Тотальна біометризація

У першому читанні на початку вересня депутати його підтримали, пояснюючи такий поспіх невідкладними вимогами Євросоюзу про запровадження системи паспортів з біометричними даними, потрібної для лібералізації візового режиму України з європейськими країнами. Раніше парламент кілька разів намагався ухвалити різноманітні законопроекти про біометричні паспорти для українців, однак президент їх ветував. Нині депутат Грицак вкотре ініціював розгляд подібного документа. «Серед усіх інших законопроектів цей виглядає найбільш реалістичним. Він більш дешевий і не корупційний. Тому ми його підтримали у комітеті», — пояснив Deutsche Welle депутат від БЮТ, перший заступник голови парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Віктор Таран. За його словами, раніше до парламенту подавалися законопроекти, які вимагали поряд із паспортами запровадити ще й картку громадянина України, а це додаткові витрати для держави, а виготовлення таких карток хотіла взяти на себе комерційна структура.
Величезна база даних
Депутат констатує, що Євросоюз вже давно нагадує Україні про її обіцянку гармонізувати законодавство щодо біометричних даних українців, які виїжджають за межі країни. Однак, на думку експертів Центру політико-правових реформ, які ретельно проаналізували законопроект про державний демографічний реєстр, у цьому документі написано значно більше того, чого вимагає від України ЄС. «Там зазначено, що у паспорті будуть біометричні данні людини. Але ж не тільки у закордонному, але й у внутрішньому паспорті. Крім того, буде створена мега-база даних із зазначенням номерів всіх документів, які отримувала людина. Пропонується також видавати паспорт новонародженим з біометричними позначками і потім змінювати його кожні десять років», — пояснює експерт центру Віктор Тимощук.
Він додає, що за нейтрально-бюрократичною назвою знову подано законопроект, який працюватиме на інтереси комерційних структур. «Назву законопроекту вигадували будь-яку, аби там не було слова паспорт. Але ж депутат Грицак чітко асоціюється з концерном ЄДАПС, який хоче виготовляти українцям біометричні паспорти. При цьому законопроект, підготовлений Мін’юстом, був відхилений, хоча він є набагато змістовнішим», — вважає Віктор Тимощук.
Беззахисна інформація
Законопроект Грицака передбачає, що, крім збирання біометричних даних, до державного демографічний реєстр вноситимуть всю важливу інформацію про людину починаючи від дати народження, посвідчення водія, про шлюб, сплату податків та закінчуючи документом про смерть. «У демократичних країнах обережно підходять до створення таких серйозних баз. В Україні захист цих даних ніхто не гарантує», — наголошує Тимощук. З тим, що в Україні немає гарантії збереження конфіденційної інформації, погоджується і депутат Таран.
Він запевняє, що саме незахищеність даних громадян і стала підставою для створення такого єдиного реєстру. «Якщо все знаходиться в одній базі, то дані легше зберегти, ніж коли вони знаходяться у семи різних реєстрах», — пояснив парламентарій, посилаючись на досвід країн ЄС. Натомість правозахисники вимагають, аби депутати перед голосуванням про створення подібних єдиних всеохоплюючих баз даних унеможливили їх вільний продаж. «Порядок з документами — це, справді, вимога ЄС, і нам її не уникнути. Але ж в європейських країнах розвинена система захисту персональної інформації. А у нас всі бази можна купити на київському ринку «Петрівка», — констатує виконавчий директор Української Гельсінської спілки Аркадій Бущенко.
І правозахисники, і експерти називають законопроект депутата Грицака про створення державного демографічного реєстру «сирим і не адекватним нинішнім українським реаліям», а також таким, що не враховує інтереси громадян.