Сплата ПДВ і податку на прибуток з відшкодування шкоди: оформлення претензії та відображення в обліку – 2026

1. Чи можна відшкодувати шкоду за рахунок забезпечення на виконання гарантійних ремонтів?
2. Як у бухобліку відобразити визнану претензію?
3. Оподаткування ПДВ: між нормами ПКУ та актуальною позицією податківців
4. Як уникнути ПДВ за допомогою правильного формулювання в первинних документах?
5. Коли виникають податкові різниці з податку на прибуток?
6. Який зв'язок між назвою платежу та податку на прибуток?
7. Суперечність в термінології за ПКУ: вибір, що платити, ПДВ чи податок на прибуток?
8. Де почитати більше про оподаткування шкоди?

Розберемо наслідки такої ситуації для підприємства, в якого товари знаходились на відповідальному зберіганні. Воно погодилось із претензією і готове заплатити. Але як відобразити таку виплату в обліку?

Чи можна відшкодувати шкоду за рахунок забезпечення на виконання гарантійних ремонтів?

Ні, не можна. І ось чому.

Забезпечення створюють для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат, зокрема на виконання гарантійних зобов’язань (п. 12 НП(С)БО 11).

Згідно з Інструкцією №291 на субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на гарантійні ремонти проданої продукції, на ремонт предметів прокату тощо.

Суми витрат на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування включають до складу витрат на збут (див. п. 19 НП(С)БО 16). Тобто нарахування резерву відображають проведенням Д-т 93 К-т 473, а його використання – Д-т 473 К-т 13, 651, 661 тощо.

Забезпечення використовують для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких воно було створене (п. 16 НП(С)БО 11).

Таким чином, якщо забезпечення створено для гарантійних ремонтів, використати його для погашення суми за претензією на відшкодування збитків не можна.

Як у бухобліку відобразити визнану претензію?

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та є ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11).

На момент визнання претензії виконуються норми п. 5 НП(С)БО 11, адже в цей момент оцінка такої претензії достовірно визначається і є імовірність, що підприємство погасить суму претензії. Тому в момент визнання претензії відображають зобов’язання на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Водночас визнання зобов’язання призводить до визнання витрат згідно з п. 6 НП(С)БО 16. Причому витрати на сплату претензії навряд чи можна пов’язати з доходом конкретного періоду, тож витрати визнають безпосередньо у момент визнання зобов’язання.

Отже, суму відшкодування збитків за визнаною претензією, на дату визнання такої претензії, ТОВ відображає проведенням: Д-т 949 К-т 685 – 600 000 грн. Оплата претензії: Д-т 685 К-т 311 – 600 000 грн.

Тепер розглянемо відображення в обліку у підприємства – власника знищених товарів. У нього перше питання виникне щодо податкових наслідків. Чи треба платити податки з суми отриманого відшкодування?

Оподаткування ПДВ: між нормами ПКУ та актуальною позицією податківців

Згідно з абзацом шостим п. 188.1 ПКУ, до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми, інфляційні витрати та відшкодування шкоди.

Спираючись виключно на цю норму, можна було б зробити висновок, що сума за претензією з відшкодування збитків не є об'єктом оподаткування ПДВ. Раніше податківці з цим погоджувалися, проте останніми роками (і особливо у 2026 році) їхня фіскальна позиція кардинально змінилася.

Тепер ДПС застосовує принцип «превалювання сутності над формою». Як зазначається у роз'ясненнях податківців (зокрема, у Листі ДПС від 03.04.2026 №360/2/99-00-21-01-01-02), якщо виплата коштів здійснюється за фізично пошкоджене або знищене майно, така операція за своєю економічною сутністю є компенсацією вартості такого майна. Отже, вона прирівнюється до операції з постачання товарів (ст. 185 ПКУ) і має обкладатися ПДВ за ставкою 20%.

Про це читайте бульше у матеріалах редакції:

• Відшкодування збитків за пошкоджене майно є об’єктом оподаткування ПДВ: роз’яснення ДПС
• ПДВ на відшкодування від перевізника у 2026 році: колізія «ЗІР» і листа ДПС

Що це означає на практиці для обох сторін:

1. Дії потерпілої сторони: Якщо підприємство погоджується з позицією ДПС і визнає отримані 600 000 грн як компенсацію вартості знищеної продукції, воно зобов'язане скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на суму отриманого відшкодування.

Важливий нюанс щодо п. 198.5 ПКУ: оскільки знищена продукція фактично визнається такою, що була «поставлена» (компенсована з ПДВ), вона вважається використаною в господарській оподатковуваній діяльності. Тому нараховувати додатково «компенсуючий» ПДВ за п. 198.5 ПКУ на вартість згорілої продукції не потрібно. Це усуває проблему подвійного оподаткування, яка виникала раніше.

2. Дії підприємства-порушника: Оскільки власник товарів складе та зареєструє податкову накладну на загальну суму претензії, ТОВ, яке сплачує ці 600 000 грн (у т.ч. ПДВ), матиме законне право відобразити податковий кредит. ПДВ у цьому разі не списується на збитки, а бере участь у поточних розрахунках з бюджетом.

Тобто, з метою оподаткування ПДВ таке відшкодування збитків розглядатиметься як компенсація вартості знищених товарів. А сплата відшкодування – як їх придбання. Але в цьому очевидна і проблема: ці товари знищені і жодним з таких підприємств не будуть використані у господарській діяльності. Тому, на нашу думку, податківці просто «забули» про обовязок підприємства-порушника теж визнати ПЗ з ПДВ, але вже за п. 198.5 ПКУ. Таким чином відкоригувавши згаданий податковий кредит.

Як уникнути ПДВ за допомогою правильного формулювання в первинних документах?

Податкові наслідки безпосередньо залежать від того, як саме складено первинні документи (претензію, договір, платіжне доручення):

• Якщо вимагаєте платіж із формулюванням «Компенсація вартості знищеного обладнання/продукції» – податкова вимагатиме нарахування ПДВ, розглядаючи це як постачання.
• Якщо ж ви будете спиратися на п. 188.1 ПКУ і не нараховувати ПДВ, суму слід класифікувати та задокументувати виключно як «відшкодування шкоди». У такому вигляді підприємству буде значно легше довести під час перевірки, що цей платіж є мірою відповідальності, а не оплатою за товар, і він не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Щоб мати міцні юридичні підстави спиратися на абзац шостий п. 188.1 ПКУ (необкладення ПДВ) та правильно застосувати норми щодо податкових різниць за пп. 140.5.11 ПКУ, уникайте будь-яких згадок про «вартість майна» чи «оплату за товар».

Як писати у документах не треба (високий податковий ризик):

• «Компенсація вартості знищеної продукції»
• «Відшкодування вартості згорілого обладнання»
• «Оплата за пошкоджені матеріали»

Чому це небезпечно:

Словосполучення «компенсація вартості» дає податківцям прямий привід стверджувати, що ви фактично продали/передали це майно винуватцю. А отже – це операція з постачання, яка вимагає нарахування 20% ПДВ. Крім того, «компенсація вартості майна» формально не підпадає під дію пп. 140.5.11 ПКУ, що створює плутанину в обліку податку на прибуток.

Як писати правильно (надійний захист):

• «Відшкодування майнової шкоди (у вигляді реальних збитків), завданої внаслідок...»
• «Сума відшкодування шкоди за виставленою претензією №...»

Чому це працює:

Цивільний кодекс дозволяє включати вартість знищеного майна до складу «збитків». Проте для податкової безпеки сума в 600 тис. грн має фігурувати в усіх документах передусім як шкода, а не як оплата за згорілий товар.

Прослідкуйте, щоб це ідеальне формулювання симетрично дублювалося на всіх етапах: у тексті самої претензії, у листі-відповіді про визнання претензії, в акті узгодження (якщо він складається) та, що найголовніше, – у графі «Призначення платежу» в банківській виписці під час перерахування коштів.

Коли виникають податкові різниці з податку на прибуток?

Основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, розрахований за правилами бухгалтерського обліку (пп. 134.1.1 ПКУ). Відображені у бухобліку витрати на визнання претензії (Д-т 949 К-т 685) у загальному порядку зменшують цей фінрезультат (Д-т 791 К-т 949).

Хто має застосовувати податкові різниці?

Податкові коригування стосуються не всіх підприємств. Їх зобов'язані застосовувати лише:

1. Високодохідні платники податку (чистий річний дохід яких перевищує 40 млн грн);
2. Малодохідні платники (дохід до 40 млн грн), які добровільно не поставили позначку в декларації про відмову від застосування податкових різниць.

Якщо підприємство є малодохідником і офіційно відмовилося від різниць, для нього діє виключно бухгалтерський фінрезультат. Жодних додаткових коригувань на суму претензії робити не потрібно.

Як працює різниця за пп. 140.5.11 ПКУ?

Якщо підприємство зобов'язане коригувати фінрезультат, воно має перевірити податковий статус отримувача коштів.

Згідно з пп. 140.5.11 ПКУ, фінрезультат до оподаткування збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок та відшкодування збитків, нарахованих відповідно до цивільного законодавства на користь:

• осіб, які не є платниками податку на прибуток (найпоширеніший випадок – платники єдиного податку);
• «нульовиків» (платників, що оподатковуються за ставкою 0% за пп. 44 підр. 4 розд. XX ПКУ).

Також ця різниця діє для штрафів на користь державних і контролюючих органів.

Приклад

Якщо ТОВ (винуватець) виплачує 600 тис. грн за претензією покупцю, який є платником податку на прибуток на загальних підставах – коригування не застосовується. Сума залишається у витратах ТОВ (адже вона збільшить дохід і буде оподаткована у покупця).

Якщо ж отримувач виплати є платником єдиного податку, ТОВ зобов’язане збільшити свій фінрезультат на ці 600 тис. грн, тим самим повністю нівелюючи витрати, відображені в бухобліку.

Який зв'язок між назвою платежу та податку на прибуток?

Як зазначалося вище, податкові наслідки сильно залежать від формулювання в документах:

• Якщо платіж оформлено класично як «відшкодування збитків (шкоди)», податкова різниця за пп. 140.5.11 ПКУ застосовується беззаперечно (при виплаті неплатнику податку на прибуток).
• Якщо ж сторони оформлюють це як «компенсацію вартості майна» (фактично прирівнюючи це до продажу ТМЦ), то юридичний характер платежу змінюється. Оплата за товари/майно не є штрафом чи збитком у розумінні пп. 140.5.11 ПКУ. У такому разі збільшуюча податкова різниця для винуватця формально не виникає, навіть якщо кошти перераховуються платнику єдиного податку.

Суперечність в термінології за ПКУ: вибір, що платити, ПДВ чи податок на прибуток?

Читачі можуть помітити розбіжність у самому Податковому кодексі. У п. 188.1 ПКУ (виняток із бази ПДВ) законодавець використовує термін «відшкодування шкоди», а в пп. 140.5.11 ПКУ (податкові різниці з податку на прибуток) – «відшкодування збитків».

Хоча часто ці слова використовують як синоніми, з точки зору цивільного права між ними є суттєва різниця. Головна відмінність полягає у співвідношенні цих понять як родового та видового. Шкода – це загальна категорія (ціле), що означає будь-яке применшення чи пошкодження суб’єктивного права або блага. Збитки – це виключно грошова (вартісна) оцінка майнової шкоди.

Як ці терміни вплинуть на оподаткування:

• «шкода» – призведе до збільшення об’єкту оподаткування податком на прибуток у підприємства, яке її виплачує. Але тільки в тому випадку, якщо платник застосовує податкові різниці, а отримувач відшкодування – неплатник податку на прибуток;
• «збитки» – призведуть до сплати ПДВ підприємством-отримувачем відшкодування (якщо воно є платником ПДВ).

Де почитати більше про оподаткування шкоди?

• Товар знищено під час перевезення: податкові наслідки з ПДВ для постачальника
• Відшкодування збитків за пошкоджене майно є об’єктом оподаткування ПДВ: роз’яснення ДПС
• Автомобіль підприємства потрапив у ДТП: наслідки, документальне оформлення, бухгалтерський і податковий облік
• Списання прострочених товарів у 2026 році: алгоритм дій бухгалтера, бухоблік, оподаткування
• Часткове руйнування будівлі внаслідок обстрілу: як оформити та відобразити в бухобліку