• Посилання скопійовано

Виїзна торгівля без РРО: в яких випадках можлива?

Здійснювати торгівлю без РРО, але з РК і КОРО суб'єктові господарської діяльності можна тільки до тих пір, поки об'єм розрахункових операцій по усіх об'єктах виїзної торгівлі впродовж року не перевищить 200 тис. грн

Виїзна торгівля без РРО: в яких випадках можлива?

ДФС у Черкаській області в індивідуальній податковій консультації від 04.08.2017 р. №1486/ІПК/23-00-14-714 зазначила, що відповідно до Переліку №1336, без РРО, але з використанням РК і КОРО може здійснюватися, зокрема:

- роздрібна торгівля через засоби пересувної торгової мережі (автокрамниці, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку);

- роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, наметів, павільйонів, приміщень контейнерного типу) (п. 3 Переліку);

- роздрібна торгівля і громадське харчування на території села, здійснювані підприємствами споживчої кооперації, а також сільгосптоваровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва (п. 4 Переліку).

Здійснювати торгівлю без РРО, але з РК і КОРО суб'єктові господарської діяльності можна тільки до тих пір, поки об'єм розрахункових операцій по усіх об'єктах виїзної торгівлі впродовж року не перевищить 200 тис. грн. Для роздрібної торгівлі і громадського харчування на території села, якщо торгівлю здійснюють підприємства споживчої кооперації, а також сільськогосподарські товаровиробники, що використовують продукцію власного виробництва, - 75 тис. грн.

Граничний об'єм - 75 тис. грн поширюється на один конкретний пункт продажу.

У разі перевищення встановленого річного об'єму впродовж останніх 12 місяців суб'єкт господарювання впродовж одного місяця повинен перейти на облік розрахункових операцій з використанням РРО.

Граничний об'єм розрахункових операцій встановлений саме по певних формах і умовах (видам) діяльності. Тому в розрахунку граничного об'єму повинні враховуватися тільки надходження від виїзної торгівлі, а готівка, прийнята через касу з оформленням прибуткового касового ордера або через РРО, а також безготівкова оплата товару в такому розрахунку не враховується.

У разі перевищення встановленого об'єму виручки, отриманої через виїзну торгівлю, з цим об'ємом порівнюється виручка не по кожному пункту продажу, а за усіма пунктами виїзної торгівлі, які є у суб'єкта господарювання.

КОРО і РК реєструються в органі ДФС по місцезнаходженню суб'єкта господарювання, а якщо він обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - то за місцем податкового обліку.

При намірі використати КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, цю книгу до початку використання слід оформити в органі ДФС за місцем проведення господарської діяльності.

При реалізації товару продавець отримує готівку, яка має своєчасно (в день їх отримання) в повній сумі бути оприбуткована.

Терміни здачі підприємствами готівкової виручки (грошової готівки) для її зарахування на рахунки у банках визначаються підприємством і встановлюються за узгодженням з відповідним банком (у якому відкритий рахунок підприємства, на який зараховуються грошові кошти) згідно з вимогами, встановленими п. 5.1 Положення №637:

- щодня (в день вступу готівкової виручки (готівки) в касу) - для підприємств, розташованих в населених пунктах, в яких є банки;

- наступного дня за днем вступу готівкової виручки (грошової готівки) в касу - для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності, не дозволяє забезпечити здачу готівкової виручки (готівки) в день її вступу;

- не рідше чим 1 раз в 5 робочих днів - для підприємств, розташованих в населених пунктах, в яких немає банків.

Якщо підприємства працюють у вихідні і святкові дні і не мають можливості через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію здати отриману ними за ці дні готівкову виручку (грошову готівку), то вона повинна здаватися підприємствами у банк впродовж операційного часу наступного робочого дня банку і підприємства.

Встановлені відповідно до вказаних вимог терміни здачі готівкової виручки (грошової готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами і банками. Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то воно в ці дні може не здавати готівку у встановлені терміни.

Відповідно до абз. 1 п. 2.8 Положення №637 відособлені підрозділи (включаючи філії) підприємств - юросіб можуть здавати готівкову виручку (грошову готівку):

  • як безпосередньо до каси юридичної особи;
  • так і у будь-який банк для її переказу і зарахування на банківські рахунки вказаних юридичних осіб.

Здача готівкової виручки здійснюється самостійно (у т. ч. із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, які згідно із законодавством України мають право на перевезення валютних цінностей і інкасацію грошових коштів.

Враховуючи, що готівкова виручка відособлених підрозділів підприємства здається ними самостійно і зараховується на рахунок підприємства у безготівковому порядку, така готівкова виручка не оформляється прибутковими і витратними касовими ордерами в касі підприємства, оскільки безпосередньо не поступає в його касу.

Автор: «Дебет-Кредит»

На підставі: ДФС у Черкаській області

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»