Дебіторська заборгованість у 2026 році: облік за НП(С)БО 10, дисконтування та типові проведення

1. Що таке дебіторська заборгованість?
2. Як дебіторська заборгованість классифікується за строками погашення?
3. Як дебіторська заборгованість класифікується за контрагентами та субрахунками обліку?
4. Як відбувається визнання та первинне документування дебіторської заборгованості?
5. Дата визнання та первинне документування операцій
6. Як відбувається оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу?
7. Коли здійснюється переведення довгострокової у поточну дебіторську заборгованість?
8. В яких випадках створюється сумнівних боргів (РСБ)? 
9. В яких випадках і як треба здійснювати дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості?
10. Практичні приклади з бухгалтерськими проведеннями
11. Як відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості? 
12. Бухгалтерський облік списання дебіторської заборгованості 
13. Податкові наслідки списання дебіторської заборгованості 
14. Висновки

Що таке дебіторська заборгованість?

Будь-яка господарська діяльність підприємства супроводжується розрахунками з контрагентами, бюджетом та працівниками. Якщо підприємство виконало свою частину зобов’язань (передало продукцію, виконало роботи, сплатило грошовий аванс чи надало позику), а зустрічне виконання ще не надійшло, у нього виникає право вимоги, яке в обліку називають дебіторською заборгованістю.

Розглянемо визначення дебіторської заборгованості як активу підприємства.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (НП(С)БО 10).

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебіторами при цьому є юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій мають заборгованість перед підприємством.

Згідно з нормами НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дебіторська заборгованість визнається активом, оскільки вона є ресурсом, контрольованим підприємством у результаті минулих подій, використання якого, як очікується, приведе до отримання майбутніх економічних вигод у вигляді надходження грошових коштів або інших активів (товарів, послуг тощо).

Як дебіторська заборгованість классифікується за строками погашення?

З метою правильного відображення у фінансовій звітності та застосування відповідних облікових процедур дебіторську заборгованість поділяють за строками очікуваного погашення на дві базові категорії:

• Довгострокова дебіторська заборгованість — заборгованість фізичних або юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10). У Балансі (Звіті про фінансовий стан) вона відображається у розділі I «Необоротні активи».
• Поточна дебіторська заборгованість — заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. У фінансовій звітності така заборгованість включається до розділу II «Оборотні активи».

Увага! 

Цей поділ має принципове практичне значення: довгострокова заборгованість за загальним правилом підлягає дисконтуванню, тоді як поточна заборгованість оцінюється за первісною вартістю або за чистою реалізаційною вартістю (із формуванням резерву сумнівних боргів для грошових вимог).

Як дебіторська заборгованість класифікується за контрагентами та субрахунками обліку?

Залежно від суті господарських операцій, характеру виникнення та суб'єктів заборгованості, її облік ведуть на відповідних синтетичних рахунках Плану рахунків. Наведемо найпоширеніші з них:

1. Розрахунки з покупцями та замовниками (рахунок 36). Тут відображається заборгованість клієнтів за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи чи надані послуги. Здебільшого використовуються субрахунки 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».
2. Розрахунки за виданими авансами (субрахунок 371). Заборгованість постачальників і підрядників, що виникає внаслідок перерахування їм попередньої оплати під майбутнє постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт чи надання послуг. Оскільки погашення очікується не коштами, а матеріальними цінностями чи послугами, ця заборгованість є немонетарною (негрошовою).
3. Розрахунки за позиками та поворотною фінансовою допомогою (рахунки 183, 377). Якщо підприємство надало поворотну фінансову допомогу (позику) іншій особі на строк понад рік, її первісно зараховують на субрахунок 183 «Інша довгострокова дебіторська заборгованість». Якщо допомога короткострокова (до року) або якщо до строку повернення довгострокової допомоги залишається менше 12 місяців з дати балансу, її обліковують на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».
4. Розрахунки з підзвітними особами (субрахунок 372). Заборгованість працівників підприємства за коштами, отриманими під звіт на відрядження або на господарські потреби, за якими ще не подано авансовий звіт або не повернуто невикористаний залишок у встановлені строки.
5. Розрахунки з бюджетом (рахунок 64). Дебетове сальдо за субрахунками рахунку 64 відображає заборгованість бюджету перед підприємством: надміру сплачені податки, збори, платежі, від'ємне значення з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню або зарахуванню до складу податкового кредиту наступних періодів (субрахунки 641 «Розрахунки за податками», 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами», 644 «Податковий кредит»).

Увага!

Класифікація дебіторської заборгованості за її економічною суттю (монетарна чи немонетарна) та строками (поточна чи довгострокова) безпосередньо визначає правила її подальшої первинної фіксації, оцінки на кожну дату балансу та необхідність дисконтування.

Як відбувається визнання та первинне документування дебіторської заборгованості?

Виникнення дебіторської заборгованості в обліку не відбувається автоматично лише на підставі укладеного договору — для цього мають бути дотримані встановлені стандартами критерії визнання активу та наявні належно оформлені первинні документи.

Критерії визнання дебіторської заборгованості в обліку

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо відповідає двом обов'язковим умовам:

• існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод;
• її сума може бути достовірно визначена.

Якщо одна з цих вимог не виконується (наприклад, суму заборгованості неможливо достовірно порахувати або ймовірність повернення коштів / отримання активів від самого початку відсутня), дебіторська заборгованість не може бути визнана активом і відображена на балансових рахунках.

Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за її історичною (номінальною) вартістю, тобто за сумою коштів або еквівалентів, які підприємство очікує отримати або передало в рахунок майбутнього зустрічного виконання (п. 6, 7 НП(С)БО 10).

Дата визнання та первинне документування операцій

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій (ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік).

Дата виникнення дебіторської заборгованості та перелік документів залежать від виду операції. Наведемо найпоширеніші варіанти:

1. Реалізація товарів, готової продукції, необоротних активів. Заборгованість покупця за дебетом рахунку 36 визнається на дату передачі ризиків і контролю над товаром (п. 8 НП(С)БО 15). Підтвердними документами є:
• видаткова накладна або товарно-транспортна накладна або інший первинний документ, який підтверджує передачу товарів тощо;
• договір поставки (купівлі-продажу), де закріплено умови розрахунків та момент переходу права власності/ризиків.
2. Надання послуг та виконання робіт. Заборгованість замовника визнається, як правило, на дату складання документа, що підтверджує надання послуги / прийняття результатів виконаних робіт, а дата складання відображається в періоді, за який надавалися послуги чи виконувалися роботи. Документальним підтвердженням виступають:
• двосторонній акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) або електронний акт, складений відповідно до законодавства про електронний документообіг;
• договір про надання послуг (підряду).
3. Перерахування авансів (попередньої оплати) постачальникам. Дебіторська заборгованість за виданими авансами (дебет субрахунку 371) визнається безпосередньо на дату списання коштів з поточного рахунку підприємства. Підставою для запису є:
• виписка банку та платіжна інструкція;
• рахунок-фактура (інвойс) або договір, що передбачає попередню оплату.
4. Надання поворотної фінансової допомоги (позики). Заборгованість позичальника (дебет субрахунку 183 або 377) фіксується на дату перерахування коштів. Основними документами є:
• договір позики (безвідсоткової поворотної фінансової допомоги), у якому зафіксовано строк повернення, суму та графік розрахунків;
• виписка банку та відповідна платіжна інструкція про перерахування коштів позичальнику.
5. Видача коштів під звіт. Дебіторська заборгованість підзвітної особи за дебетом субрахунку 372 визнається на дату видачі готівки з каси або зарахування (зняття за допомогою корпоративної платіжної картки) безготівкових коштів. Підтвердженням є видатковий касовий ордер, чек платіжного термінала, виписка банку або платіжна інструкція.

Як відбувається оцінка дебіторської заборгованості на дату балансу?

Стан дебіторської заборгованості не є статичним. На кожну дату балансу (як правило, на кінець кварталу або року) підприємство має переглянути усі дебіторські залишки, можливо, навіть провести інвентаризацію, якщо це передбачено внутрішніми документами підприємства (у всякому разі, інвентаризація обов’язкова перед складанням річної фінансової звітності). Це необхідно для достовірного представлення інформації у фінансовій звітності, своєчасної рекласифікації боргів і оцінки їх реальності.

Оцінка поточної та довгострокової заборгованості на дату балансу

Порядок відображення заборгованості в Балансі прямо залежить від її виду та строковості:

• Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою (дисконтованою) вартістю (п. 12 НП(С)БО 10).
• Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (тобто вимоги щодо отримання коштів, за винятком придбаної заборгованості та призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю (п. 7 НП(С)БО 10). 
• Негрошова поточна заборгованість (наприклад, аванси, видані постачальникам під поставку товарів чи робіт за субрахунком 371) фінансовим активом не є, резерв сумнівних боргів під неї не створюється, і в балансі вона наводиться за первісною (номінальною) вартістю.

Чиста реалізаційна вартість розраховується як різниця між первісною вартістю поточної дебіторської заборгованості та сумою сформованого резерву сумнівних боргів:

Чиста реалізаційна вартість = Первісна вартість − Резерв сумнівних боргів 

Коли здійснюється переведення довгострокової у поточну дебіторську заборгованість?

З плином часу строк, що залишається до погашення довгострокового зобов'язання, зменшується. Якщо до передбаченої договором дати погашення боргу залишається менше 12 місяців від дати складання балансу, така заборгованість перестає відповідати визначенню довгострокової (п. 4 НП(С)БО 10).

У цьому разі бухгалтер зобов'язаний здійснити рекласифікацію:

• перевести відповідну суму (або її частину згідно з графіком платежів) зі складу необоротних активів до оборотних;
• оформити це бухгалтерською довідкою з проведенням: Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» — Кт 183 «Інша довгострокова дебіторська заборгованість».

У фінансовій звітності переведена сума відображається вже у рядку 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість» або рядку 1125 чи 1135 Балансу, залежно від характеру виникнення боргу.

В яких випадках створюється сумнівних боргів (РСБ)? 

Під час аналізу поточної грошової заборгованості підприємство оцінює ризик її неповернення дебіторами:

Сумнівна заборгованість  — це поточна заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її своєчасному погашенні боржником (п. 4 НП(С)БО 10). Ось щодо неї і створюється резерв сумнівних боргів (РСБ). 

Нарахування РСБ фіксується у складі інших операційних витрат: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38 «Резерв сумнівних боргів». Згідно з п. 8 НП(С)БО 10 величину РСБ розраховують одним із двох методів: 

• застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості (аналіз платоспроможності окремих дебіторів); 
• застосування коефіцієнта сумнівності (на основі класифікації за строками непогашення або питомої ваги списаної безнадійної заборгованості у доході). 

Детальний розбір 4 практичних прикладів розрахунку РСБ, вибору методів та складання бухгалтерських довідок наведено у спеціальному матеріалі «Усе про резерв сумнівних боргів на підприємстві (+ 4 приклади та корисні поради бухгалтеру)». Якщо у підприємства є боржники з тимчасово окупованих територій чи районів бойових дій, застосовують окремий практичний алгоритм оцінки та обліку з урахуванням особливостей воєнного стану, описаний у статті «Резерв сумнівних боргів покупців з ТОТ у 2026 році: алгоритм обліку згідно з НП(С)БО 10 та оподаткування».  

В яких випадках і як треба здійснювати дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості?

Питання дисконтування заборгованості залишається одним із найважливіших у практиці вітчизняного обліку, адже воно прямо впливає на фінансовий результат до оподаткування. Розглянемо базові правила та логіку відображення дисконту. 

Яка саме дебіторська заборгованість підлягає дисконтуванню

Згідно з п. 12 НП(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю. 

Для правильного визначення об'єктів дисконтування слід враховувати такі критерії: 

• Строк погашення. Дисконтуванню підлягає лише заборгованість, визнана довгостроковою, тобто строк погашення якої настає пізніше ніж через 12 місяців з дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10). Короткострокова (поточна) дебіторська заборгованість згідно з п. 6 НП(С)БО 10 оцінюється за первісною вартістю і дисконтуванню не підлягає. Якщо поточну заборгованість пролонгують додатковими угодами на строк до року, вона не набуває статусу довгострокової. 
• Характер заборгованості (грошова чи негрошова). Дисконтуванню підлягають виключно фінансові активи — заборгованість, за якою очікується надходження саме грошових коштів чи їх еквівалентів (наприклад, довгострокова поворотна фінансова допомога надана, довгострокова позика, векселі одержані). Довгострокові аванси, сплачені постачальникам під поставку матеріальних цінностей чи необоротних активів, є негрошовою заборгованістю і не дисконтуються. 
• Наявність відсотків. Якщо довгострокова позика надана під відсотки за реальною ринковою ставкою, її номінальна та теперішня вартості практично збігаються. Якщо ж це безвідсоткова довгострокова поворотна фінансова допомога (або позика під ставку, суттєво нижчу від ринкової), підприємство зобов'язане визначити її теперішню вартість із розрахунком дисконту. 

Методологічні нюанси, судову практику та детальні нормативні підходи ми розглядали у матеріалах «Дисконтування дебіторської і кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку (Частина 1)» та «Дисконтування дебіторської і кредиторської заборгованості в бухгалтерському обліку (Частина 2)». 

Механізм визначення теперішньої вартості та амортизації дисконту

Оскільки національні стандарти не містять окремої жорсткої формули, у практиці обліку застосовують класичну формулу теперішньої вартості: 

PV = FV : (1+i)n 

де:

• PV — теперішня (дисконтована) вартість заборгованості (present value); 
• FV — майбутня вартість, тобто номінальна сума боргу, що має бути повернена у майбутньому (future value); 
• i — ставка дисконтування за відповідний період (як правило, ринкова ставка залучення коштів або середньозважена вартість капіталу підприємства); 
• n — кількість періодів (років, місяців) до дати погашення. 

Різниця між номінальною вартістю (FV) та теперішньою вартістю (PV) утворює суму дисконту. 

Алгоритм обліку у підприємства-кредитора:

1. У момент надання коштів визнається дисконт як фінансові витрати звітного періоду: Дт 952 «Інші фінансові витрати» — Кт 183 «Інша довгострокова дебіторська заборгованість» (на суму дисконту). 
2. На кожну наступну дату балансу здійснюється амортизація дисконту. З плином часу теперішня вартість боргу поступово наближається до його номіналу, тому кредитор визнає фінансові доходи: Дт 183 (або 377 після рекласифікації) — Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій». 
3. На дату погашення балансова вартість заборгованості повністю вирівнюється з номіналом (PV = FV), а повернення коштів закриває дебіторку без додаткових доходів чи витрат: Дт 311 — Кт 377.

Практичні приклади з бухгалтерськими проведеннями

Для наочного розуміння порядку обліку різних видів дебіторської заборгованості розглянемо типові господарські ситуації на умовних числових прикладах. 

Приклад 1. Відвантаження товарів покупцю (перша подія, з ПДВ)

Підприємство (платник ПДВ та податку на прибуток) відвантажило покупцю партію товару на суму 120 000 грн (у т.ч. ПДВ 20% — 20 000 грн). Собівартість реалізованого товару становить 75 000 грн. Покупець сплатив заборгованість через 20 днів.

В обліку підприємства виникає поточна грошова дебіторська заборгованість покупця, яка відображається записами, наведеними у таблиці 1.

Таблиця 1. Бухоблік відвантаження та погашення заборгованості покупцем

Приклад 2. Сплата авансу постачальнику (негрошова заборгованість, з ПДВ)

Підприємство перерахувало постачальнику попередню оплату за сировину в сумі 60 000 грн (у т.ч. ПДВ — 10 000 грн). Постачальник зареєстрував податкову накладну в ЄРПН. Через 10 днів сировину було отримано на склад у повному обсязі.

Виданий грошовий аванс утворює немонетарну дебіторську заборгованість, під яку резерв сумнівних боргів не створюється.

Порядок відображення в обліку наведено у таблиці 2.

Таблиця 2. Бухоблік виданого авансу та отримання сировини

Приклад 3. Надання довгострокової поворотної фінансової допомоги з дисконтуванням

Підприємство надало іншому підприємству безвідсоткову поворотну фінансову допомогу в розмірі 200 000 грн строком на 2 роки. Ринкова ставка дисконтування визначена на рівні 15% річних.

Розрахунок показників:

1. Теперішня вартість на дату надання:
   PV0=200 000 : (1+0,15)2 = 151 228,73 грн 
2. Сума дисконту в момент надання (фінансові витрати):
   Дисконт = 200 000 − 151 228,73 = 48 771,27 грн 
3. Амортизація дисконту за 1-й рік (фінансовий дохід):
   151 228,73 × 15% = 22 684,31 грн
   (Балансова вартість на кінець 1-го року: 151 228,73 + 22 684,31 = 173 913,04 грн).
4. На кінець 1-го року до строку погашення залишається 12 місяців — здійснюється рекласифікація з Дт 377 у Кт 183 на суму 173 913,04 грн.
5. Амортизація дисконту за 2-й рік (фінансовий дохід):
   173 913,04 × 15% = 26 086,96 грн
   (Балансова вартість на субрахунку 377 досягає номіналу: 173 913,04 + 26 086,96 = 200 000 грн).
6. Повернення коштів позичальником у сумі 200 000 грн.

Господарські операції за даними прикладу 3 наведено у таблиці 3.

Таблиця 3. Бухоблік довгострокової поворотної фінансової допомоги

Як відбувається списання безнадійної дебіторської заборгованості? 

Якщо дебіторська заборгованість відповідає критеріям безнадійності, підприємство зобов'язане списати її з балансу. 

Критерії визнання боргу безнадійним в бухгалтерському та в податковому обліках

У бухгалтерському обліку згідно з п. 4 НП(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість — це поточна заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення або за якою минув строк позовної давності. 

У податковому обліку перелік ознак безнадійної заборгованості є вичерпним і встановлений пп. 14.1.11 ПКУ. Найпоширенішими підставами є: 

• сплив строку позовної давності (пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ); 
• ліквідація боржника — суб'єкта господарювання або визнання його банкрутом у встановленому законом порядку (пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ). 

Детальний аналіз цих критеріїв, порядок документального оформлення списання безнадійної дебіторської заборгованості, бухгалтерський облік та наслідки щодо податку на прибуток та ПДВ наведено у статті «Безнадійна дебіторська заборгованість у 2026 році: бухгалтерський облік, податкові наслідки, приклади операцій». Тому зараз лише коротко нагадаємо облікові та податкові наслідки. 

Бухгалтерський облік списання дебіторської заборгованості 

Відповідно до п. 11 НП(С)БО 10 списання безнадійної дебіторської заборгованості з балансу здійснюється:

• За рахунок створеного резерву сумнівних боргів (РСБ) — якщо під цю грошову заборгованість раніше нараховувався резерв: Дт 38 — Кт 361, 377 
• Шляхом прямого віднесення на інші операційні витрати — якщо списанню підлягає заборгованість, під яку РСБ не створювався (наприклад, видані аванси за субрахунком 371), або якщо сума боргу перевищує залишок сформованого резерву: Дт 944 — Кт 371, 377, 361 

Одночасно сума списаної дебіторської заборгованості зараховується на позабалансовий субрахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість». Вона обліковується там не менше 3 років з дня списання для спостереження за можливістю її стягнення у разі зміни майнового стану боржника (п. 11 НП(С)БО 10). Якщо боржник у майбутньому поверне кошти, суму відображають у складі інших операційних доходів (Дт 311 — Кт 716) та списують з кредиту субрахунку 071. 

Податкові наслідки списання дебіторської заборгованості 

1. Податок на прибуток

• Малодохідні платники (з річним доходом до 40 млн грн, які прийняли рішення не застосовувати податкові різниці): об'єкт оподаткування формується виключно за правилами бухобліку (пп. 134.1.1 ПКУ). Витрати від створення РСБ або прямого списання дебіторки зменшують фінрезультат до оподаткування без будь-яких коригувань. 
• Високодохідні платники (та малодохідники-добровольці): застосовують податкові різниці за ст. 139 ПКУ: 
• Збільшують фінрезультат на суму витрат на створення РСБ (пп. 139.2.1 ПКУ) та на суму витрат від списання дебіторки понад створений резерв. 
• Зменшують фінрезультат на суму списаної дебіторської заборгованості (як за рахунок РСБ, так і понад нього), але тільки за умови, що така заборгованість відповідає критеріям безнадійності за пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ). Якщо списаний у бухобліку борг не вписується у пп. 14.1.11 ПКУ, зменшити фінрезультат не дозволяється. 

2. Податок на додану вартість (ПДВ)

• Списання грошової дебіторки (відвантажено товари/послуги, кошти не отримано): податкові зобов'язання, нараховані постачальником за першою подією (п. 187.1 ПКУ), не коригуються. Розрахунок коригування не складається, оскільки товар було передано у власність покупця. 
• Списання товарної дебіторки (сплачено аванс за товари/послуги, їх не отримано): оскільки факту придбання товару не відбулося, покупець втрачає право на податковий кредит за такою операцією. Згідно з усталеною практикою та роз'ясненнями ДПС покупець зобов'язаний зняти раніше відображений ПК або компенсувати його нарахуванням податкових зобов'язань за п. 198.5 ПКУ.

Висновки

1. Оцінка дебіторської заборгованості залежить від виду та строків боргу. Поточна грошова дебіторська заборгованість відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю (за мінусом РСБ), негрошова — за первісною вартістю, а довгострокова грошова (понад 12 місяців) обов'язково підлягає дисконтуванню до теперішньої вартості (п. 7, 12 НП(С)БО 10). 
2. Обов'язковий перегляд дебіторської заборгованості на дату балансу. Підприємство має регулярно перевіряти стан розрахунків: своєчасно рекласифікувати довгострокову заборгованість у поточну (якщо до строку погашення лишається менше 12 місяців: Дт 377 — Кт 183), оцінювати сумнівність боргів і розраховувати РСБ (Дт 944 — Кт 38).
3. Облік дисконтування у кредитора. Надання безвідсоткової довгострокової допомоги тягне за собою визнання дисконту у складі фінансових витрат (Дт 952 — Кт 183), а його подальша амортизація на кожну дату балансу відображається як фінансовий дохід (Дт 183, 377 — Кт 733).
4. Списання безнадійних боргів. Грошова безнадійна дебіторка списується за рахунок створеного РСБ (Дт 38 — Кт 361, 377), а негрошова (видані аванси) — напряму на інші операційні витрати (Дт 944 — Кт 371) з обов'язковим обліком на позабалансовому субрахунку 071 щонайменше 3 роки (п. 11 НП(С)БО 10). 
5. Податкові наслідки списання дебіторської заборгованості. Високодохідні платники податку на прибуток коригують фінрезультат через податкові різниці за ст. 139 ПКУ, де зменшення можливе лише за умови відповідності боргу ознакам пп. 14.1.11 ПКУ. При списанні безнадійної товарної дебіторки (авансу) покупець зобов'язаний скоригувати податковий кредит з ПДВ.