
Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Мінекономіки або засобами порталу Дія і строк дії яких не закінчився на день набрання чинності зазначеними змінами, є чинними до 31.03.2025.
Але до закінчення цього строку роботодавцям треба встигнути наново довести, що вони є критично важливими, а вже після цього перебронювати своїх працівників.
Доведення, що ваше підприємство є критично важливим, – перший етап, який треба пройти до початку бронювання працівників. І 31.03.2025 (включно) це треба зробити наново. Про що ми докладно писали тут.
Проте навіть якщо ви пройшли цю процедуру і забронювали потрібну вам кількість працівників, не варто розслаблятися! Адже щоб бронь діяла й далі, роботодавцю потрібно зберігати відповідність Критеріям критично важливого підприємства.
Усі рішення щодо визначення підприємств критичними обов’язково перевірятимуть з можливістю анулювання бронювання працівників певного роботодавця в разі, якщо статус критичності для нього скасують. Щомісяця відбуватиметься моніторинг відповідності підприємств встановленим вимогам щодо середньої зарплати на підприємстві, рівня сплати податків та кількості військовозобов’язаних.
І ось зараз ми й поговоримо про один із Критеріїв критичності – середню зарплату на підприємстві.
Який середній розмір зарплати відповідає Критеріям?
Критерії та порядок визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних сил, інших військових формувань в особливий період, затверджені постановою КМУ від 27.01.2023 р. №76.
Зараз одним із таких критеріїв є розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників.
Щодо цього критерія нещодавно відбулися зміни, про що ми писали тут. Був критерій квартальній, – став місячний. Так-так, саме як єдиний «зарплатний» звіт! І не випадково, про що – далі.
Старий критерій – квартальний
Він є різним для різних категорій роботодавців, тому для наочності наводимо ці розміри у таблиці.
Таблиця. Розмір середньої зарплати для відповідності критерію критичності
Вид юрособи | Розмір середньої зарплати |
Державні і комунальні підприємства, установи і організації, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або перебувають в комунальній власності, та господарські товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 відсотків, операторів газорозподільних систем | За останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією, господарським товариством |
Інші підприємства, установи, організації | За останній календарний квартал становить не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією. На сьогодні це 60 000 грн |
Зверніть увагу! Типової форми такої довідки не затверджено, отже, вона складається роботодавцем в довільній формі (втім, із дотриманням правил вітчизняного діловодства).
Наприклад, Мінрозвитку рекомендувало перевізникам оформлювати довідку такого змісту:
«(назва підприємства код ЄДРПОУ ______) повідомляє, що розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за ___ квартал 202_ року становить _____ грн, що перевищує розмір середньої заробітної плати у регіоні (вказати регіон) за IV квартал 2021 року, яка згідно з даними Держстату становить _________ грн».
Інші юрособи можуть скласти аналогічну довідку, тільки замість даних Держстату підставити 20 000 грн. І не обов’язково середня зарплата має перевищувати цей показник (як радить Мінрозвитку). Адже за встановленим критерієм середня зарплата має бути не меншою за певну цифру.
Тепер давайте проаналізуємо, як її порахувати. З чого вона складається? Який порядок розрахунку квартального середнього заробітку?
Як рахували критерій?
Це дуже просто. Беремо розмір мінімальної зарплати – 8 000 грн, помножуємо його на коефіцієнт 2,5 і помножуємо ще раз на 3 (місяці у кварталі). Виходить 60 000 грн.
Або вже відомі вам з наших новин 20 000 грн на місяць.
Як рахували середню зарплату на підприємстві?
Більшість небюджетних підприємств не тільки дотримується мінімальних гарантій в оплаті праці, а й нараховує своїм працівникам зарплати більше 8 000 грн на місяць (про що свідчать дані ПФУ). Проте для відповідності критерію бронювання потрібно нараховувати у 2,5 раза більше, тобто дійти до рівня 20 000 грн на особу в середньому. Тож кожне нарахування буде важливим. І не випадково у роботодавців виникає безліч запитань, які виплати потрапляють до цієї середньої зарплати та як її правильно порахувати.
Спеціального порядку розрахунку діючі Критерії критичності не містять. Проте Мінекономіки в листі від 11.12.2024 №2704-25/89101-01 порадив орієнтуватися на дані єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ! Ми про це писали тут.
Щоправда, це роз’яснення було надане ще щодо старої (квартальної) форми «зарплатної» звітності. Але його можна застосувати і до місячної форми (про що – далі).
У квартальній звітності
Мінекономіки радить взяти з Податкового розрахунку суму рядків 1.1 «сума нарахованої заробітної плати», 1.3 «сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності», 1.4 «сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок Пенсійного фонду України». І поділити її на значення рядка 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату» Податкового розрахунку.
Зверніть увагу! У рядку 1 Податкового розрахунку наводяться доходи, на які нараховується ЄСВ, але у фактично нарахованій сумі. Тобто до цієї середньої зарплати увійдуть усі доходи, що входять до фонду оплати праці за Інструкцією зі статистики заробітної плати, плюс лікарняні (як ті, що виплачуються коштом роботодавця, так і ті, що оплачує ПФУ).
Так ми отримаємо квартальний показник. Якщо він буде не нижчим від 60 000 грн, то цьому критерію критичності відповідаємо.
Одна проблема: як раніше складався показник рядка «105»? Щодо квартальної звітності податківці радили показувати в ньому усіх фізосіб, яких показали у додатку 1 до Податкового розрахунку. Крім тих, хто відображався в цьому додатку без нарахування доходів. А це означало, що в цей показник входили й ті, хто отримував винагороди за договором ЦПХ, і декретниці. Суми доходів яких, найімовірніше, не беруться до розрахунку (якщо тільки вони не отримували у звітному кварталі ще й зарплату/лікарняні. Отже, виходить, показник середнього заробітку буде заниженим.
Новий критерій – місячний
Про зміни у Критеріях критичності ми ще окремо поговоримо. Але те, що було запроваджено місячний період для критерію щодо розміру нарахованої середньої заробітної плати працівників, це хороша новина. Вона дозволяє роботодавцю не розмірковувати над тим, як отримати квартальний показник на підставі місячної «зарплатної» звітності.
У місячній звітності
Нумерація рядків для розрахунку показника середньої зарплати не змінилася. Однак, податківці у ЗІР видали нову консультацію щодо того, хто потрапляє до рядка 105 Податкового розрахунку. Тепер вони наголошують, що це мають бути особи, які працюють на роботодавця саме за трудовими договорами.
Отже, тепер у рядку 105 треба відображати лише тих, кому була нарахована зарплата та/або лікарняні. До цього рядка не потрапляють фізособи, інформація щодо яких у додатку 1 є, а от нарахованих зарплати/лікарняних не було. А саме фізособи, яким:
- було нараховано тільки винагороду ЦПХ;
- було нараховано тільки допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
- яким не було нараховано доходів взагалі у зв’язку із призупиненням трудового договору або які весь квартал перебували у відпустці без збереження зарплати тощо;
- мобілізовані працівники, яким не нараховувався заробіток у добровільному порядку.
Отже, за новими правилами, взявши дані лише одного звіту, ми отримаємо місячний показник. І він нарешті буде не занижений, а порахований тільки на тих осіб, які дійсно отримували доходи, які беруть участь у розрахунку середньої зарплати.
Як зазначено вище, моніторинг відповідності цьому критерію здійснюватиметься теж щомісяця. Отже, якщо ви вже встигли наново підтвердити статус критичності, далі поки що довідок про середній заробіток від вас не просять, відповідність критерію перевірятимуть з поданої вами «зарплатної» звітності. Ось там цей показник має бути вищим за 20 000 грн (і, знаючи формулу, ви й самі зможете його перевірити перед поданням звітності, а в разі недостатності – донарахувати потрібну суму зарплати).