Чи подавати Звіт про внески за осіб з інвалідністю у 2026 р. при штаті менше 8 працівників: аналіз Закону №875

1. Звіт про внески подається за Законом №875 чи за Законом №4219?
2. Роботодавець чи платник внеску – хто вони такі для Звіту?
3. Що каже з цього приводу ДПСУ?
4. Чи варто нервувати через цю невизначеність?

Про складання нового Звіту ми докладно розповіли в статті «Як заповнити новий Звіт про працевлаштування осіб з інвалідністю за 3 кв. 2026 р.: аналіз наказу Мінфіну №453». Але зараз поговоримо ще раз про те, хто його має подавати.

Звіт про внески подається за Законом №875 чи за Законом №4219?

Стаття 18-2 Закону №875 говорить, що роботодавці/платники внеску зобов’язані подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску у строки та в порядку, встановлені цим Законом. Однак тимчасово дію цього Закону обмежено іншим – Законом №4219.

Так, в ст. 18-2 Закону №875 адміністратором внесків і всього, що з ними пов’язано, зазначено ПФУ. Проте, за Законом №4219 тимчасово обов’язки адміністратора виконує ДПС за допомогою Мінфіну.

Наприклад, форму Звіту про внески мав би затвердити ПФУ (і колись він це зробить). Але зараз цю форму затвердив Мінфін. А ДПС контролює подання цього Звіту та сплату внесків.

І пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Закону №4219 повторює: подавати Звіт мають роботодавці/платники внеску.

Але далі починаються розбіжності!

В ст. 18-2 Закону №875 говориться:

«Роботодавці подають звітність про нарахування і сплату внеску у строки, встановлені законом для подання звітності із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності».

Натомість в пп. 1 п. 2 Розділу ІІ Закону №4219 ця сама норма викладена в іншій редакції:

«Платники внеску складають звіти про нарахування, обчислення та сплату внеску за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, до податкових органів та сплачують внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання звіту». 

То хто ж має подавати Звіт, роботодавці чи тільки платники внеску? І яка між ними різниця?

Роботодавець чи платник внеску – хто вони такі для Звіту?

Закон №4219 не дає визначення терміну «роботодавець».

Натомість в ст. 1 Закону №875 сказано, що роботодавцем вважається:

• юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування,
• фізична особа – підприємець,

які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, крім цивільно-правових договорів.

Щодо визначення платника внеску, тут розбіжностей між Законами немає: це роботодавець, якому встановлено норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, який цей норматив не виконав.

Важливо!

В затвердженій формі Звіту є рядок 03, в якому зазначається, хто саме подає цей Звіт. Виходячи з назви рядка, це може бути або роботодавець, або платник внеску. Хто потрапляє до цих двох категорій осіб, пояснює примітка 5 до Звіту.

Роботодавець в цьому випадку визначається за нормами Закону №875. 

Роботодавець набуває статусу платника внеску, у разі якщо середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний період становить від 8 осіб і більше та водночас не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Тобто, щодо платників внесків зрозуміло – це ті, в кого в середньому працює за основним місцем роботи від 8 працівників за трудовими договорами.

А щодо роботодавців, як бачимо, мінімальної кількості найманих працівників не встановлено.

Що каже з цього приводу ДПСУ?

Центральний податковий орган наразі висловився тільки щодо того, чи подавати Звіт тільки платникам внеску, чи і тим, хто норматив працевлаштування осіб з інвалідністю виконав, також.

ДПСУ вважає за необхідне подавати такий Звіт всім роботодавцям незалежно від обовʼязку сплати самих внесків. Тобто, і роботодавцям, і платникам внесків. Що можна розуміти так, що подавати Звіт потрібно усім роботодавцям, незалежно від кількості працівників!

Ми згодні з тим, що сенсу в цьому мало, хіба що повідомити ДПС про те, що у певних роботодавців працює менш, ніж 8 осіб і тому від них сплати внеску можна і не чекати. Але цю інформацію ДПС легко може отримати і з Єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. 

Як виконати таку вимогу на практиці не платникам внеску?

• Якщо у вас працює менш, ніж 8 осіб, можна заповнити заголовну частину цього Звіту (із відомостями про роботодавця і орган ДПС, до якого він подається, до рядка 08), вказати в рядку 1 розділу І середньооблікову кількість штатних працівників. Оскільки їх буде менш ніж 8, то норматив працевлаштування осіб з інвалідністю в рядку 3 буде нульовим. Якщо у вас є штатні працівники з інвалідністю, їх можна вказати в рядку 4 розділу І, проте суто довідково. Зрозуміло, що внесок ви не декларуєте, далі цей Звіт буде пустим, внизу наводимо дату подання і підписи.
•  Якщо у вас працює від 8 осіб, але норматив працевлаштування осіб з інвалідністю ви виконали, то ви теж заповнюєте тільки заголовну частину Звіту (без рядка 09) і розділ І. Тобто, вказуєте кількість працівників, норматив і кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю. Норматив виконано, внеску немає, підписуємо і подаємо. 

Наскільки законна така вимога ДПС?

Оскільки Порядку складання та подання Звіту так і не затвердили, це питання наразі залишається не до кінця визначеним. Сама ж форма Звіту наразі підтверджує думку податківців.

На розбіжності між Законами №875 та №4219 ДПС та Мінфін чи то ще не звернули увагу, чи то надали перевагу основному Закону (а дарма, адже будуть спори).

Чи варто нервувати через цю невизначеність?

Штраф за неподання Звіту зараз невеликий – 170 грн. Більшими є санкції за донарахування внеску (10 відсотків зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого внеску, а він, нагадуємо, рахується з середньої зарплати).

Але, якщо у роботодавця працює до 7 осіб (включно), або якщо він виконав норматив, донарахування внеску йому не загрожує.

Тому, проблема, дійсно, є. Але великими збитками вона не загрожує. Тому слідкувати за позицією податківців варто, а от нервувати через неї – точно ні.