Перекази коштів з рахунку покупця на рахунок продавця за номером IBAN не реєструються через РРО
Ситуація з практики: потенційний клієнт формує на сайті продавця рахунок-фактуру. А потім оплачує його за допомогою системи «Клієнт-Банк». Чи потрібно цей платіж реєструвати в РРО?
Податківці консультують, що ні!
В ІПК від 14.06.2021 р. №2392/ІПК/10-36-07-07-20 податківці зазначають, що розрахунки, проведені таким чином за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгу без застосування еквайрингу) та не потребують застосування РРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій.
Аналогічний висновок міститься і в ІПК від 14.06.2021 р. №2381/ІПК/99-00-07-05-01-06. В цій ІПК цей висновок аргументується тим, що рахунок-фактура містить в собі відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплату здійснюють за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN.
Проте, на нашу думку, головним фактором в цій ситуації є те, що платіж проходить з рахунку покупця на рахунок продавця без застосування платіжних карток. Саме тому такий платіж не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО, та, відповідно, не реєструється продавцем.
А яка різниця – платіжна картка чи «Клієнт-Банк»?
Сучасні банківські технології дозволяють всім бажаючим користуватись дистанційними банківськими сервісами.
Зокрема, багато фізосіб, підприємців та посадовців юридичних осіб мають платіжні картки, які емітуються до їх рахунків. Нагадаємо, що платіжна картка – це не банківськкий рахунок, а лише платіжний інструмент-«ключ» до нього, тому кожна платіжна картка прив’язана до банківського рахунку. Раніше було передбачено окремі «карткові рахунки», які мали навіть окремі номери, які починалися з цифр 2605 та 2625. Ми писали про це у 2018 році тут.
З 1 січня 2019 року банки перейшли на здійснення операцій з використанням платіжних карток із застосуванням балансових рахунків 2600 АП «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання» та 2620 АП «Кошти на вимогу фізичних осіб», тобто використання окремих «карткових рахунків» припинилося і це поняття вже не має сенсу.
Тепер до будь-якого банківського рахунку фізособи або юрособи можуть емітуватися платіжні картки. Тож не зовсім правильно буде говорити про «платежі з картки», тому що по суті це є безготівковим переказом коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, а «з картки» ніякі кошти списуватись не можуть.
Але водночас всі власники банківських рахунків – як суб’єкти господарювання, так і фізичні особи, які не є СГ, мають можливість користуватися таким дистанційним сервісом, як «Клієнт-Банк». Цей сервіс теж дає можливість власнику рахунка дистанційно здійснювати платежі на користь отримувачів, зокрема на користь постачальників товарів, робіт, послуг, але без допомоги платіжної картки!
Для системи "Клієнт-банк" реквізити для зарахування переказу містяться у рахунку-фактурі, який покупець отримує від постачальника. Наразі платіжні реквізити застосовуються у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Якщо покупець оплачує рахунок за реквізитами у форматі IBAN і робить це за допомогою «Клієнт-банка», це не є розрахунковою операцією і такий платіж не реєструється в РРО! Ось про що говорять податківці в згаданих вище ІПК та в деяких інших, наприклад, в ІПК від 29.06.2021 р. №2546/ІПК/99-00-07-05-01-06. А ми писали про це ще у 2019 році у матеріалі, розділ «Безготівкові надходження, які не потрібно реєструвати через РРО».
Платежі з використанням еквайрингу є розрахунковими операціями та реєструються через РРО
Щодо еквайрингу податківці теж стали висловлюватися більш конкретно. А саме, в ІПК від 29.06.2021 р. №2546/ІПК/99-00-07-05-01-06 вони відповідають на питання, чи застосовувати РРО, якщо оплата за товар здійснюється за допомогою платіжної системи «LiqPay».
Але перш, ніж говорити про цю ІПК, слід згадати про роз’яснення НБУ. Ми його коментували тут.
НБУ вважає, що «Приват24» і «Ощад24» – це системи дистанційного обслуговування, а «Монобанк» і «LiqPay» – це сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги.
Нагадаємо, що Законом України від 01.12.2020 р. №1017-IX внесено зміну до ст. 9 Закону про РРО. З 10 грудня 2020 року РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Отже, виходить, що, наприклад, «Приват24» реєстрації платежів в РРО не потребує? Як не дивно, податківці досі надають суперечливі консультації з цього приводу. Наприклад, в ІПК від 25.06.2021 р. №2528/ІПК/26-15-07-07-01-14 вони згадують роз’яснення НБУ, говорять про пільгу і те, що, на думку НБУ, «Приват24» є системою дистанційного обслуговування.
Отже, має підпадати під цю пільгу. Але податківці такого висновку не роблять, а пишуть зовсім протилежне: якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив послугу по доставці товару і розрахунок за таку послугу було здійснено за допомогою онлайн-сервісу із використанням платіжних карток/електронних платіжних засобів, то такі розрахункові операції здійснюються платником єдиного податку 2 групи – надавачем послуги із обов’язковим застосуванням РРО (ПРРО) та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми.
Тобто, фактично відмовляють продавцю у використанні встановленої Законом про РРО пільги. І тільки тому, що оплата здійснюється за допомогою платіжної картки! Ми з цим, звісно, погодитися не можемо.
З «LiqPay» теж не все так просто. В ІПК від 29.06.2021 р. №2546/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці наголошують: якщо покупець здійснив оплату за замовлений товар через сервіс переказу коштів (до якого вони, очевидно, дорівнюють «LiqPay») з використанням ЕПЗ (тобто платіжної картки), то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується – безпосередньо при отриманні оплати за товар у безготівковій формі.
Після роз’яснень НБУ ми чекали на чітку позицію ДПСУ щодо «LiqPay» – і ми її дочекалися. Вони погодилися вважати «сервіси банків, що надаються клієнтам для проведення розрахунків, здійснення оплати за товари та послуги» сервісами переказу коштів, про які йдеться в ст. 9 Закону про РРО. Тобто, мала б бути пільга – можливість РРО не застосовувати для платежів за допомогою цих сервісів. Однак, і тут податківці раптом в такому праві продавцям відмовляють.
Чому? Тому що тут у справу вступає використання платіжних карток покупцями та еквайрингу продавцем!
В даному випадку під застосуванням покупцем платіжної картки (ЕПЗ) податківці мають на увазі введення даних цього ЕПЗ (номер, термін дії, CVV) у діалоговому вікні платіжного застосунку, який пропонується банком-еквайром. Далі на підставі цих даних банк-еквайр надсилає запит про списання коштів з рахунку ЕПЗ до того банку, який емітував цей ЕПЗ.
Водночас податківці уточнюють: якщо розрахунок здійснено через банківські системи обслуговування, за умови оплати за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN, або за рахунком-фактурою, такі платежі аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок без еквайрингу) та не потребують застосування РРО та/або ПРРО, оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону №265.
Отже, якщо торговець уклав договір еквайрингу та отримує платежі за товар за допомогою платіжної системи «LiqPay», яка дає покупцям можливість здійснювати платежі за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. І такі платежі слід реєструвати через РРО.
Еквайрингові операції відрізняються від безготівкових переказів з рахунку платника на рахунок отримувача саме наявністю посередника-еквайра. Докладніше про це ми писали тут.
1 млн. 320 тис. грн. як ліміт незастосування РРО
Незважаючи на наведене вище, не всі повинні застосовувати РРО: виключення для продавців затверджені ст. 9-10 Закону про РРО.
Податківці нагадують: згідно з п. 296.10 ПКУ поки що РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Крім цього, п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності.
На сьогодні цей ліміт становить 6000 х 220 = 1320 000 грн.
У разі перевищення платником єдиного податку другої-четвертої груп (фізичною особою-підприємцем) в 2021 році цього ліміту, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Проте цей ліміт не працює у 2021 році для тих ФОП – «єдинників», які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
І до 2021 року такий ліміт становив усього 1 млн. грн.!
Отже, наприклад, при перевищенні ФОП обсягу доходу в 1 000 000 гривень у 2019 році, обов’язок використання РРО/ПРРО виникав з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжувався в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації його суб'єктом господарювання як платника єдиного податку.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!