Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до п.4 ст.62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами та доповненнями підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання визначаються ст.128 Господарського кодексу, яка не містить вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання. Тобто фізичні особи-підприємці рішення про отримання печатки приймають самостійно в залежності від специфіки діяльності.
Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти органи ДФС про отримання або знищення печатки.
Водночас, враховуючи норми Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (в тому числі п.48.3 ст.48) форми документів, які подаються до органу ДФС (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису платника податків – фізичної особи або посадової особи – юридичної особи печаткою платника податків (за наявності).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному
веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 135.01).
