Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до статті 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку зі сплати конкретного виду податку та завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен має сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПКУ).
Статтею 267 ПКУ встановлено строки сплати збору:
— за провадження торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту — не пізніш як за один календарний день до початку провадження такої діяльності;
— за провадження торговельної діяльності (крім торговельної діяльності з придбанням короткотермінового торгового патенту), діяльності з надання платних послуг, здійснення торгівлі валютними цінностями — щомісяця не пізніше 15 числа, який передує звітному місяцю;
— за здійснення діяльності у сфері розваг — щокварталу не пізніше 15 числа місяця, який передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту суб’єкт господарювання вносить суму збору за один місяць (квартал). На суму збору, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується сума збору, яка підлягає внесенню в останній місяць (квартал) його дії.
Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.
