Державний департамент інтелектуальної власності зазначає, що, з юридичного погляду, використання фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім’ї або близьких знайомих цієї сім’ї, є публічним виконанням (ст. 1 Закону «Про авторське право і суміжні права»).
Вичерпний перелік майнових суміжних прав перелічено у ст. 39, 40 зазначеного Закону. Серед цих прав немає майнових прав щодо надання дозволу на використання об’єктів суміжних прав способом публічного виконання та, відповідно, отримання за це винагороди.
Водночас суміжні права можна використовувати способом публічного виконання без отримання дозволу виконавців, виробників фонограм, відеограм (тому що такий дозвіл не передбачено ст. ст. 39, 40 Закону), але з виплатою винагороди (ст. 43 Закону). Збирання такої винагороди відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону доручено уповноваженій на це Державним департаментом інтелектуальної власності організації колективного управління. На сьогодні єдиною в Україні уповноваженою організацією є ОП «Українська ліга музичних прав». Від імені цієї організації можуть вести переговори щодо укладення договорів її повноважні представники, в т.ч. організації колективного управління.
Тож жодна організація, окрім «Української ліги музичних прав», не має права укладати договір щодо виплати винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм і зафіксованих в них виконань та отримувати винагороду за таким договором.
Наявність будь-яких договорів, з будь-якими формулюваннями, з будь-якими компаніями (окрім уповноваженої організації або її повноважного представника) не звільняє особу, що використовує фонограми, відеограми та зафіксовані в них виконання способом публічного виконання, від зобов’язання сплачувати винагороду виконавцям, виробникам фонограм, відеограм через уповноважену організацію та від відповідальності за порушення зазначених прав.