Свідоцтво про придбання на аукціоні посвідчує право власності на землю

З огляду на приписи Земельного кодексу України, набуття у власність земельної ділянки посвідчується цивільно-правовою угодою про відчуження земельної ділянки або свідоцтвом про право на спадщину. В обох випадках державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності.
А якщо йдеться про арештовану земельну ділянку, яка придбана на прилюдних торгах (аукціоні), у т.ч. якщо торги не відбулись, —чи достатньо Свідоцтва про це для підтвердження права власності на землю? Відповідь на запитання надає Держкомзем у Листі від 14.09.2012 р. №14897/17/11-12.
Так, нотаріуси на підставі складеного державним виконавцем акта про проведені публічні торги, затвердженого начальником відповідного відділу ДВС, видають свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів.
Водночас, якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві у рахунок погашення боргу на підставі акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
Отже, з огляду на приписи ст. 126 Земельного кодексу України, саме свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону), що не відбулися, навіть з долученим до нього державним актом на право власності з відміткою нотаріуса про перехід права власності на землю, не може вважатися правовстановлювальним документом.
Разом з тим відповідно до Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему 22.06.2009 р. №325, у рядку «і на підставі» зазначаються назва, дата і номер документа, який є підставою набуття права на земельну ділянку.
Держземагентство вважає, що оскільки свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, то і, відповідно, є підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку.