Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мінагрополітики наказом від 03.07.2013 р. №405 затвердило зміни до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. №376.
Зокрема визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі також включає копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, але тільки у разі його наявності.
Для закріплення меж земельної ділянки на місцевості на вибір замовника використовуються три види межових знаків:
- вид перший - конструкція, яка складається з чотирьох деталей;
- вид другий - металева труба діаметром 3 - 7 см висотою 80 - 100 см з привареною у верхній частині металевою пластиною для написів;
- вид третій - дерев'яний стовп діаметром не менше 10 см висотою не менше 100 см з хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15 х 15 см і висотою 20 см, у верхній частині стовпа робиться виріз для написів.
