Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 63 глави 6 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Внесення реєстраційних даних про зареєстрованого суб’єкта господарювання до Єдиного державного реєстру за адресою, за якою платник фактично не перебуває та за якою зареєстровано ще десятки інших, завдає додаткових ризиків.
У зв’язку з різким ускладненням внутрішньополітичної ситуації, зростанням соціальної напруги в країні значна частина населення за власним бажанням або за необхідністю переїжджає до інших регіонів на проживання та намагається забезпечити свої родини матеріально. Одним із виходів є реєстрація суб’єктом господарювання та початок нового бізнесу.
Органи Міністерства доходів і зборів застерігають усіх, хто випадково може скористатись пропозицією отримати юридичну адресу в місцях масової реєстрації від можливої загрози їх бізнес-іміджу та створенню додаткових проблем у здійсненні підприємницької діяльності.
Перелік адрес масової реєстрації суб'єктів господарювання розміщено на офіційному порталі Міністерства доходів і зборів України >>>
