Коментар до листа Мінекономіки від 26.09.2025 №2704-20/65270-07
Маємо ситуацію із практики:
«Комунальне підприємство визнано критично важливим для економіки. Заброньовано працівника. Працівнику потрібна відпустка без збереження заробітної плати, можливо довгострокова. Отже, постають запитання:
1. Якщо підприємство відпустить працівника у довготривалу безоплатну відпустку, то втратить статус критично важливого чи ні?
2. Чи існує порядок моніторингу критично важливих підприємств? Якщо так, то ким його видано, коли та за яким номером?».
Мінекономіки у листі від 26.09.2025 №2704-20/65270-07 надало відповідь на ці запитання. Давайте її розглянемо та проаналізуємо.
Що каже Інструкція №5 про зарплати заброньованих працівників?
Фахівці Мінекономіки нагадали, що нарахування заробітної плати військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств здійснюється відповідно до вимог:
1. Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. №108/95-ВР;
2. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 №5.
Це не нова позиція: про Інструкцію №5 та нарахування зарплати працівникам фахівці Мінекономіки також зазначали у листі від 09.05.2025 №2704-25/35769-09 (див. нижче).
А далі, хоч питання і стосувалося саме комунального підприємства, фахівці Мінекономіки у своїй відповіді згадали про вимогу про оплату праці, яку повинні виконувати усі роботодавці, які бронюють працівників:
«...військовозобов’язаним працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ, які включаються до списків (військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання - авт.), повинна бути нарахована щомісячна заробітна плата протягом строку, на який надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5».
Але в тому ж абзаці третьому п. 8 Порядку №76 зазначається, що працівників комунальних підприємств вимога про 2,5 МЗП не стосується!
Тобто, на нашу думку, у цьому конкретному випадку такий показник, як рівень оплати заброньованого працівника, для комунального підприємства не має значення. І те, що працівник такого роботодавця тривалий термін не отримує зарплату, не повинно впливати на його бронь.
А як щодо впливу на роботодавця – чи не втратить він критичний статус?
Як ми зазначили вище, через довготривалу неоплачувану відпустку працівник комунального підприємства не повинен втрачати бронь. Але, можливо, він може втратити бронь через те, що саме комунальне підприємство буде позбавлено статусу критично важливого?
Якщо читати буквально, то Постанова №76 не містить таких підстав, як тривала відпустка без збереження, для втрати критичності ані комунальним підприємством, ані іншими підприємствами.
Але фахівці Мінекономіки відповіли, посилаючись на п. 6-1 Критеріїв визнання підприємства критично важливим.
Вони зазначили, що орган, який прийняв рішення про визначення підприємства критично важливим, здійснює моніторинг діяльності такого підприємства за звітний податковий період, зокрема щодо виконання вимог, визначених в абзаці третьому п. 8 Порядку №76, та у разі потреби проводить перевірку відповідності підприємства Критеріям протягом діяльності підприємства з дати прийняття рішення про визначення його критично важливим.
Тобто знову згадали про розмір зарплати 2,5 МЗП на кожного заброньованого працівника, хоча комунальних підприємств ця вимога не стосується!
Натомість у комунальних підприємств є критерій, який визначає право мати статус критично важливого (пп. 6 п. 2 Критеріїв): розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць повинен становити не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату).
Виконання цього критерію має підтверджуватися довідкою, наданою роботодавцем. Про те, як радили оформлювати таку довідку, ми писали у статті "Бронювання працівників: зарплата як критерій критичності".
Однак, як рахувати цю середню зарплату, в Порядку №76 не зазначено. Мінекономіки раніше радило спиратися на дані єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Аналогічні поради надавав і ПФУ.
Якщо дотримуватися цих порад, то виходить:
- такий працівник у місяцях, в яких він взагалі не працював і не отримував зарплати або лікарняних, не береться до розрахунку середньої зарплати;
- лише у місяці, який він відпрацював частково і отримував хоча б копійку зарплати або лікарняних, може виникнути ситуація, що рівень середньої зарплати на одного працівника впаде нижче мінімуму (за рахунок зниження доходу такого працівника).
Довготривала відпустка без збереження може призвести до анулювання бронювання: висновок Мінекономіки
Для працівника приватного підприємства – так (якщо не буде виконуватися вимога з оплати праці). А от для працівника комунального підприємства, на нашу думку, ні, тут ми з Мінекономіки не згодні (оскільки для них ця вимога не діє).
Але тут фахівці Мінекономіки дійшли до ще більш несподіваного висновку!
Нагадаємо, в п. 31 Порядку №76 надано перелік підстав, коли відстрочка підлягає анулюванню, а саме у разі:
- закінчення строку її дії;
- завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- позбавлення підприємства статусу критично важливого;
- ліквідації критично важливого підприємства;
- звільнення;
- тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;
- обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, але не частіше одного разу на п’ять календарних днів засобами Порталу Дія;
- надання відстрочки з інших причин, визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку тощо.
Разом з тим у Постанові №76 ніде не згадується про відпустку без збереження. Та фахівців Мінекономіки це не зупинило. Вони заявили:
«… якщо військовозобов’язаний працівник, який був заброньований, тимчасово припиняє трудові відносини (наприклад, йде у довготривалу безоплатну відпустку, що може вважатися тимчасовим припиненням дії трудового договору), це може бути підставою анулювання бронювання...».
Тобто у висновку листа фахівці Мінекономіки прирівняли відпустку без збереження до тимчасового припинення дії трудового договору. Хоча:
- у трудовому законодавстві немає визначення, що таке «тимчасове припинення дії трудового договору»;
- якщо Кабмін та Мінекономіки мали на увазі призупинення дії трудового договору (ст. 13 Закону №2136), то це аж ніяк не відпустка без збереження зарплати, вони регулюються абсолютно різними нормами (і оформлюються документально абсолютно по-різному).
Чому в цій ситуацій фахівці саме так трактують? Допускаємо, що мається на увазі таке: якщо працівник може тривалий час бути відсутнім на роботі у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати, то, ймовірно, він не є настільки цінним працівником і не виконує критично важливих функцій. Відповідно таких працівників, на думку авторів висновку, не варто бронювати.
Водночас підкреслимо: це лише наше припущення. Можливо, в наступних своїх роз’ясненнях Міністерство внесе ясність у це питання.
Військовий облік на підприємстві у 2025 році: все, що потрібно знати бухгалтеру і кадровику
Щоби ведення військового обліку не стало головним болем бухгалтерів і кадровиків, ми підготували надзвичайно корисну добірку найкращих і найпопулярніших матеріалів на цю тему.
Це – ваш надійний путівник по більш як 40 новинам і статтям на сайті «Дебету-Кредиту».