Коментар до ІПК ДФС від 09.08.2019 р. №3743/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Що таке ПТКС?
Програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС) – це пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира).
ПТКС банка
У коментованій ІПК податківці роз’яснили, що застосування РРО не є обов’язковим для продавця товару, якщо оплата за товар здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку. Про те, що немає РРО, якщо ПТКС належить банку, податківці також говорили в ІПК ДФСУ від 31.10.2017 р. №2453/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 18.10.2018 р. №4479/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 22.01.2019 р. №247/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.
Це добра вісточка, адже почали з’являтися подекуди регіональні ІПК, в яких фіскали стверджували, що при використанні в розрахунках будь-яких ПТКС продавець товару зобов’язаний видати чек РРО (див., наприклад, ІПК ГУ ДФС у Харківській обл. від 28.12.2018 р. №5448/ІПК/20-40-14-10-18 та ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 28.12.2018 р. №5459/ІПК/26-15-14-09-01-15).
До речі, незважаючи на те, що в коментованій ІПК йдеться тільки про ті ПТКС, які знаходяться безпосередньо в приміщенні банку, насправді місце їх розташування ролі не відіграє. Адже такої умови немає у п. 2 ст. 9 Закону №265. Головне, аби ПТКС належав банку. Підтвердженням тому є, зокрема, ІПК ДФСУ від 18.10.2018 р. №4479/6/99-99-14-05-01-15/ІПК та від 22.01.2019 р. №247/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. Про останню консультацію ДФС ми детально розповідали тут.
ПТКС небанківської фінустанови
Якщо ж ПТКС належить комерційному агенту чи небанківській фінансовій установі, то тут податківці фіскально налаштовані. Так, у коментованому листі вони зазначають: оскільки покупець здійснив оплату за товар через фінансову установу, а товар отримує безпосередньо у магазині, то РРО застосовується на загальних підставах, а у розрахунковому документі (касовому чеку) зазначається форма оплати за товар, наприклад, «безготівка». Проаналізуємо детальніше.
Відповідно до вже згаданої норми п. 2 ст. 9 Закону №265, РРО не є обов’язковим до застосування при виконанні всіх банківських операцій, крім операцій:
- з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
- комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ з приймання готівки для її подальшого переказу з використанням ПТКС, за винятком ПТКС, які надають можливості користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Із цього випливає, що саме комерційний агент банка та небанківська фінансова установа зобов’язані використовувати РРО при отриманні готівкових коштів за допомогою ПТКС для її подальшого переказу. До речі, податківці про це зазначають у "Віснику" від 12.10.2018 №38 (990) та підкатегорії 109.02 ресурсу «ЗІР». Такої думки й НБУ (див. тут).
А що ж для продавця товару, який отримує такі кошти від фінустанови? Як ми вище вказали, податківці бажають, щоб продавець товару також видав чек РРО й зазначив у ньому оплата за товар – «безготівка».
Погодитися з цими роз’ясненнями ми не можемо. Вважаємо, що тут слід застосовувати такий же підхід як до ПТКС, що належить банку. Адже продавець товару отримує кошти в безготівковій формі на поточний рахунок у банку. А при безготівкових розрахунках РРО не застосовується.
З готівковими коштами чи платіжними картками, які покупець використовує при перерахуванні грошових коштів через ПТКС, сам продавець товару справи не має. А тому чек РРО має видавати саме комерційний агент банка чи небанківська фінансова установа, кому й належить ПТКС. А ось продавець товару не має у такому разі застосовувати РРО.
До речі, в інших роз’ясненнях (див., наприклад, листи ДФСУ від 04.01.2019 р. №31/С/99-99-13-01-02-14/ІПК, ДФС у Київській області від 28.03.2018 р. №1265/ІПК/10-36-14-06-16) фіскали уточнюють, що такий обов’язок щодо застосування РРО виникає при оплаті через ПТКС, що належать суб’єктові господарювання. При цьому не зовсім зрозуміло, яких саме суб’єктів господарювання податківці мали на увазі – самого торговця чи стороннього комерційного агента банку (фінансову установу).
Втім зовсім нещодавно була опублікована ІПК від 16.08.2019 р. №3828/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, в якій фінпосередник прямо спитав ДФС – чи потрібно йому та перевізнику мати РРО, якщо пасажири оплачують кошти фінпосереднику за допомогою ПТКС, а фінустанова вже зі свого поточного рахунку перераховує кошти перевізнику?
Відповідь податківців втішна й чітка. РРО потрібен саме фінустанові при отриманні коштів від пасажирів, а ось при безготівковому перерахуванні коштів перевізнику (тобто переказ коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку), РРО не потрібен жодній із сторін.
Вважаємо, що це роз’яснення вірне й при продажу не лише послуг (адже в вищевказаній ІПК мова саме про послуги перевезення), а й товарів. Втім, як бачимо із коментованої ІПК коли мова саме про продаж товарів, то податківці хочуть бачити застосування РРО й у самого продавця товару, якщо оплата за товар відбувалася через фінпоседників за допомогою ПТКС.
Тож загалом питання застосування РРО продавцями, коли за товар/послугу оплачують покупці через фінпосередників із допомогою ПКТС поки залишається неузгодженим із податківцями. Сподіваємося, вони невдовзі переглянуть свої роз’яснення та нададуть остаточні та уніфіковані розяснення як для товарів, так і для послуг.
Насамкінець в коментованій ІПК вже вкотре податківці нагадують, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) на РРО не застосовується. Саме у такому разі у СГ-продавців взагалі не буде жодних проблем із питанням щодо обов’язкового застосування РРО.