Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом з представниками бізнес-спільноти продовжує обговорення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання внутрішньої торгівлі», повідомив заступник директора департаменту розвитку торгівлі Мінекономрозвитку Сергій Литвиненко.
Він наголосив, що зважаючи на досить велику кількість пропозицій та зауважень бізнесу до зазначеного документу, дуже складно передбачити у якому вигляді документ буде подаватися на розгляд Верховної Ради.
Однак, він повідомив, що по окремим нормам все ж вдалося вийти на спільну позицію. Так, законопроект містить важливу для бізнесу норму, яка стосується строків розрахунку за товар.
«Якщо раніше у нас було три норми – 10, 30, 45 днів для розрахунку за продукцію, то зараз пропонується 10 днів для товарів, які швидко псуються, за всі решта, крім підакцизних, - не пізніше ніж 60 днів. При цьому виключена норма, що за реалізацію соціально значущих товарів постачальники товарів мають платити бонуси торгівельній мережі», - зазначив експерт Мінекономрозвитку.
Крім того, за пропозицією бізнесу, в документ включена норма, яка передбачає, що суб’єкт господарювання який має більше 20, так званих, МАФів, або який більше 70% своїх торговельних площ здає в оренду, не може працювати на єдиному податку.
Сергій Литвиненко наголосив, що в обговоренні документу беруть участь об’єднання які представляють як малий, так і великий бізнес
«Добре, що всі верстви визнали, що в галузі торгівлі існують проблеми і ці проблеми потрібно вирішувати», - підкреслив він.
При цьому експерт Міністерства зазначив, що прийняття законопроекту вигідне як бізнесу, який отримає прозорі та зрозумілі правила гри, так і державі, яка отримає додаткові надходження у вигляді податків. Але головне, що прийняття документу підвищить якість обслуговування споживачів.
«Якщо взяти статистичні данні і подивитися, скільки населення витрачає на купівлю товарів і який товарооборот, то можна сказати, що населення десь на 300-350 млрд. грн. витрачає грошей більше, ніж офіційний товарооборот. Тобто якщо прийняти ті норми які ми передбачали, для того щоб повернути ці гроші, і якщо завдяки ним цей товарооборот запрацює хоча б на 20%, то вже до 100 млрд. грн. на рік ми будемо мати збільшення офіційного товарообороту. Це відповідно збільшення податкових надходжень, ну а для населення це покращення обслуговування. Ми намагаємось врахувати інтереси як бізнесу, так і держави, але інтереси споживачів залишаються головними», - підкреслив Сергій Литвиненко.
