Навіть якщо ви забронювали потрібну вам кількість працівників, не варто розслаблятися! Адже щоб бронь діяла й далі, роботодавцю потрібно зберігати відповідність Критеріям критично важливого підприємства.
І ось зараз ми й поговоримо про один із Критеріїв критичності – середню зарплату на підприємстві.
Важливо! Мінімальний показник в розрахунку на 1 працівника – 20 000 грн. Виник він шляхом помноження мінімальної зарплати (8000 грн у 2025 році) на 2,5.
Але як будуть перевіряти відповідність цьому критерію?
Про це ми вже писали тут і тут. А тепер з цього приводу вирішив висловитись ПФУ у листі від 01.10.2025 №2800-060202-5/65659.
Що радило Мінекономіки
У листі від 07.03.2025 №2704-25/20968-01 надано такі рекомендації:
1. Роботодавцям слід здійснювати розрахунок середньої заробітної плати на підставі суми рядків 1.1 “сума нарахованої заробітної платиˮ, 1.3 “сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за кошт платника податківˮ, 1.4 “сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за кошт Пенсійного фонду Україниˮ.
Зверніть увагу! В суму нарахованої зарплати, за якою перевірятимуть на відповідність Критерію, входять і лікарняні, причому, як за кошт роботодавця, так і ті, що фінансує ПФУ. Декретні – не входять!
2. Після розрахунку цієї загальної суми (1.1+1.3+1.4) її слід поділити на рядок 103 “Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)ˮ.
Однак, якщо щодо зарплати все було більш-менш зрозуміло (якщо не думати про виплати за кілька місяців або виправлення помилок за минулі місяці – вони впливають на бухоблік та відображаються у звітності у місяці їх нарахування). То про лікарняні – не дуже. Адже вони теж нараховуються у місяці, коли лікарняний закінчився. І може вийти так, що в якомусь місяці працівник отримає менше, а в іншому – більше. А якщо непрацездатність тривала, то деякі місяці взагалі можуть бути неоплаченими.
Якщо місяць повністю неоплачений, то це на середню зарплату для Критерію якраз не впливає – такий працівник у рядку 103 не відображається (те саме стосується і неоплачуваних відпусток, і призупинення трудових договорів, і прогулів). А от якщо нараховано хоча б копійку – зниження зарплати працівника зменшить і середню зарплату по підприємству. Тому деякі роботодавці опиняються перед вибором – щоб не втрачати критичний статус, вони роблять таким працівникам доплати, щоб рівень зарплат не знижувався.
Наш коментар до листа Мінекономіки читайте у статті "Рахуємо середню зарплату для бронювання за новою єдиною звітністю з ПДФО, ВЗ та ЄСВ".
Що каже ПФУ у листі від 01.10.2025 №2800-060202-5/65659?
- Внутрішні сумісники (тобто, особа, яка займає дві посади на одному підприємстві) розглядаються як одна особа в рядку 103, і їх дохід для розрахунку середньої зарплати сумується;
- Те саме відбувається і з працівником, якого спочатку звільнили, а потім, у тому ж місяці, взяли на роботу знову. Він для рядка 103 – одна особа, і дохід за весь місяць сумується;
- Лікарняні нараховуються однією сумою за весь період непрацездатності – але в розрахунку середньої зарплати суми виплат, нараховані за дні тимчасової непрацездатності, будуть враховуватися за відповідний місяць лише в сумі, що припадає на такий місяць.
Це, звісно, чудово, але незрозуміло, як бути із «перехідними» лікарняними.
Як їх відображати в додатку Д1, податківці роз’яснювали у своїй консультації тут. Якщо коротко, то показуємо їх у місяці нарахування, але при цьому розшифровуємо, за які місяці їх було нараховано. І якщо місяців два (наприклад, лікарняний почався у вересні, а закінчився у жовтні), то у жовтневому додатку Д1 буде два рядки про лікарняні – за вересень і за жовтень.
Втім, усі ці дані переносяться до Податкового розрахунку загальними сумами. Він не передбачає поділ за місяцями, за які у жовтні був нарахований дохід. Головне, що ЄСВ треба сплатити за ці доходи за жовтень. Тож, у рядках 1.3 і 1.4 Податкового розрахунку за жовтень буде уся сума нарахованих у жовтні лікарняних.
Що буде далі, практика покаже, але можливі два варіанти:
Варіант 1. ПФУ буде орієнтуватися на формулу, запропоновану Мінекономіки, і братиме до уваги рядки Податкового розрахунку (а дані додатка Д1 ігноруватиме). В такому випадку все залишиться як раніше, ми (роботодавці) теж орієнтуватимемось лише на дані (р. 1.1+ р.1.3+ р.1.4)/р.103;
Варіант 2. Якщо ж ПФУ буде слідкувати за тим, за який місяць були нараховані лікарняні, то щодо «перехідних» виникне ще одна проблема. Першу проблему роботодавці «гасили» додатковими нарахуваннями в місяці, коли працівник хворів, але лікарняні йому ще не нарахували. Якщо після цього ПФУ лікарняні за цей місяць віднесе до розрахунку за місяць, за який вони нараховані (а не до того, у якому вони були нараховані), то роботодавцям доведеться у місяці нарахування ретельно перевіряти середній рівень зарплати.
Наприклад, у працівника зарплата 20 000 грн. Він хворів у вересні-жовтні. За вересень йому нарахували зарплати 6 000 грн + премію 14 000 грн (щоб не занижувати показник середньої зарплати по підприємству). В жовтні йому нарахували зарплати 10 000 грн + 25 000 грн лікарняних (з яких 18 000 грн за вересень).
Усього у жовтні нараховано 35 000 грн і раніше б роботодавець вважав, що умови Критерію виконав. Якщо ж ПФУ 18 000 грн до розрахунку середньої зарплати за жовтень не візьме, бо вони припадають на вересень, то у жовтні в такого працівника залишиться лише 17 000 грн. І для перестраховки доведеться знову зробити доплату.
Сподіваємось, ПФУ швидко відреагує і в наступному роз’ясненні наведе конкретні приклади.