Головна Усі новини Держрегулювання Інше

Платіжні послуги за новим законом: як це буде?

Як повідомляє НБУ, новий Закон про платіжні послуги адаптований до інновацій на міжнародному ринку фінансових послуг. І хоча він викликає насьогодні дуже багато запитань, його впровадження викликано новітніми цифровими технологіями, які вже давно увійшли в наше життя без законодавчого підґрунтя

За останні кілька років ринок платіжних послуг як в Україні, так і у всьому світі зазнав значних технічних інновацій, що супроводжувалося появою нових видів послуг на цьому ринку. Але значна частина таких інноваційних платіжних послуг повністю або значною мірою знаходяться поза межами регулювання законодавства України.

Чого тільки варта ситуація з РРО — Наказом №306 госпсуб’єктів, які використовують РРО, зобов’язали привести їх у відповідність до нових вимог розрахункових документів (до 01.08.2021 року). І ось нові зміни: РРО має використовуватись не лише для отримання готівки для подальшого переказу, а й для виконання будь-якої платіжної операції.

Під терміном «платіжна операція» розуміється будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Тож, зрозуміло, що нова вимога стосується, насамперед, фінансових установ. Втім, якщо інші суб’єкти господарювання надаватимуть послуги з переказу або зняття коштів (як, наприклад, «Укрпошта»), ця вимога стосуватиметься і їх.

Розширені права органів ДПС, які здійснюють контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ (нова редакція ч.1 ст. 15 Закону про РРО). 

Ці новації передбачені свіжим Законом про платіжні послуги, який зараз на підписі в Президента України. З його текстом можна ознайомитися тут. Із тексту, підписаного головою ВРУ, ми дізналися про номер нового Закону – це №1591-IX, тож далі називатимемо його Закон № 1591.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (про що ми повідомимо). Вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання ним чинності!

Але обов’язок повідомляти НБУ про проблеми з електронною безпекою, які виникли при наданні послуг, почне діяти через 2 роки –  через 12 місяців з дня введення в дію цього Закону.

А така екзотика, яка емісія електронних платіжних засобів для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих в іншого надавача платіжних послуг та відкритий банкінг почнуть працювати в Україні аж через 36 місяців з дня введення в дію цього Закону (тобто через 4 роки).

Давайте поговоримо про ці новації докладніше.

 

Платіжні інструменти та заборони

До платіжних інструментів Закон відносить будь-які платіжні засоби для ініціювання платіжної операції, у т.ч. й електронні платіжні засоби (під якими бізнес має на увазі, як правило, корпоративні картки, а звичайні фізособи – пластикові платіжні картки, які є носієм такого платіжного засобу). Перелік видів платіжних інструментів визначається НБУ.

Емітувати платіжні інструменти можуть як банківські, так і небанківський фінансові установи.

Натомість торговцям (п. 29 ст. 38 Закону №1591) забороняється:

1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Торговці мають право заохочувати держателя до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються, як і раніше,  КМУ. А ось контроль за дотриманням торговцями таких термінів здійснюватиме Держпродспоживслужба.

 

Розширений перелік  платіжних послуг

Розширене поняття платіжної послуги — це діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій. Адже на сьогодні Законом про платіжні системи врегульовано лише один вид платіжних послуг – фінансова послуга з переказу коштів, яка означає рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Водночас новим Законом про платіжні послуги пропонуються дев’ять видів платіжних послуг, сім з яких є фінансовими платіжними послугами, а дві –  нефінансовими, що стають поширеними в державах Європейського Союзу та потребують окремого регулювання, а саме:

1) послуги зі зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

2) послуги зі зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима),

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима) за умови, що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту,

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.

До нефінансових платіжних послуг належать:

1) послуги з ініціювання платіжної операції;

2) послуги з надання відомостей з рахунків.

 

«Спецсуб’єкти» на ринку небанківських фінпослуг

Право на надання окремих платіжних послуг тепер належить й окремим небанківським установам.

Зокрема, платіжні установи, оператори поштового зв’язку та установи електронних грошей мають право надавати всі або окремі фінансові платіжні послуги (правила суміщення передбачені у ст. 6 Закону № 1591 — від авт.) за умови визначення відповідних фінансових платіжних послуг у ліцензії відповідно до цього Закону та включення таких осіб до Реєстру (ч. 5 ст. 10 Закону №1591).

Наразі йдеться про можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (раніше такі можливості були доступні лише банкам).

НБУ переконаний, що ці установи зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність – від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.

 

Грошові обмеження для платіжних послуг

Новий Закон №1591 вводить нове поняття обмежених платіжних послуг.

До таких послуг належать послуги з виконання платіжних операцій, що надаються оператором телекомунікацій, провайдером телекомунікацій, провайдером програмної послуги своєму абоненту - отримувачу послуг для:

а) оплати цифрового контенту;

б) оплати квитків, ініційованої з використанням мобільного телефону, за умови що квиток надається абоненту - отримувачу послуг в електронній формі на підтвердження оплати: відвідування культурно-розважальних заходів (кіно, концертів, вистав, музеїв, виставок, фестивалів, екскурсій, наукових, ділових, культурних, освітніх та інших масових заходів); відвідування природних, архітектурних та культурних об’єктів; залізничних (у тому числі приміських) перевезень; проїзду в міському і приміському транспорті (у тому числі оплати електронних квитків для проїзду в такому транспорті); маршрутних пасажирських перевезень; поповнення проїзних і транспортних карт для проїзду в міському і приміському транспорті;

в) сплати коштів на цілі благодійної діяльності з використанням благодійного телекомунікаційного повідомлення;

г) оплати телекомунікаційних послуг та доступу до мережі Інтернет, програмних послуг, комунальних послуг, податків та зборів, митних платежів, штрафів, послуг, що надаються державними органами та установами.

Зверніть увагу: надавати такі послуги зможуть лише юрособи, які включені до Реєстру як надавачі обмежених платіжних послуг.

А сума разової платіжної операції за надання таких послуг не може перевищувати 20 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на дату здійснення платіжної операції — на сьогодні йдеться про разовий платіж за квиток чи оплату комунальних/інших послуг в сумі не більше 1200 грн.

Загальна сума таких операцій за календарний місяць, що здійснюється одним користувачем послуг, не може перевищувати однієї мінімальної зарплати (на сьогодні це 6 000 грн).

На нашу думку, такі обмеження стосуються не всіх місячних послуг, які здійснюються одним користувачем (оплата за комунальні, Інтернет, квитки тощо), а йдеться про відносини між користувачем та конкретною ЮО (надавачем обмежених платіжних послуг). Втім, враховуючи лише вартість комунальних послуг, така сума у розмірі 6 000 грн вже не відповідає сьогоденню. Відтак, на нашу думку, пересічні громадяни й надалі надаватимуть перевагу банкам. А ось щодо інших послуг (Інтернет, квитки на перевезення чи на розважальні заходи тощо), то тут цілком ймовірно вихід на ринок нових надавачів платіжних послуг.

 

Іноземні надавачі платіжних послуг та відкриті  API банків

Новим Законом планується створити належні умови для діяльності філій іноземних платіжних установ. Причому йдеться як про діяльність на території України існуючих іноземних надавачів платіжних послуг, так і тих, що будуть створюватись на території України за участі іноземних платіжних установ.

НБУ вже запланував до 2023 року  вироблення єдиних стандартів відкритих API – зручних, зрозумілих та прийнятних для всіх. Наразі створені умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking) для банків. Втім, це буде застосовуватись й іншими учасниками  українського платіжного ринку.

Зазначимо, що відкритий банкінг передбачає, що надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку будуть зобов’язані у порядку, встановленому НБУ, забезпечувати можливість постійного доступу в режимі реального часу до рахунків (крім кореспондентських рахунків банку та розрахункового рахунку надавача платіжних послуг) своїх користувачів банкам та іншим надавачам платіжних послуг, що отримали право на надання нефінансових платіжних послуг (тобто стороннім надавачам платіжних послуг).

В результаті мандрівки за кордоном стануть простішими — використання українських банківських карток та мобільних додатків за кордоном і, навпаки, іноземних платіжних засобів не буде проблемою. Щоправда, на законодавчому рівні це запрацює не раніше ніж через 4 роки! 

Законом №1591 також передбачено вимоги до забезпечення збереження коштів користувачів під час відкритого банкінгу. А додаткові вимоги буде встановлювати НБУ, особливо, коли йдеться про платіжні установи, оператори поштового зв’язку, установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

 

Мікрокредити від «Укрпошти»

Платіжним установам, установам електронних грошей, оператору поштового зв’язку (за наявності ліцензії) надається право видавати короткострокові невеликі кредити, крім платіжних операцій з електронними грошима, але виключно у зв’язку з виконанням платіжної операції та на короткий строк, що не може перевищувати 12 місяців з дати надання коштів.

Причому кредити мають надаватись за рахунок власних “резервів”: заборонено надавати кредит за рахунок коштів, отриманих від користувачів для цілей виконання платіжних операцій та/або в обмін на випущені електронні гроші. Забороняється надання кредиту електронними грошима.

 

Електронна комерція, споживачі та фінмоніторинг

Загалом слід відзначити, що вимоги до застосування Закону про платіжні послуги є обов’язковими у таких випадках:

1) здійснення електронного документообігу на платіжному ринку та захисту інформації під час виконання платіжних операцій;

2) дотримання прав споживачів: на сьогодні споживач отримав право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України (зміни до ч. 2 ст. 17 Закону про захист прав споживачів);

3) здійснення розрахунків у сфері електронної комерції. Зокрема, з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг. А до переліку документів, які мають надавати продавці покупцю, відтепер додані такі як електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, зі зазначенням дати здійснення розрахунку (зміни до ч. 1, 3 ст. 13 Закону про електронну комерцію);

4) у разі ініціювання платіжної операції в межах України та за межі України на суму, що є меншою за 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, суб’єкт первинного фінансового моніторингу може не здійснювати верифікацію платника (зміни до ст. 14 Закону № 361).

 

Платежі до 5000 грн включно – без верифікації!

Переказ коштів готівкою в сумі 5 тис. грн за допомогою платіжного терміналу і без верифікації на сьогодні вимагає проведення двох операцій (4999 грн + 1 грн).

Законом  №1591 цю проблему усунено – неверифікований платіж встановлено у чітко визначеній сумі 5 тис. грн (зміни до п. 8 ч. 19 ст. 14 Закону №361).

 

Договірні відносини з надавачами платіжних послуг: обмеження та заборони

Договірні відносини також зазнали певних коригувань, хоча враховуючи останні зміни до Закону про фінансові послуги, споживачі вже знайомі з електронною формою договору або договору приєднання.

За приписами ст. 29 Закону № 1591 договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його вебсайті в мережі Інтернет.

Важливо! Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, зберігаються на вебсайті надавача платіжних послуг зі зазначенням строку їх дії.

Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на вебсайті надавача платіжних послуг.

Главу 73 доповнили окремим параграфом 3, в якому визначили умови відкриття платіжного рахунку, укладення договору платіжного рахунку та за платіжним рахунком, що виконуються небанківським надавачем платіжних послуг (додані ст. 10769, 107610 ЦКУ)

***

Загалом, у цьому новому Законі ще багато нововведень, які стосуються, зокрема, обігу електронних та цифрових грошей, відкриття платіжних рахунків, у т.ч. небанківським надавачам платіжних послуг, захисту інформації під час виконання платіжних операцій (автентифікація тощо), функціонування платіжних систем в Україні.

Варто додати, що Нацбанк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій . Створені Нацбанком платіжні системи будуть вважатися державними платіжними системами (ст. 72 Закону №1591).

Про ці та інші новації, які запрацюють завдяки новому Закону, ми ще неодноразово розповімо у наших новинах і аналітичних матеріалах.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 58 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Інше
Теги:
Банки , Готівка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі