ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 02.06.2021 р. №2226/ІПК/99-00-21-02-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо включення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги, яку ТОВ має повернути своєму учаснику, у разі прийняття рішення про направлення цієї поворотної фінансової допомоги на створення додаткового капіталу ТОВ, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, заявник (товариство) є платником податку на прибуток на загальних підставах. Річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень. Заявником було прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до Кодексу.
У заявника виникає питання: чи буде включатися до складу доходу сума поворотної фінансової допомоги, яку товариство має повернути своєму учаснику, якому належать 100% статутного капіталу підприємства, у разі прийняття ним рішення про направлення цієї поворотної фінансової допомоги на створення додаткового капіталу товариства?
Сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення вважається поворотною фінансовою допомогою (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон).
Порядок формування статутного капіталу товариства регулюється нормами глави ІІІ Закону, ст.12 якого визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Відповідно до Закону збільшити статутний капітал товариства можливо як за рахунок додаткових вкладів учасників, так і за рахунок додаткових вкладів третіх осіб.
Положення ч. 2 ст. 18 Закону надають кожному учаснику переважне право внести додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Такі вклади згідно з ч. 5
ст. 18 Закону вносяться учасниками упродовж терміну, який був визначений рішенням загальних зборів про залучення додаткових вкладів, але не більше ніж впродовж одного року з дня ухвалення такого рішення.
В свою чергу, після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права, якщо рішенням загальних зборів або статутом товариства не встановлено інше, треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів.
Такі вклади відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону треті особи та учасники товариства можуть вносити протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.
Додатковий вклад може бути внесений у грошовій і негрошовій формі. Проте, у разі внесення додаткового вкладу в негрошовій формі відповідно до вимог ч. 4 ст 18 Закону в рішенні загальних зборів учасників необхідно визначити учасників товариства та/або третіх осіб, які вносять майно, та вказати його грошову оцінку.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях із збільшення статутного капіталу за рахунок поворотної фінансової допомоги.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із збільшення статутного капіталу за рахунок поворотної фінансової допомоги належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.