Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що 16 грудня Мінфін оприлюднив проекти змін, які мають актуалізувати нормативні акти щодо застосування РРО. Про це ми повідомляли тут.
Дія проекту коментованого наказу поширюється на суб’єктів підприємництва, які під час розрахунків зі споживачами застосовують РРО та/або програмні РРО (далі – ПРРО), що створюють розрахункові документи для оформлення розрахункових операцій.
Чому виникла потреба у змінах?
Проект наказу розроблено з метою приведення підзаконних нормативно-правових актів у відповідність до змін, внесених Законом №128-ІХ в частині запровадження можливості використання при здійсненні розрахункових операцій ПРРО, видачі розрахункових документів в електронній формі, а також видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).
Законом №128 внесено низку змін до Закону про РРО, якими передбачається впровадження ПРРО у вигляді технологічного та/або програмного рішення, а також електронних розрахункових документів РРО.
Впровадження ПРРО у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовуватиметься на будь-якому пристрої, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу та електронних розрахункових документів відбуватиметься в межах фінансування ДПС на 2019 та 2020 роки. Хоча набрання чинності цим наказом заплановане на 19 квітня 2020 року. При цьому контролюючим органом буде забезпечуватися безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання.
Доопрацювання наявних РРО за необхідності буде проведене виробниками/центрами сервісного обслуговування РРО у рамках укладених договорів між суб’єктами господарювання – користувачами РРО та центрами сервісного обслуговування.
Придбання необхідного обладнання (пристроїв, машин, механізмів) не потрібно, оскільки суб’єкти господарювання можуть завантажувати безкоштовне програмне рішення на наявні у них пристрої (смартфони, планшети) для використання як програмних РРО.
Що пропонується змінити у розрахункових документах?
Проектом передбачено, що вимоги щодо відображення цифрового значення штрихового коду товару і QR-коду у розрахункових документах не поширюються на розрахункові документи, що реєструються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
З цією метою проектом наказу пропонується:
- внести зміни до форм та змісту розрахункових документів, необхідних для оформлення розрахункових операцій при використанні ПРРО;
- затвердити нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.
Чинні форми пропонується доповнити, зокрема, такими реквізитами:
- Код товару згідно з УКТ ЗЕД;
- Цифрове значення штрихового коду товару;
- Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки (ЕПЗ);
- Код авторизації (КОД АВТ);
- Підпис касира (КАСИР);
- Підпис держателя електронного платіжного засобу (ДЕРЖАТЕЛЬ ЕПЗ);
- QR – код;
- Позначка щодо режиму роботи (офлайн/онлайн) (для програмних реєстраторів розрахункових операцій);
- Контрольне число, сформоване в режимі офлайн (для ПРРО).
Виробниками касової техніки у багатьох моделях РРО вже передбачено наявність зчитувача штрих-кодів товарів та передачі інформації про товар до сервера, який веде облік руху товарів.
Наявність зчитувача штрих-кодів товарів сприяє, зокрема, уникненню неумисних або умисних помилок касира під час ручного набору коду товара на клавіатурі РРО.
Розробники проекту наказу сподіваються, що зчитування штрих-коду під час продажу товарів через РРО та відображення його цифрового значення на розрахункових документах сприятиме:
- моніторингу проходження товару від імпортера або виробника до роздрібного покупця;
- своєчасному реагуванню на реалізацію товарів контрабандного чи контрафактного походження, що стане на заваді реалізації сумнівних товарів;
- забезпечить додаткові надходження до бюджету;
- захистить сумлінних вітчизняних виробників і роздрібних продавців від недобросовісної конкуренції.
Отже, якщо нововведені реквізити розрахункових документів, включаючи код товару згідно з УКТ ЗЕД та реквізити ЕПЗ, формуватимуться в автоматичному режимі – це, дійсно, не ускладнить розрахунки. У разі їх ручного чи попереднього введення помилок суб’єктам підприємництва не уникнути. Як і не уникнути витрат на доопрацювання наявних РРО на підставі договорів із сервісними центрами.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
