Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Закон про РРО висуває низку вимог до суб’єктів, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі під час продажу товарів (надання послуг), зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
2) проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їхньої кількості;
3) форма, зміст розрахункових документів встановлюються ДПСУ. На виконання приписів цієї норми остання визначила, що касовий чек повинен містити обов'язкові реквізити, такі як назву та адресу господарської одиниці. А у разі відсутності хоча б одного з таких реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим.
Водночас проблема полягає у тому, що закон встановлює відповідальність у вигляді фінансової санкції за нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Отже, чи можна вважати відсутнім документ, якщо останній роздруковано з порушенням вимог, скажімо, у ньому немає одного з реквізитів?
Незважаючи на різну позицію судів, ВСУ все ж таки став на бік платника податків, а саме недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно у Положенні до відсутності розрахункового документа. Тож і застосування фінансових санкцій у цьому разі не можна визнати законним та обґрунтованим.
