• Посилання скопійовано

Використовуєте РК для розрахунків при продажу алкоголю: які наслідки?

Податківці зауважили, що у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки при продажу алкоголю у розрахунковій квитанції зазначається цифрове значення штрихкоду марки акцизного податку

Використовуєте РК для розрахунків при продажу алкоголю: які наслідки?

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують суб'єктам господарювання, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265).

Форму та зміст розрахункових документів, зокрема фіскального касового чека на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 та розрахункової квитанції за формою №РК-1, визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджено наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями (далі – Положення №13).

Наказом Мінфіну від 08.06.2021 №329 внесено зміни до Положення №13, які стосуються обов’язку з 01.10.2021 зазначати у фіскальних касових чеках, які формуються всіма без винятку РРО та ПРРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також ст. 5 Закону №265 передбачено, що на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (далі – РК) або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Водночас на період виходу з ладу ПРРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

Разом з тим згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Пунктами 2 та 4 розд. IV Положення №13 визначено, що розрахункова квитанція складається з двох частин – корінця та відривної частини. Корінець розрахункової квитанції повинен, зокрема, містити такий обов’язковий реквізит як рядки для записування даних про товари (послуги), а в разі реалізації в роздрібній мережі підакцизних товарів – назву товару (з додатковим зазначенням марки для палива) та його вартість.

При цьому Закон №265 та Положення № 13 не містять заборони відображення (зазначення) у розрахункових документах інших (необов’язкових) реквізитів.

Враховуючи викладене вище та з метою виконання вимог Положення №13 рекомендуємо суб’єктам господарювання у разі здійснення розрахункових операцій з використанням розрахункової книжки такий реквізит, як цифрове значення штрихового коду (серія та номер) марки акцизного податку на алкогольні напої, зазначати у корінці розрахункової квитанції навпроти даних про товари, яких вони стосуються, для подальшого їх відображення після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії.

Джерело: ДПС у Чернівецькій області

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»