Зміни, які діють до 1 жовтня
Наказ №329 передбачає, що до 1 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, які створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО до 01.07.2021 року.
Також до 1 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру РРО, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками), щоби мати можливість виконувати всі вимоги до форми і змісту розрахункових документів відповідно до Наказу №329.
Що зміниться з 1 жовтня?
До форми фіскального чека ФКЧ-1 з 1 жовтня 2021 року додаються два реквізити:
- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а в разі не передбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
- цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).
Ці реквізити є обов’язковими у випадках, передбачених чинним законодавством. Що це за випадки, ми аналізували тут. Тоді ми дійшли висновку, що новий реквізит повинні будуть включати в чеки лише СГ, які продають марковані алкогольні напої. Всіх інших СГ новий реквізит не стосується.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої зі вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 % об’ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ПКУ).
Алкогольні напої, марковані марками попереднього зразка (без наявності штрихового коду), реалізуються без відображення штрихкоду в межах придатності такого напою до споживання (ч. 4, 6 ст. 11 Закону №481/95-ВР).
Що зазначати у рядку 9 у разі реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв? Згідно з п. 11 ст. 3 Закону про РРО, чеки РРО/ПРРО, які супроводжують продаж підакцизних товарів, повинні містити саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, але з обов’язковим зазначенням також коду УКТЗЕД, ціни та кількості товару, у т. ч. зі зазначенням реквізитів марки акцизного податку – методом ручного введення (для РРО, які не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканера) або сканування штрихкоду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Отже, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив («ЗІР», підкатегорія 109.10, питання «Яка інформація зазначається у рядку 9 фіскального чека у разі реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв?», консультація діє з 01.10.2021 р.).
А якщо РРО зареєстрований до 01.08.2020 р. або до 01.07.2021 р.?
Якщо СГ використовує РРО, зареєстровані до набрання чинності Наказом №306 або Наказом №329 (тобто до 01.08.2020 р. або до 01.07.2021 р.), виникає запитання: чи треба доопрацьовувати програмне забезпечення такого РРО, щоби після 1 жовтня 2021 року чек містив нові реквізити? І якщо доопрацювати РРО неможливо, то чи можна його надалі експлуатувати? Це питання стосується таких реквізитів, як:
- найменування СГ (ряд. 1);
- цифрове значення штрихового коду товару (обов’язково зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення [тобто в інших випадках. – авт.] – за бажанням платника) (ряд. 8);
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (ряд. 16);
- валюта операції (ряд. 19);
- округлення (ряд. 23);
- до сплати (ряд. 24);
- час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (ряд. 25). Раніше секунди не зазначалися;
- QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС*) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО) (ряд. 26).
За роз’ясненням податківців у ІПК ДПС від 03.08.2021 р. №2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС (тобто вже експлуатувалися СГ) до дати набрання чинності Наказу №306, такі РРО можна застосовувати й далі, вони не потребують обов’язкового доопрацювання на виконання вимог як Наказу №306, так і Наказу №329.
Водночас, якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищезазначені РРО, підприємство має право їх доопрацювати з урахуванням вимог Наказів №306 та №329. Причому таке доопрацювання стосується як паперових, так і електронних розрахункових документів, створених РРО.
Отже, якщо СГ у своїй діяльності застосовує РРО, зареєстрований до 01.08.2020 р. або до 01.07.2021 р., який не може бути доопрацьований щодо зазначених вище реквізитів, немає підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до такого СГ.
А от з реквізитом рядка 9 «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої» ситуація інша: з 1 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО до дня набрання чинності Наказом №329.
Тобто «алкогольні» вимоги поширюються на всі РРО, версії програмного забезпечення вже були в Держреєстрі РРО на 01.07.2021 р. Версії, які могли бути внесені до Держреєстру РРО після 01.07.2021 р., уже повинні передбачати зазначення реквізиту рядка 9.
Отже, тим СГ, які реалізують алкогольні напої вроздріб, обов’язково потрібно доопрацювати свої РРО або придбати та зареєструвати новий РРО до 1 жовтня 2021 р.
Якщо ЦСО не справляється…
Останнім часом нам надходять питання про те, що сервісному центру не вдається доопрацювати РРО та оновити версію програмного забезпечення РРО. При цьому переопломбування РРО відбулося. Чи повинен ЦСО видати довідку про неможливість оновлення та чи повинен СГ повідомляти про це ДПС?
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій від 14.06.2016 р. №547, коли здійснюється опломбування, переопломбування або розпломбування РРО, до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО ЦСО повинен направити засобами телекомунікацій в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів зі зазначенням обов’язкових реквізитів електронних документів примірник кожної складеної ЦСО довідки про опломбування.
Отже, довідку про переопломбування РРО сам ЦСО направить до ДПС.
Подання до ДПС довідки про неможливість оновлення програмного забезпечення РРО не передбачено Порядком №547, хоча таку довідку й може видати суб’єкту господарювання виробник РРО. На нашу думку, в такому разі сам СГ повинен зняти з реєстрації такий РРО, а замість нього придбати та зареєструвати новий РРО, програмне забезпечення якого буде дозволяти наводити в чеках нові обов’язкові реквізити (зокрема, код акцизної марки).
Нагадуємо, що успішна зміна програмного забезпечення старого РРО або реєстрація нового РРО потребує перереєстрації РРО (про це див. далі), яка, своєю чергою, потребує внесення змін до роздрібної ліцензії на торгівлю алкоголем (див. тут).
Тим СГ, хто торгує алкоголем (столовими винами) без ліцензії, достатньо тільки доопрацювати і перереєструвати РРО, або зареєструвати новий РРО.
Перереєстрація доопрацьованого РРО
Якщо доопрацювання РРО призводить до зміни версії внутрішнього програмного забезпечення, то такий РРО необхідно перереєструвати (п. 2 гл. 3 розд. II Порядку №547).
У такому випадку до ДПС подається Заява за формою №1-РРО (додаток 1 до Порядку №547) з позначкою «Перереєстрація» і зазначенням причин перереєстрації. Після отримання реєстраційної заяви контролюючий орган протягом двох робочих днів проводить перереєстрацію РРО та видає нове реєстраційне посвідчення замість попереднього. При цьому реєстраційне посвідчення в електронній формі розміщується у приватній частині Електронного кабінету СГ.
Звертаємо увагу, що неповернення контролюючому органу реєстраційного посвідчення, виданого раніше, є підставою для відмови у перереєстрації РРО. Це зазначається у другій квитанції – для заяв, поданих в електронній формі (J/F1311403). Тому до заяви на перереєстрацію в електронній формі обов’язково додається сканкопія отриманого раніше реєстраційного посвідчення у форматі pdf розміром не більше 2 Мб, – нагадують податківці у роз’ясненні, розміщеному на сайті Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 15.07.2021 р.
Після перереєстрації фіскальний номер РРО не змінюється та зберігається до дати скасування реєстрації РРО (п. 3 гл. 3 розд. II Порядку №547). Але в обох заявах зазначається актуальна версія програмного забезпечення, що і є приводом для перереєстрації.
Якщо до настання строку 1 жовтня 2021 р. сервісним центром вже внесено зміни в програмне забезпечення РРО та СГ вже перереєстрував свій РРО, то чи потрібно вносити в чек акцизну марку на алкоголь до 1 жовтня 2021 року? Чи акцизна марка має відображатися у чеках тільки після 1 жовтня 2021 року? На нашу думку, СГ може зазначати акцизні марки в чеках і до настання 1 жовтня. При цьому таке зазначення не робить чек недійсним, адже до 1 жовтня цей реквізит ще не є обов’язковим.
Чи можна торгувати алкоголем у той час, поки РРО перебуває на «перепрошивці»?
Зміна програмного забезпечення РРО потребує певного часу, протягом якого РРО перебуває на обслуговуванні в ЦСО. Що робити СГ в цей період?
Продавати алкогольні напої без РРО не дозволяється. Крім того, такий РРО обов’язково повинен бути зазначений у ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем. Якщо СГ планує застосовувати резервний РРО у періоди, коли РРО не працює, такий РРО теж слід зазначити у ліцензії.
За продаж алкоголю через РРО, який не вказаний в ліцензії, передбачений штраф – 200% вартості продукції, реалізованої через такий незазначений у ліцензії РРО (КОРО), але не менше 10 тис. грн. Докладніше про це ми писали тут та тут.
Отже, на час внесення змін до програмного забезпечення РРО можливі такі варіанти роботи:
- працювати з резервним РРО, що вже внесений до ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем. Якщо резервного РРО немає, його можна придбати, зареєструвати і внести відповідні зміни до ліцензії. Зміна ліцензії займає три робочі дні, не рахуючи час реєстрації РРО в ДПС;
- призупинити роздрібну торгівлю всіма товарами (не тільки алкоголем!) з оплатою готівкою або платіжними картками. Натомість можна приймати тільки безготівкові перекази від покупців безпосередньо на рахунок продавця або приймати оплати через каси банків, тобто уникати розрахункових операцій, які потребують реєстрації через РРО. Якщо такі оплати неприйнятні, то на час внесення змін до програмного забезпечення РРО та за відсутності резервного РРО доведеться призупинити роботу взагалі.
Якщо не встигли до 1 жовтня: як бути?
Фіскальний чек не визнається розрахунковим документом у розумінні Закону про РРО, якщо в ньому відсутній хоча б один з обов’язкових реквізитів, передбачених Положенням №13 (п. 3 розд. I Положення №13).
Нагадаємо, що розрахунковий документ – це документ установленої форми і змісту, оформлений на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, у тому числі, але не виключно з відтворенням на екрані РРО або дисплеї пристрою, на якому встановлено програмний РРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з РД за структурою даних, що містяться в ньому, та/або з надсиланням електронного РД на абонентський номер або адресу електронної пошти, що надаються такою особою (п. 1 розд. I Положення №13).
Тобто якщо РРО формує чеки без обов’язкових реквізитів, можна вважати, що розрахунковий документ покупцям не видається. Штраф за таке порушення, якщо воно буде виявлене до 01.01.2022 р., становить:
- за перше порушення – 10 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг);
- за кожне подальше порушення – 50 % вартості проданих із порушеннями товарів (послуг) (п. 11 Прикінцевих положень Закону про РРО).
З 1 січня 2022 року розміри штрафів зростуть (п. 1 ст. 17 Закону про РРО) і становитимуть:
- 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Щоб уникнути цих штрафів, з 1 жовтня потрібно припинити торгівлю алкогольними напоями до того моменту, поки наявні РРО не буде приведено до актуальних вимог: або доопрацьовано старі РРО, або придбано нові РРО.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!