвидшення буде доволі помірним. За прогнозом НБУ, наприкінці року інфляція становитиме 8,5%. Що дуже важливо, згідно з опитуваннями населення теж очікує, що зростання цін буде помірним.
Для утримання очікувань під контролем НБУ обмежуватиме коливання курсу та контролюватиме ситуацію на валютному ринку. НБУ також забезпечуватиме такий рівень ставок за гривневими депозитами, який захищатиме заощадження населення від інфляційного знецінення. Це підтримуватиме довіру до гривні та обмежуватиме тиск на валютному ринку.
Послідовні дії НБУ дадуть змогу загальмувати інфляцію вже наступного року. Допомогти в цьому має й сповільнення інфляції в країнах, з якими Україна веде торгівлю. Крім того, очікується зниження цін на енергоносії у світі, зокрема нафту. За припущеннями НБУ, в наступні роки з огляду на нарощування видобутку нафти багатьма країнами вона подешевшає з 80-85 дол. США за барель до рівня нижче 75 дол. США за барель.
З урахуванням цих чинників уже влітку наступного року інфляція почне сповільнюватися і наприкінці 2025 року знизиться до 6,6%. У 2026 році згідно з прогнозом інфляція продовжить знижуватися та повернеться до показника 5%, що є ціллю НБУ.
Що буде з робочими місцями та зарплатами?
Унаслідок міграції та мобілізаційних процесів, спричинених війною, дефіцит кадрів на ринку праці загострюється. Кількість вакансій, які розміщує бізнес, стабільно перевищує кількість шукачів роботи. Зокрема, підприємства відчувають значну нестачу працівників робочих спеціальностей. Але схожою є ситуація і з іншими фахівцями.
Підприємства намагаються пом’якшити проблему з дефіцитом кадрів за рахунок більшого залучення категорій населення, які знаходяться поза робочою силою (студентів, пенсіонерів тощо), однак закрити всі необхідні позиції не вдається. В результаті зростає конкуренція бізнесу за кваліфікованих працівників, водночас збільшується й оплата праці. За оцінками НБУ, зарплати надалі підвищуються як в номінальному, так і в реальному вимірах.
Нестача кадрів, ймовірно, зберігатиметься ще тривалий час. Навіть у разі швидкого завершення війни повернення мігрантів, ймовірно, буде доволі поступовим, а ветерани потребуватимуть часу для адаптації та перекваліфікації. У результаті безробіття знижуватиметься відносно повільно, а зарплати через конкуренцію бізнесу зростатимуть досить швидко.
Як змінюються ставки за депозитами та кредитами?
З липня минулого року НБУ поступово знижував облікову ставку (з 25% до 13%), а слідом за цим знижувалися й ставки за кредитами та депозитами для бізнесу та населення.
Зниження ставок за кредитами сприяло пожвавленню кредитування, що підтримало економіку. Досить швидко зростають обсяги кредитування малого та середнього бізнесу. Якщо ж дивитися на кредити за видами діяльності, то найчастіше їх отримують аграрії, торгові і складські підприємства, компанії у сфері транспорту та переробки.
Не стоїть на місці й кредитування домогосподарств. Жваво зростає кредитування на споживчі потреби населення, тобто купівля різних товарів і послуг. Збільшується й кількість іпотечних кредитів. Щоправда, поки що займи на купівлю житла банки видають переважно в межах державної програми «єОселя».
Натомість ставки за гривневими депозитами та державними облігаціями (ОВДП), попри зниження, й надалі забезпечують достатній захист від інфляційного знецінення. Так, за гривневими депозитами в середньому пропонується близько 13% річних (біля 10,4% після вирахування податків), а за ОВДП – від 12,5% до 17% (не оподатковуються). НБУ й надалі підтримуватиме довіру до гривні, забезпечуючи захист гривневих заощаджень від інфляційного знецінення завдяки цим інструментам.
