
ФОП – платник єдиного податку ІІ групи, продає книги та пластикові іграшки через інтернет. Доставку товару покупцям здійснює експедитор. ФОП використовує різні форми оплати, в тому числі й накладений платіж, коли покупець оплачує товар при отриманні від перевізника. У цього ФОПа виникло декілька запитань, на які ДПС відповіла в ІПК від 27.03.2025 №1684/ІПК/99-00-07-03-01.
Чи потрібно цьому ФОПу мати та зберігати первинні документи на товар, який він придбаває у постачальників?
На це запитання податківці не дали прямої відповіді – так чи ні, а навели перелік норм ПКУ, які стосуються складання звітності на підставі первинних документів та строків зберігання цих документів. Висновки нам доведеться робити самостійно.
Нещодавно ми коментували лист ДПС від 05.03.2025 №211/2/99-00-07-03-01-02, у якому ДПС говорить, що ФОПи – платники єдиного податку та неплатники ПДВ не повинні вести товарний облік, але мають дотримуватися вимог ст. 44 ПКУ та іншого законодавства щодо зберігання первинних документів. Водночас штрафи, передбачені п. 121.1 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарі /послуг.
Коли потрібно формувати чек РРО при відправленні товарів з оплатою накладеним платежем?
Чи це правильно, коли ПРРО автоматично формує чеки через 1 – 5 хвилин після того, як покупець оплатив і забрав товар у перевізника?
У коментованій ІПК податківці відповідають, що у разі відправки товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).
Щодо того, що ПРРО формує чек за декілька хвилин після вручення товару покупцю, ДПС зазначає, що ця практика є помилковою. Чек покупцю потрібно надати не пізніше, ніж товар буде йому вручений. Видача покупцям фіскальних чеків після отримання ними товарів є порушенням вимог Закону про РРО, за що встановлено відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Рішенням цієї проблеми може бути негайне надання електронного чека покупцю, щойно він здійснить оплату.
Як зареєструвати через РРО повернення товару, який покупець не забрав у перевізника?
Покупець не забрав у перевізника товар, який ФОП відправляв накладеним платежем та вклав у відправлення чек ПРРО на таке замовлення. Коли формувати чек на повернення товару? Схожа ситуація виникає і під час продажу товарів через маркетплейс з використанням системи «безпечної оплати», коли маркетплейс стягує оплату з покупця, але перераховує її продавцю тільки тоді, коли покупець отримає відправлення. За усталеною практикою, продавець формує фіскальний чек при формуванні відправлення з товаром та вкладає його у посилку. Як правильно скасувати цей чек у ПРРО, якщо покупець не забрав таке відправлення у перевізника і маркетплейс повернув кошти покупцеві, а продавцеві ці кошти не зараховувалися?
Податківці відповідають: у випадку неотримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чека РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Також вони звертають увагу на те, що обов’язком саме продавця товарів є організація отримання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки. Тобто сам продавець повинен подбати про те, як вчасно отримувати цю інформацію від служби доставки.
Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, тому що такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 гривень. У цьому випадку кошти до продавця просто не доходять, тому що маркетплейс повертає їх покупцю без перерахування на рахунок продавця.
Чи потрібно застосовувати РРО, якщо розрахунки між покупцем і продавцем здійснюються переказами через банк?
Покупець оплатив товар прямим переказом на поточний рахунок у банку, потім він повертає цей товар протягом 14 днів. Продавець також повертає кошти покупцю шляхом перерахування на поточний рахунок покупця у банку. Чи потрібно формувати фіскальний чек на таке повернення?
На це запитання ДПС відповідає, що якщо розрахунки при продажу товарів та подальшому їх поверненні здійснювались із використанням поточних (банківських) рахунків підприємця та покупця відповідно, то проведення таких операцій через РРО/ПРРО не є обов’язковим. Точніше, це не передбачено Законом про РРО, який вимагає видавати чеки тільки в разі здійснення розрахункових операцій. Перекази з рахунка платника на рахунок отримувача не є розрахунковими операціями.
Чи повинен ФОП зберігати заяву покупця на повернення товару, де він зазначає реквізити для повернення коштів за замовлення? Ця заява від покупця має бути тільки у паперовому вигляді? Чи може покупець надавати мені таку заяву на повернення товару тільки у електронному вигляді через імейл чи месенджери? Як правильно зробити таке повернення коштів і з яким призначенням, щоб ФОПа не вважали податковим агентом фізичної особи та не довелося платити податки з цього повернення коштів?
У відповідь на це запитання податківці цитують правила Порядку №547, які стосуються оформлення повернення коштів виключно при здійсненні розрахункових операцій. Але в цьому випадку йдеться про прямі перекази з рахунка на рахунок. Щодо цього податківці зазначають, що «питання вибору способу комунікації із покупцями належить виключно до компетенції Підприємця». З цього можемо зробити висновок, що підприємець на власний розсуд може обирати спосіб, яким він доводитиме, що це перерахування коштів було саме поверненням раніше сплаченої суми і не є доходом фізособи-отримувача. На нашу думку, достатньої підставою для цього буде призначення платежу у платіжній інструкції, у якому буде зазначено дату та номер вхідного платежу від цієї ж фізособи. Наявність заяви від покупця ми не вважаємо необхідним, але якщо вона є, її можна зберігати разом з випискою банку.
Як формувати фіскальні чеки у разі часткової оплати?
Покупець зробив передплату за товар 10%, ФОП видав йому чек на таку передплату, а потім за тиждень ФОП відправляє покупцю товар з накладеним платежем в розмірі 90% вартості. Як правильно сформувати чек на другу частину оплати?
У разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону про РРО та супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.
Наприклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої часткової оплати у чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.
Другий чек або останній чек, у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами), має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який зменшуватиметься вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.
Яка буде дата отримання доходу ФОПа – платника єдиного податку у разі приймання платіжних карток до оплати?
ДПС відповідає, що Законом про РРО ототожнюються правила застосування РРО/ПРРО як для готівкових, так і безготівкових розрахунків, здійснених за допомогою ЕПЗ (зокрема, через POS-терміналів), що проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Тобто операції, здійснені з використанням POS-термінала у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПPPO у порядку, встановленому Законом про РРО.
З норм Закону про РРО випливає, що у разі використання РРО/ПРРО підтвердженням факту продажу товарів та отримання коштів є розрахунковий документ, зокрема касовий чек.
Тому у разі здійснення розрахунків суб’єктами господарювання – фізичними особами – підприємцями за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена ву фіскальному (касовому) чеку.