• Посилання скопійовано

Реєстрація дистанційних платежів в РРО: цікаві поради від ДПС

Чи реєструвати через РРО дистанційні платежі, якщо продавець не може визначити, чи застосовувалася покупцем платіжна картка? Поради податківців цікаві: уникати спірних операцій, а якщо не можете визначитися, краще реєструвати!

Реєстрація дистанційних платежів в РРО: цікаві поради від ДПС

Коментар до ІПК ДПС від 09.06.2021 р. №2310/ІПК/99-00-07-05-01-06

Продавець задав ДПС в ІПК такі питання:

  • чи необхідно роздруковувати розрахунковий документ, якщо оплата здійснюється готівкою або у безготівковому вигляді? Який суб’єкт повинен видавати розрахунковий документ?
  • чи потрібно застосовувати РРО при розрахунку зі застосуванням електронного платіжного засобу (далі – ЕПЗ) через платіжні системи або через системи інтернет-банкінгу?
  • який порядок застосування РРО, якщо не відомо, звідки відбувся переказ коштів – з розрахункового рахунку чи з використанням ЕПЗ?

Як бачимо, головне, що турбувало продавця, це необхідність реєстрації в РРО платежів, отриманих від покупців дистанційно. Відомо, що платежі з рахунку на рахунок в РРО не реєструються. А от якщо покупець застосував платіжну картку, продавець проводить цей платіж в РРО. Але як відрізнити ці платежі, питання наразі нетривіальне. Самі податківці розводять руками, і ось чому.

Форма оплати – готівкова або безготівкова – це не єдина ознака, за якою слід з’ясовувати необхідність застосування РРО. Головною ознакою є те, чи належить оплата до розрахункових операцій. Про те, що розрахункові операції можуть бути і готівковими, і безготівковими, ми писали в цій аналітиці.

У коментованій ІПК податківці говорять, що розрахунки зі застосуванням ПТКС небанківської фінансової установи є розрахунковими і потребують застосування РРО. При цьому обов’язок його застосування покладається на власника таких ПТКС. Тобто якщо СГ уклав договір з небанківською фінустановою про приймання платежів через ПТКС, то на таку фінустанову покладається обов’язок надати платникові чек РРО. Для цього ПТКС має бути фіскалізований. Докладніше про ПТКС ми писали тут.

Якщо оплата здійснюється дистанційно і при цьому використовується електронний платіжний засіб (платіжна картка), то податківці в коментованій ІПК впевнені, що такі операції є еквайринговими. При цьому СГ отримує кошти не напряму від покупця, а від еквайра, який, своєю чергою, немає можливості надати покупцю чек з переліком товарів/послуг, які були оплачені. Еквайр може надати покупцю лише інформацію про те, кому були сплачені кошти і в якій сумі. Тому СГ сам повинен зареєструвати такий платіж через РРО та надати покупцю чек, у якому міститься перелік оплачених товарів/послуг.

 

А далі – найцікавіше!  

Якщо СГ не може ідентифікувати спосіб, яким було здійснено платіж, а відтак і не може визначитися, чи потрібно йому реєструвати такий платіж через РРО, податківці дають дві поради:

  • по-перше, взагалі уникати отримання таких платежів. Для цього СГ може обрати один або декілька способів отримання оплати та застосовувати тільки їх. Наприклад, укласти довори: з банком договір еквайрингу, а також з небанківською фінустановою – договір про приймання платежів через ПТКС, а іншими способами приймання оплати не користуватися. В цьому разі платежі будуть надходити від банка-еквайра і їх потрібно буде реєструвати через РРО, та від фінустанови, які не потрібно буде реєструвати через РРО, оскільки цей обов’язок покладено на фінустанову;
  • по-друге, якщо все-таки буде отримано платіж, який не вдається чітко ідентифікувати, краще його зареєструвати через РРО. Прямої вимоги це робити у Законі про РРО немає, але така тактика дозволить уникнути проблем та штрафів. На жаль, у разі неоднозначності норм законодавства податківці трактують їх фіскально.

Також у коментованій ІПК податківці підтвердили незмінність своєї позиції щодо таких питань:

  • безготівкові перекази з рахунку покупця на рахунок продавця не реєструються через РРО. В бухобліку такі операції відображаються персоніфіковано в розрізі платників за кредитом рахунків 361 або 681, на відміну від знеособлених розрахункових операцій, які проводяться в обліку без персоніфікації платників з одночасним визнанням доходу: Дт 311 Кт 70;
  • при отриманні платежів за послуги за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів дозволено не реєструвати їх  через РРО (п. 14 статті 9 Закону про РРО). При отриманні платежів за товари це правило не працює, СГ повинен надати покупцю товарів чек РРО;
  • у випадках отримання оплати за товари у позаробочий час податківці рекомендують застосовувати РРО на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів, не пізніше наступного дня з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій.

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»