Нарешті Ви стали приватним підприємцем, пройшли всі кола бюрократичної системи, отримали таку бажану Виписку з Єдиного державного реєстру та розпочинаєте ведення власного бізнесу.
І тут спогад з дитинства видає картинку громіздкого касового апарату, на якому під час здійснення купівлі товару чи оплати послуги продавець набирає суму, яка належить до сплати, і прокрутивши декілька разів ручку, вибиває чек.
Так і сьогодні, продаючи товари (чи надаючи послуги) підприємець має видати чек. Звісно, змінились часи і змінились самі касові апарати. На юридичній термінології такі апарати називаються – Реєстратори розрахункових операцій (РРО).
Їх застосування регулюється окремим Законом №265/95 в редакції від 01.01.2013 який називається “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Безпосереднє визначення терміну РРО подане в Законі, але простіше кажучи – це апарат, який реєструє операції продажу товару (або наданням послуг), і запам’ятовує ці операції.
Серед реєстраторів розрахункових операцій найбільш поширеним є електронний контрольно-касовий апарат (по простому – ЕККА або касовий апарат). Крім цього, до РРО відносяться також комп’ютерно-касові системи, електронні контрольно-касові реєстратори, електронні таксометри, автомати з продажу товарів.
Звичайно, з цього переліку нас найбільше цікавить саме касовий апарат (ЕККА). В ньому є можливість програмування цін і найменування товарів та послуг (за їх кодами), а також здійснюється облік їх кількості та друкування чека.
Для початку необхідно з’ясувати, чи потрібний Вам касовий апарат.
Адже є умови, при яких касовий апарат не застосовується:
- якщо юрособа торгує товарами власного виробництва (або надає послуги) і розрахунок здійснюється в касі, з оформленням ордерів та видачею квитанцій;
- якщо Ви – фізична особа – підприємець, яка сплачує єдиний податок;
- якщо Ви здійснюєте продаж товарів (крім підакцизних) або надаєте послуги особами, що мають пільговий торговий патент;
- при торгівлі фізичними особами товарами продуктового або промислового призначення за готівку на ринках;
- при торгівлі друкованими виданнями (журналами, газетами), листівками, конвертами, поштовими марками в кіосках, лотках та з розносок, якщо ця продукція складає більш, як половину товару (і відсутні підакцизні товари);
- при торгівлі з автоцистерн, бочок та бідонів (якщо продаєте воду, квас,молоко, олію або живу рибу);
- при торгівлі у їдальнях та буфетах шкіл і профтехучилищ стравами, безалкогольними напоями під час навчання учнів та студентів;
- якщо розрахунки готівкою не проводяться (наприклад – оптова торгівля).
Якщо до цього переліку Ваша діяльність не входить, значить РРО Вам все-таки потрібен.
Який же апарат вибрати із того, що пропонують сьогодні? Для правильності рішення рекомендую спочатку ознайомитись з повним переліком дозволених, а також заборонених до використання РРО в Державному реєстрі на сайті ДПС України, або скачати цей реєстр (станом на 8 квітня 2013 р.) -
Реєстр реєстраторів розрахункових операцій >>>
Якщо-ж у Вас немає часу, можливості самому розібратися в реєстрі, або якщо це дещо складно, пропоную звернутися до фахівців центру сервісного обслуговування (ЦСО). Адресу найближчого Ви можете знайти в Інтернеті, і отримати там кваліфіковану консультацію та допомогу.
Після того, як Ви визначились з типом апарату, його необхідно встановити та здійснити підготовку (власну і працівників) по його експлуатації, а при потребі ще й пройти процедуру реєстрації РРО.
Процедура реєстрації досить складна і найліпше її здійснити з допомогою ЦСО в якому Ви купили апарат. Крім того, щоб у Вас надалі не виникало проблем під час експлуатації РРО, необхідно з ЦСО укласти договір про технічне обслуговування. Як правило такий підхід є досить ефективним. Фахівці ЦСО не тільки забезпечать роботу касового апарату, а й нададуть Вам допомогу у випадку виникнення у контролюючих органів питань по РРО.
Отже касовий апарат придбаний та встановлений. Що далі?
В наступному матеріалі – про оформлення операцій, що проводяться через РРО.