Коментар до ІПК ДФСУ від 14.11.2018 р. №4820/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Це не перше роз’яснення від ДФСУ на зазначену тему. Саме цей орган на сьогодні як раз найбільш активно і докладно надає інформацію (в межах своїх повноважень), як округлення слід відображати в первинці та у податковій звітності.
Загальні ж правила округлення сум розрахунку з покупцем встановив НБУ (ми про них писали тут). Нагадаємо, що округлення стосується тільки загальних сум розрахунків готівкою у чеку та розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.
До того ж за роз’ясненням НБУ, округлювати остаточні суми розрахунків слід тільки у разі відсутності монет відповідних номіналів у покупця та продавця.
Округлення відбуватиметься за такими математичними правилами:
- сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, округлюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, округлюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Як відображається у фіскальному чеку сума до та після округлення?
Розрахунки готівкою, як правило, проводяться за допомогою РРО. Тож, покупець в результаті розрахункової операції отримує фіскальний касовий чек.
При цьому такий чек може містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки "Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення" та "заокруглена знижка/заокруглена надбавка";
- в рядку 8 фіскального чеку "СУМА" зазначати "Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення". Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій Z-звіту та X-звіту має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після округлення. Про це ми писали також тут.
Гаразд, з розрахунковими документами і Z-звітом розібралися. А як такі операції вплинуть на бухгалтерський облік та оподаткування?
Яка сума зазначається як база оподаткування ПДВ у податкових накладних?
Податківці в коментованій ІПК нагадали загальні правила визначення бази оподаткування ПДВ та складання податкових накладних. При цьому вони зазначили, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку зобов’язаний на дату, визначену відповідно до ст. 187 ПКУ, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, встановленої п. 188.1 ПКУ, та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.
Як правило, готівкові розрахунки за допомогою РРО застосовуються при операціях з фізособами. Тобто, коли покупець не є платником ПДВ, і в результаті складається одна податкова накладна на весь обсяг проведених розрахункових операцій за день. Так звана податкова накладна за щоденними підсумками операцій.
При цьому податківці (і це стосується і ПДВ, і решта податків, про що ми зазначимо нижче) не вважають округлення в менший бік наданням покупцям знижок. Так само не вважають вони округлення в більшій бік збільшенням ціни на продані товари. Також, на думку податківців, нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких округлень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ .
Отже, у податковій накладній, складеній платником податку за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обчислена таким платником податку, виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ. Про це ДФСУ зазначала тут.
Як обліковувати результати округлень для цілей податку на прибуток?
Податківці знов зауважують, що ПКУ не передбачено коригування фінансового результату підприємства на округлені суми під час проведення готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги). Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування, який використовується платником податку для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток.
Таким чином, податківці доходять висновку, що у декларації з податку на прибуток суми показників податку на прибуток підприємств відображаються у гривнях без копійок з відповідним округленням.
Отже, якщо стосовно ПДВ округлення не змінює базу оподаткування (в податковій накладній відображаємо ціни на товари без округлення), в бухгалтерському обліку до доходу належатиме фактично отримана від покупця сума. Саме вона вважатиметься доходом від реалізації і вплине на фінансовий результат до оподаткування як об’єкт оподаткування податком на прибуток.
А що з ПДФО та військовим збором?
Це питання логічне, оскільки розрахунки проводяться з фізособами. Якщо округлення відбувається в менший бік, чи не виникає в них оподаткованого доходу?
Податківці вважають, що ні. Вони наполягають: округлення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Таким чином, сума округлення у бік зменшення, яка відображена у розрахункових документах при продажу товару (робіт, послуг) фізичній особі - платнику податку (збору) за готівку, у розумінні ПКУ не є доходом, отриманим таким платником як додаткове благо у вигляді суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів, індивідуально призначеної для цього платника.
Отже, ПДФО та військовий збір за такими розрахунковими операціями не виникають.
І, наостанок найболючіше питання.
Як провести округлення щодо тютюнових виробів та алкогольних напоїв?
Адже ціни на такі товари щільно контролює держава. Чи не вийде в такому випадку порушення, яке призведе до штрафу, наприклад, якщо в чеку зазначено лише одну позицію – як раз тютюнові вироби або алкоголь?
Для запобігання порушенню суб’єктами господарювання норм ПКУ та Закону №481 щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби ДФС рекомендує:
- виробникам та продавцям алкогольних напоїв, керуючись положеннями Постанови №25, в частині механізму округлення загальних сум враховувати вимоги постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої не нижче затверджених Урядом;
- виробникам та імпортерам при формуванні максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби керуватися положеннями Постанови №25 в частині механізму округлення загальних сум;
- для роздрібної торгівлі при продажу тютюнових виробів суб’єктам господарювання, керуючись положеннями Постанови №25, в частині механізму округлення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари, враховувати вимоги пп. 14.1.106 та п. 221.3 ПКУ, а саме: продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому податківці наголошують: у разі порушення вимог щодо застосування мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби контролюючими органами будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону №481.
