Головна Усі новини Держрегулювання Готівковий обіг та каса

Продаж власної продукції фізособам: чи потрібен РРО?

Податківці нагадали, що підприємства мають право продавати фізособам (у т.ч. працівникам) за готівку власну продукцію без РРО та РК, але з оформленням касових документів. А що слід розуміти під «власною продукцією» вони роз’яснили у ІПК ГУ ДФС у Запорізькій області від 25.07.2019 р. №3472/ІПК/03-20-14-05-11

Хто може продавати власну продукцію без РРО та РК?

Це підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. Саме такі СГ прописані у п. 1 ст.9 Закону №265.

А тому податківці роз’яснюють, що ФОП-загальносистемники при продажі власної продукції зобов’язані використовувати РРО (про це ми зазначали тут).

Що стосується ФОП-єдинників, то тут все залежить чи працює звільнення від застосування РРО у зв’язку із граничним доходом в 1 млн грн відповідно до п. 6 ст. 9 Закону №265 та п. 296.10 ПКУ. Якщо єдинник застосуває РРО у звязку із перевищенням доходу в 1 млн грн, то при всіх операціях, в т.ч. й при продажу власної продукції, обов’язково слід застосовувати РРО.

 

При яких умовах можна без РРО та РК

У разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону №265).

 

Що є власною продукцією?

Податківці у коментованому листі роз’яснюють, що для визнання яка продукція підтрапляє під власну слід керуватися листом Міністерства юстиції від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1. Так, у листі Мінюст зазначає, що Закон №265 не містить значення поняття «продукція власного виробництва» для цілей цього Закону. При цьому й інші законодавчі акти також не розкривають зміст цього поняття. У зв’язку із чим Мін'юст радить ураховувати такі поняття, як:

  • продукція – будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу (ст. 1 Закону №2736);
  • виробництво (виготовлення) – діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону №1775);
  • повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного й іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону №481).

Тож, виходить, що під продукцією власного виробництва слід розуміти продукцію, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили, тобто продукція прошила всі стадії технологічного процесу – від переробки сировини у продукцію, готову для реалізації.

На підставі цього, податківці приходять до висновку, що лише при продажу продукції власного виробництва, яка відповідає  вищенаведеним поняттям, через касу підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання, РРО застосовувати не обов'язково.

Тобто, виходить, що в разі продажу за готівку (або при розрахунку платіжними картками) об’єктів незавершеного виробництва цією пільгою скористатися буде неможна – розрахунки потрібно буде проводити за допомогою РРО. Але що вважати завершенням процесу виробництва та які стадії технологічного процесу має пройти продукція, щоб вважатися готовою для реалізації – це кожен виробник вирішує для себе самостійно. Тобто, на нашу думку, готовою продукцією можуть вважатися і напівфабрикати, і сировина, з яких інші виробники-покупці створюватимуть власну готову продукцію.

 

На яку власну продукцію не поширюється звільнення про використання РРО та РК?

Але не вся власна продукція звільняється від застосування РРО – є виключення. Так, у п. 1 ст. 9 Закону №265 чітко вказано, що таке звільнення не поширюється у разі реалізації:

  • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Тож, при реалізації такої продукції за готівку чи із розрахунками платіжними картками обов’язково слід мати РРО.

 

Не використовувати РРО при продажу власної продукції – обов’язок чи право?

Це право. Так, податківці у ІПК від 18.07.2017 р. №1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазанчають, що якщо підприємство не бажає скористатись пільгою, яку надано йому Законом №265 щодо незастосування РРО при торгівлі продукцією власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, то таке підприємство має застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

 

Відповідальність

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи:

  • вчинене вперше – 1 гривня;
  • за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

А ще є санкції адміністративні. І тут треба звернути увагу.

Є штрафи, передбачені ст. 155-1 КУпАП. Але вони встановлені за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовується штраф в розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85  грн.) – стосовно осіб, які здійснюють розрахункові операції; або ж від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) – стосовно посадових осіб. Тобто, ситуації, яку ми розглядаємо щодо власної продукції, вони не стосуються – як ми зазначили вище, пільг щодо незастосування РРО у суб’єктів господарювання зазначених у ст. 155-1 КУпАП немає.

Втім є ще штраф, передбачений ст. 166-15 КУпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Ця стаття не містить переліку сфер діяльності, у яких скоєно порушення. І встановлює штраф від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.) – стосовно фізичної особи – підприємця, посадових осіб юридичної особи.

Звісно, про продаж власної продукції в цій статті ані слова, але є ризик того, що податківці, які мають право застосовувати такі штрафи, розглядатимуть в цьому випадку власну продукцію як різновид товару. Втім, будь-яких роз’яснень з боку ДФС щодо того, чи будуть вони застосовувати цю статтю у разі непроведення розрахункових операцій через РРО немає. Найчастіше вони використовують ст. 166-15 КУпАП у разі перевищення граничних розрахунків готівкою.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Готівковий обіг та каса
Теги:
Каса , РРО , Готівка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?