Розглянемо ситуацію, яка є досить звичною для багатьох госпсуб′єктів (беремо до уваги лише юросіб): зборами засновників (учасників) прийнято рішення про збільшення статутного фонду (причини виникнення потреби у такому збільшенні нас не цікавлять). Далі — гроші на р/р внесли, а зміни до статуту — ні. Останнє аргументують просто: рішення про збільшення статутного фонду прийняте і підписане всіма учасниками, платіжне доручення чітко вказує на те, що це внесок. Зміни до статуту можуть бути й пізніше...
А тим часом приходить перевірка.
Результати перевірки ДПІ: суму коштів учасників товариства, внесених як додаткові внески до статутного фонду без державної реєстрації змін до установчих документів, не можна розглядати як пряму фінансову інвестицію у корпоративні права, тож слід оподаткувати податком на прибуток.
Позиції судів щодо цього розійшлися:
Позиція 1. Отриманню коштів, спрямованих на поповнення статутного капіталу, передувало прийняття зборами учасників товариства рішення про збільшення статутного фонду, оформленого протоколом. Отже, ці кошти є прямою інвестицією у розумінні абзацу другого підпункту 1.28.2 Закону про прибуток, і СГД правомірно не відніс їх до складу валового доходу.
Позиція 2. Кошти, внесені учасниками до набрання чинності рішенням про внесення змін до статуту, не можна розглядати як пряму інвестицію у корпоративні права платника податку. Тож такі кошти відповідно до вимог пп. 4.1.6 Закону про прибуток мали бути внесені до валового доходу як суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником у звітному періоді.
ВСУ поставив крапку у цій справі: рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення його до державного реєстру.
Отже, закон зобов’язує СГД зареєструвати саме рішення про зміну розміру статутного фонду. Тільки з цього моменту, а не з моменту фактичної зміни (у цьому разі — збільшення) статутного фонду, це рішення набирає юридичної сили і є підставою для відображення у бухобліку відповідних пов’язаних із цим госпоперацій.
Про це свідчить і порядок здійснення державної реєстрації змін до установчих документів юрособи, визначений Законом України від 15.05.2003 р. №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», який не містить вимоги до юрособи щодо надання будь-яких даних про сплату учасниками внесків до статутного фонду під час проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що кошти, отримані підприємством від учасників як додаткові внески, до моменту здійснення державної реєстрації змін до установчого документа (статуту) не можуть бути визнані прямою інвестицією в емітовані корпоративні права. Такі права не можуть виникнути до набрання чинності змінами в установчих документах.
Висновок: до дати державної реєстрації змін до статутного фонду (щодо збільшення його розміру) сума перерахованих засновниками коштів відповідно до протоколів зборів учасників СГД є безповоротною фінансовою допомогою.