- Чи відрізняється цей урядовий законопроєкт від попереднього?
- Структура проєкту нового Митного кодексу
- Безперервність бізнес-процесів
27 липня Кабінет Міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України – ключового євроінтеграційного законопроєкту у митній сфері. 28 липня його зареєстровано у ВРУ під №15450.
Нагадаємо, що у зв’язку з формуванням нового складу Уряду, проєкт нового Митного кодексу, який був поданий Урядом і зареєстрований у Верховній Раді України за №15295, вважається відкликаним. Про норми цього законопроєкту ми раніше розповідали тут.
Цей проєкт є важливим елементом виконання Розділу 29 «Митний союз» переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу.
Проєкт нового Митного кодексу узгоджує правила та стандарти із законодавством ЄС, забезпечуючи трансформацію української митниці у безпековий кордон європейського зразка. Нові положення базуються на частково впроваджених європейських нормах і практичному досвіді реалізації відповідних процедур в Україні.
Чи відрізняється цей урядовий законопроєкт від попереднього?
Як зазначено у Мінфіні, новий законопроєкт повністю тотожний попередньому за змістом. Що було у попередньому законопроєкті – ми писали тут.
Відповідно до консультацій, проведених із народними депутатами, робота в комітетах Верховної Ради з підготовки проекту нового Митного кодексу до першого читання не зупинялась і буде продовжена вже з новим законопроектом.
Детальніше про проєкт нового Митного кодексу України можна дізнатися у спеціальній рубриці на офіційному вебсайті Мінфіну, де розміщена презентація документа, а інформація надалі оновлюватиметься відповідно до перебігу та результатів його розгляду у Верховній Раді.
Структура проєкту нового Митного кодексу
Структурно проєкт побудований за логікою європейського митного законодавства:
- Розділи I–IX відповідають структурі Митного кодексу ЄС на рівні розділів та глав.
- Розділи X–XI імплементують положення окремих регламентів ЄС.
- Розділи XII–XV охоплюють положення національного рівня,
- Розділи XVI–XVII містять перехідні положення, необхідні для функціонування системи до вступу України в ЄС.
Основні нововведення та зміни (порівняно з чинним законодавством) полягають у повному переході на митну термінологію ЄС, узгоджено систему авторизацій, митних процедур, передбачено європейський підхід до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій, звільнень від сплати мита тощо.
Безперервність бізнес-процесів
Документ забезпечує безперервність бізнес-процесів, зокрема, безстрокові авторизації продовжуватимуть діяти, а строкові – до завершення строку їх дії або відповідних операцій.
Очікується, що ухвалення нового Митного кодексу сприятиме подальшій інтеграції України до митного простору Європейського Союзу, а також допоможе українському бізнесу завчасно адаптуватися до європейських правил, оптимізувати логістичні та виробничі процеси й підвищити конкурентоспроможність.
