Як ми вже писали, Мінфін вніс зміни до Положення про форму фіскального чека Наказом №601, проте цей наказ станом на 19 грудня все ще не набрав чинності. Але вже з 1 січня 2025 року потрібно застосовувати нові форми фіскальних чеків – про це ми писали тут.
Змінами передбачено:
- можливість зазначення у фіскальному касовому чеку спрощеної назви товару та використання для визначення групи товарів чи послуг Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016:2010);
- визначення ідентифікатора електронної марки акцизного податку/серійного номера електронної марки акцизного податку обов’язковим реквізитом розрахункового документа при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;
- доповнення форм розрахункових документів реквізитами паспортного документа та інформацією, необхідною для контролю обсягів проданих тютюнових виробів та алкогольних напоїв (для магазинів безмитної торгівлі);
- визначення понять «платіжний термінал, з’єднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій» та платіжний термінал, поєднаний з реєстратором розрахункових операцій/програмним реєстратором розрахункових операцій»;
- низку технічних правок з метою термінологічної узгодженості наказу Мінфіну від 21.01.2016 №13 з нормами іншого законодавства, зокрема законодавства у сфері платіжних послуг.
Далі про все за порядком. У тексті слово «РРО» стосується як звичайних РРО, так і програмних РРО, адже відмінностей в їх регулюванні практично немає.
Вимоги Положення №13 не поширюються на:
- розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, форми та зразки яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури – на теперішній час це Мінінфраструктури;
- квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт;
- білети державних лотерей,
- квитанції на послуги поштового зв’язку.
Термінологія та загальні моменти
Терміни, які застосовуються у Положенні №13, визначені у розділі ІІ. Мінфін нарешті дав визначення платіжним терміналам, з’єднаним та поєднаним з РРО:
- платіжний термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО – це сукупність платіжного термінала та з’єднаного з ним РРО/ПРРО за допомогою будь-яких проводових або безпроводових засобів зв’язку, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних;
- платіжний термінал, поєднаний з РРО/ПРРО – це сукупність платіжного термінала та поєднаного з ним в одному корпусі або в одному застосунку РРО/ПРРО, які у процесі обробки інформації фактично взаємодіють шляхом обміну командами, повідомленнями, пакетами даних.
Термінал, з’єднаний з РРО/ПРРО – це два різні пристрої або застосунки, кожний з яких виконує свою функцію, а термінал, поєднаний з РРО/ПРРО – це один пристрій або застосунок, який виконує дві функції.
Надано визначення терміну «спрощена назва товару (послуги)» – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують приналежність такого товару до групи продукції та послуг, визначеної Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010. Слово «або» вказує на те, що обов’язково зазначати цифровий код не вимагається. На наш погляд, це визначення знову ж таки не вичерпне і дещо розмите, і знову будуть питання від бізнесу, як же правильно формувати спрощені назви.
Тут не написано прямо, що ми повинні дослівно брати назви саме з ДКПП, а написано так, що наша спрощена назва повинна «однозначно ідентифікувати приналежність товару» до певної групи. А вирішення цього питання буде цілком залежати від судження перевіряльників. Ми можемо тільки дати рекомендацію все ж таки зазначати цифровий код товару/послуги за ДКПП і використовувати у назві ті слова, які містяться у ДКПП.
Решта змін у термінах Положення №13 – це посилання на інші нормативні документи, у яких ці терміни визначені, зокрема:
- «еквайр» – у значенні, наведеному в Законі України «Про платіжні послуги»;
- «магазин безмитної торгівлі» – у значенні, наведеному в Митному кодексі України;
- «паспортний документ» – у значенні, наведеному в Законі України «Про прикордонний контроль»;
- «податковий номер», «електронна марка акцизного податку», «унікальний ідентифікатор» «серійний номер електронної марки акцизного податку», «реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» – у значеннях, наведених у ПКУ;
- «програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС)» – у значенні, наведеному в Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженій постановою Правління Нацбанку від 25.09.2018 року №103.
У п. 3 розділу І Положення №13 визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. До цього пункту додано речення про те, що помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до спотворення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа не розрахунковим.
Звертаємо увагу, що це стосується тільки одного реквізиту – назви товару. Начебто це і позитивна зміна, але в ній закладено оціночне поняття – «спотворення інформації», яке кожний перевіряльник буде тлумачити на власний розсуд і вирішувати, приміром, чи призводить ваша помилка в одній букві назви товару до спотворення інформації, чи ні.
До пункту 3 розділу ІІ Положення №13 додано абзац про те, що спрощена назва товару може зазначатись у випадку, визначеному абзацом другим пункту 2 статті 3 Закону про РРО. Там написано, що ФОПи – платники ЄП та неплатники ПДВ при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в чеку зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги. Тож це можна робити на добровільній основі, але пам’ятаючи про ризики «спотворення інформації», про які ми сказали вище.
Визначено правила формування номерів електронних чеків – новий п. 6 розділу І Положення №1:
- для звичайного РРО фіскальний номер електронного розрахункового документа формується у вигляді послідовної нумерації розрахункових документів в межах терміну експлуатації реєстратора розрахункових операцій або послідовної нумерації розрахункових документів у межах однієї робочої зміни (в межах одного Z-звіту), при цьому унікальний номер чергового Z-звіту використовується як префікс номера розрахункового документа;
- для програмного РРО фіскальний номер електронного розрахункового документа формується фіскальним сервером за алгоритмом, визначеним контролюючим органом.
Нові рядки для магазинів безмитної торгівлі – дані про товар та паспорт покупця
Звертаємо увагу, що до форм чеків внесено два нові рядки:
- 10 – вага одиниці тютюнового виробу (зазначається для сигарил, тютюну та тютюнових виробів, що реалізуються в наборі) та кількість тютюнових виробів в одиниці товару (пачці), міцність алкогольних напоїв та об’єм (у літрах) одиниці товару (пляшки) (для алкогольних напоїв);
- 28 – реквізити паспортного документа покупця: серія (за наявності) та номер, країна видачі паспортного документа, перед якими друкуються великі літери «РПД» (зазначаються магазинами безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та/або алкогольних напоїв).
Ці рядки друкуватимуть у чеках тільки магазини безмитної торгівлі при продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Інших торговців це не стосується, навіть тих, хто так само торгує тютюном та алкоголем.
Фіскальний касовий чек на товари (послуги)
Розділом ІІ Положення №13 регламентовано форму фіскального касового чека на товари (послуги), яка має номер ФКЧ-1.
У пункті 2 розділу ІІ Положення №13 перераховано обов’язкові реквізити чека за формою ФКЧ-1, і саме до цього пункту внесено зміни, тобто змінено саме обов’язкові реквізити. А як ми пам’ятаємо, у разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення такий документ не прийматимуть як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення №13).
Зміни до чека за формою ФКЧ-1 покажемо у таблиці. Зокрема, змінилася нумерація рядків чека.
Зміни в обов’язкових реквізитах чека за формою ФКЧ-1
Аналогічні зміни передбачені і для форми чека видачі коштів ФКЧ-2.
Підсумуємо: Зміни щодо фіскальних чеків стосуються не тільки окремих торговців через введення спецреквізитів, але й всіх торговців, адже введено нові реквізити щодо засобу оплати та позначення форми оплати.
