Хто може продавати власну продукцію без РРО та РК?
Це підприємства, установи і організації усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування. Саме такі СГ прописані у п. 1 ст.9 Закону №265.
А тому податківці роз’яснюють, що ФОП-загальносистемники при продажі власної продукції зобов’язані використовувати РРО (про це ми зазначали тут).
Що стосується ФОП-єдинників, то тут все залежить чи працює звільнення від застосування РРО у зв’язку із граничним доходом в 1 млн грн відповідно до п. 6 ст. 9 Закону №265 та п. 296.10 ПКУ. Якщо єдинник застосуває РРО у звязку із перевищенням доходу в 1 млн грн, то при всіх операціях, в т.ч. й при продажу власної продукції, обов’язково слід застосовувати РРО.
При яких умовах можна без РРО та РК
У разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання (п. 1 ст. 9 Закону №265).
Що є власною продукцією?
Податківці у коментованому листі роз’яснюють, що для визнання яка продукція підтрапляє під власну слід керуватися листом Міністерства юстиції від 15.05.2015 р. №490-0-2-15/8.1. Так, у листі Мінюст зазначає, що Закон №265 не містить значення поняття «продукція власного виробництва» для цілей цього Закону. При цьому й інші законодавчі акти також не розкривають зміст цього поняття. У зв’язку із чим Мін'юст радить ураховувати такі поняття, як:
- продукція – будь-яка речовина, препарат або інший товар, виготовлений під час виробничого процесу (ст. 1 Закону №2736);
- виробництво (виготовлення) – діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва (ст. 1 Закону №1775);
- повний технологічний цикл виробництва – сукупність приміщень, технологічного й іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачеві, а також лабораторій, акредитованих органами виконавчої влади, уповноваженими відповідно до законодавства (ст. 1 Закону №481).
Тож, виходить, що під продукцією власного виробництва слід розуміти продукцію, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили, тобто продукція прошила всі стадії технологічного процесу – від переробки сировини у продукцію, готову для реалізації.
На підставі цього, податківці приходять до висновку, що лише при продажу продукції власного виробництва, яка відповідає вищенаведеним поняттям, через касу підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання, РРО застосовувати не обов'язково.
Тобто, виходить, що в разі продажу за готівку (або при розрахунку платіжними картками) об’єктів незавершеного виробництва цією пільгою скористатися буде неможна – розрахунки потрібно буде проводити за допомогою РРО. Але що вважати завершенням процесу виробництва та які стадії технологічного процесу має пройти продукція, щоб вважатися готовою для реалізації – це кожен виробник вирішує для себе самостійно. Тобто, на нашу думку, готовою продукцією можуть вважатися і напівфабрикати, і сировина, з яких інші виробники-покупці створюватимуть власну готову продукцію.
На яку власну продукцію не поширюється звільнення про використання РРО та РК?
Але не вся власна продукція звільняється від застосування РРО – є виключення. Так, у п. 1 ст. 9 Закону №265 чітко вказано, що таке звільнення не поширюється у разі реалізації:
- технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Тож, при реалізації такої продукції за готівку чи із розрахунками платіжними картками обов’язково слід мати РРО.
Не використовувати РРО при продажу власної продукції – обов’язок чи право?
Це право. Так, податківці у ІПК від 18.07.2017 р. №1258/6/99-99-14-05-01-15/ІПК зазанчають, що якщо підприємство не бажає скористатись пільгою, яку надано йому Законом №265 щодо незастосування РРО при торгівлі продукцією власного виробництва у разі проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням ПКО та ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, то таке підприємство має застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Відповідальність
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону №265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи:
- вчинене вперше – 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
А ще є санкції адміністративні. І тут треба звернути увагу.
Є штрафи, передбачені ст. 155-1 КУпАП. Але вони встановлені за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг застосовується штраф в розмірі від 2 до 5 НМДГ (від 34 до 85 грн.) – стосовно осіб, які здійснюють розрахункові операції; або ж від 5 до 10 НМДГ (від 85 до 170 грн.) – стосовно посадових осіб. Тобто, ситуації, яку ми розглядаємо щодо власної продукції, вони не стосуються – як ми зазначили вище, пільг щодо незастосування РРО у суб’єктів господарювання зазначених у ст. 155-1 КУпАП немає.
Втім є ще штраф, передбачений ст. 166-15 КУпАП за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги). Ця стаття не містить переліку сфер діяльності, у яких скоєно порушення. І встановлює штраф від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн.) – стосовно фізичної особи – підприємця, посадових осіб юридичної особи.
Звісно, про продаж власної продукції в цій статті ані слова, але є ризик того, що податківці, які мають право застосовувати такі штрафи, розглядатимуть в цьому випадку власну продукцію як різновид товару. Втім, будь-яких роз’яснень з боку ДФС щодо того, чи будуть вони застосовувати цю статтю у разі непроведення розрахункових операцій через РРО немає. Найчастіше вони використовують ст. 166-15 КУпАП у разі перевищення граничних розрахунків готівкою.