Чи треба нараховувати ПДВ, якщо кошти помилково надійшли на рахунок: консультація ДПС та поради від редакції

1. Які існують три типові ситуації помилкового перерахування коштів?
2. Що каже про це Цивільний Кодекс України?
3. Цо каже Податковий Кодекс України?
4. Яка думка ДПС з цього питання?
5. Практичні рекомендації для бізнесу
6. Де почитати більше про помилкове зарахування коштів?

Коментар до ІПК ДПС від 04.05.2026 №2581/ІПК/99-00-21-03-02

Напевно, кожен з бухгалтерів стикався з такою ситуацією: на банківський рахунок вашої компанії несподівано надійшли гроші, яких ви не чекали. А після перевірки стає зрозуміло, що ці кошти були перераховані помилково. За зверненням платника ви повертаєте кошти власнику. Здавалося б, інцидент вичерпано. З точки зору цивільного та бухгалтерського законодавства – так. Але чи не виникли при цьому ще й несподівані податки?

Одному з ТОВ довелося детально розбиратися у цьому питанні з ДПС. Компанія навела у запиті на ІПК три типові ситуаціях з практики і попросила надати відповіді, чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ у таких ситуаціях.

Які існують три типові ситуації помилкового перерахування коштів?

ТОВ звернулося до ДПС за роз’ясненнями, описавши три реальні життєві ситуації, коли кошти поверталися контрагентам максимум на наступний день:

• Ситуація 1: Контрагент перерахував гроші одразу після підписання договору. Проте сам контракт передоплати взагалі не передбачав, та й послуги ще ніхто не надавав.
• Ситуація 2: На рахунок надійшли гроші від «сторонньої» фізичної особи, з якою немає жодних контрактів. Водночас договір на ці ж послуги підписано з юридичною особою (третя особа заплатила за клієнта).
• Ситуація 3: Партнер банально помилився у цифрах і скинув суму, яка значно перевищує ту, що вказана в акті наданих послуг чи договорі.

Підприємство запитало: чи треба реєструвати податкову накладну на ці суми, якщо гроші затрималися на рахунку лише на добу?

Що каже про це Цивільний Кодекс України?

Згідно зі ст. 1212 ЦКУ, якщо особа набула або зберегла майно (зокрема гроші) без достатньої правової підстави, вона зобов’язана повернути його потерпілому. Тобто з позиції цивільного права – це безпідставно набуті кошти, які не є власністю підприємства.

Цо каже Податковий Кодекс України?

Тут діє правило «першої події» (п. 187.1 ПКУ). Податкове зобов'язання виникає або на дату зарахування коштів від покупця як оплата за товари/послуги, або на дату оформлення акта наданих послуг. Продавець зобов’язаний скласти електронну податкову накладну на дату виникнення зобов'язань (навіть на аванс) і зареєструвати її в ЄРПН. Якщо ж потім плани змінилися або кошти повернули, то відповідно до п. 192.1 ПКУ доведеться виписати розрахунок коригування (РК).

Тобто якщо розуміти ПКУ буквально, то на оподаткування отриманих коштів прямо впливає призначення платежу. Якщо вони були заплачені за товари/послуги, то виникає ПЗ з ПДВ. Але не все так просто, адже йдеться про помилково перераховані кошти. Тобто про ситуацію, коли, що б не було зазначено у призначенні платежу, продавець не мав наміру продавати ці товари або послуги!

Яка думка ДПС з цього питання?

Головний маркер для податківців – наявність чи відсутність договірних відносин. Якщо між компаніями є бодай якийсь чинний контракт на постачання, будь-які «ліві» гроші податкова схильна трактувати як ПДВ-подію (див. таблицю 1).

Таблиця 1. Три типові ситуації з помилково перерахованими коштами: ПДВ-наслідки

Увага! Логіка ДПС

Якщо ви маєте (або мали раніше) договірні відносини з особою, яка помилково перевела вам кошти, ви зобов'язані визначити ПДВ, скласти ПН, а вже при поверненні – коригувати її через РК.

Практичні рекомендації для бізнесу

За відсутності об’єкта оподаткування (реальної операції) ПН складатися не повинна. Але позиція ДПС доволі жорстка. Тому щоб не доводити справу до судових баталій, варто дотримуватися безпечних правил:

1. Ретельно перевіряйте призначення платежу. Якщо гроші надійшли безпідставно від зовсім незнайомої компанії (без договорів), ПДВ тут немає. Але якщо це ваш діючий клієнт – ви у зоні ризику.
2. Дотримуйтесь таймінгу для ПН та РК. Отримали зайве від контрагента – виписуйте ПН. Повернули кошти – одразу надсилайте контрагенту розрахунок коригування на зменшення зобов'язань. Пам'ятайте: якщо контрагент є платником ПДВ, реєструвати такий РК буде саме він, тож комунікація з партнером має бути миттєвою. Та й якщо контрагент не є платником ПДВ і реєструвати цей РК будете ви самі, відкладати цю процедуру на завтра не варто – щоб не сплачувати зайвий ПДВ, повернути помилкові кошти слід в місяці їх отримання, датою повернення коштів скласти РК і вчасно зареєструвати його в ЄРПН!
3. Письмово фіксуйте помилки. Вимагайте від контрагента офіційний лист-пояснення (наприклад: «Просимо вважати платіж від [дата] на суму [сума] помилковим та повернути кошти»). Це буде вашим аргументом при перевірках, чому ви робите повернення коштів та зменшення ПЗ з ПДВ.
4. Уникайте двозначностей у договорах. Чітко прописуйте умови оплати, третіх осіб-платників та порядок повернення помилково (зайво) перерахованих коштів.

Де почитати більше про помилкове зарахування коштів?

• Помилковий переказ: суд зобов’язав повернути кошти й судові витрати
• Помилкове зарахування коштів: алгоритм дій бухгалтера та ПДВ-наслідки
• Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція із складання та практичні приклади