Яку форму обрати агропідприємству?

Фермерське господарство

Особливості створення, діяльності ФГ установлені Законом про ФГ.

ФГ є формою підприємницької діяльності громадян, які здійснюють господарську діяльність в аграрній сфері на земельних ділянках, власних чи отриманих у користування (див. ч. 1 ст. 1 Закону про ФГ).

Таким чином, ФГ як організаційно-правова форма має три основні ознаки:

1) господарська діяльність полягає у виробленні товарної сільгосппродукції, тобто здійснюється у сфері сільгосптоваровиробництва;

2) діяльність має здійснюватися на земельних ділянках. Таким чином, не може бути ФГ без земельних ділянок;

3) засновниками та учасниками ФГ можуть бути тільки фізособи (громадяни), які є родичами, і такі фізособи (члени ФГ) повинні брати безпосередню участь у господарській діяльності ФГ, але не за трудовими договорами (контрактами).

Якщо якась із цих ознак не виконується, то створити ФГ не вдасться.

Під час створення ФГ подеколи допускають таке порушення. Фізособа створює ФГ, в якому вона виступає засновником, але безпосередньо діяльності не здійснює. Засновник робить внески до складеного капіталу (СК). Надалі отримує дивіденди в такому самому порядку, як це робиться у звичайних ТОВ. Тобто засновники не вбачають відмінностей у діяльності ФГ та ТОВ.

Причина такої помилки — в нечітких формулюваннях Закону про ФГ. Крім того, в самому Законі про ФГ прямо не прописано заборону брати участь у ФГ тільки внесенням коштів, майна до СК. Хоча така умова суперечить різним нормам Закону про ФГ. Наприклад, поняттю ФГ із ч. 1 ст. 1 Закону про ФГ, де сказано, що ФГ — це форма підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільгосппродукцію. Тобто громадяни, які створили ФГ, мають і працювати в цьому ФГ.

Суперечить це також поняттю складеного капіталу. Складений капітал, на відміну від статутного, формується тими юрособами, де учасники (засновники) безпосередньо беруть трудову участь у діяльності юрособи. Отже, такі учасники складаються майном для ведення спільної діяльності, тобто роблять внески до складеного капіталу. Подібне поняття складеного капіталу наводиться як у методичній юридичній літературі, так і в нормах ЦКУ, де розглядається повне, командитне товариство (див. ст. 120, 123, 124, 134, 135 тощо ЦКУ).

Суперечить це й іншим нормам, які, проте, в цій статті не аналізуватимемо.

До речі, організаційно-правова форма ФГ схожа з формою повного товариства. Постає запитання: в чому тоді перевага ФГ порівняно з повним товариством чи ТОВ?

Перевага — в різноманітних пільгах, передбачених чинним законодавством для ФГ, наприклад:

• можливість отримання земель державної чи комунальної власності в оренду для ведення ФГ;
• отримання різних видів бюджетної допомоги (як із державного, приміром згідно з Порядком №106, так і з місцевого бюджету) — для обробки сільгоспугідь, за утримання корів тощо;
• для сімейних ФГ у формі ФОПа — можливість скористатися спрощеною системою оподаткування четвертої групи;
• для сімейних ФГ у формі ФОПа — доплата за сплату ЄСВ і сплата ЄСВ у зниженому розмірі.

А ще ФГ може бути створено як у формі ФОПа, так і у формі юрособи.

Крім того, ФГ може бути сімейним.

Недоліки ФГ полягають у різноманітних обмеженнях, накладених на цю форму Законом про ФГ. Наприклад, обов'язкова наявність земельних ділянок для використання в діяльності, необхідність засновникам (членам) ФГ самостійно працювати у ФГ, обмеження на членство тільки родичів, додаткові обмеження для сімейного ФГ тощо.

Особливості сімейного ФГ
ФГ має статус сімейного:
— для ФГ-юрособи — за умови що у підприємницькій діяльності використовується праця членів такого ФГ, якими є виключно члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 СКУ;
— для ФГ-ФОПа — за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно ФОП та члени його сім'ї відповідно до статті 3 СКУ.

Товариство з обмеженою відповідальністю

Особливості створення, діяльності ТОВ установлені Законом про ТОВ.

На відміну від ФГ, учасниками ТОВ можуть бути інші юрособи.

Ще одна відмінність ТОВ від ФГ — учасники ТОВ не беруть безпосередньої участі в господарській діяльності ТОВ.

Права учасників ТОВ
Учасники ТОВ мають право:
1) брати участь в управлінні ТОВ у порядку, передбаченому Законом про ТОВ та статутом ТОВ;
2) отримувати інформацію про господарську діяльність ТОВ;
3) брати участь у розподілі прибутку товариства, тобто мають право отримувати дивіденди;
4) отримати у разі ліквідації ТОВ частину майна, що залишилася після розрахунків із кредиторами, або його вартість.

Учасники ТОВ роблять внесок до статутного капіталу (СК). Мінімального розміру СК для ТОВ не встановлено.

Кожен учасник ТОВ на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у СК ТОВ, якщо інше не передбачено статутом.

Виплата дивідендів учасникам здійснюється пропорційно до розміру їхніх часток у ТОВ.

Таким чином, можна сказати, що, на відміну від ФГ, участь учасників у ТОВ є пасивною.

Крім того, на відміну від ФГ, для ТОВ чинним законодавством не передбачається такої великої кількості різноманітних програм підтримки з бюджету, пільг.

Щоправда, ТОВ, яке здійснює діяльність у агросфері, може скористатися спрощеною системою оподаткування у вигляді ЄП групи 4, якщо відповідає умовам для цієї системи. Але ж і ФГ може скористатися цією системою. Тому щодо цього ФГ і ТОВ мають однакові можливості.

Перевага ТОВ перед ФГ — насамперед у відсутності додаткових обмежень, установлених для ФГ. Наприклад, наявність земельних ділянок для створення ТОВ не є обов'язковою умовою. Учасники ТОВ не зобов'язані брати участь у ТОВ власною працею, як це передбачено для ФГ. Учасниками ТОВ можуть бути і юрособи, на відміну від ФГ.

Акціонерне товариство

Особливості створення, діяльності АТ установлені Законом про АТ.

АТ, як і ТОВ, — один із різновидів господарських товариств. На відміну від ТОВ, в АТ статутний капітал розподілений не на частки, а на певну кількість акцій, що засвідчують права й обов'язки учасників товариства (акціонерів).

Для АТ установлено мінімальний розмір статутного капіталу — 1250 мінзарплат виходячи зі ставки мінзарплати на момент створення (реєстрації) АТ (ч. 1 ст. 14 Закону про АТ).

АТ створюють у формі публічних або приватних товариств.

АТ публічне і приватне
Публічне АТ — АТ, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталу (п. 15-2 ст. 2 Закону про АТ). А щодо акцій приватного АТ публічну пропозицію не здійснено, акції не допущені до торгів на організованому ринку капіталу.

Створення АТ має свої специфічні особливості, відмінні від створення ФГ і ТОВ:

1) спершу збори засновників приймають рішення як про створення приватного АТ, так і про приватне розміщення акцій;

2) подаються документи на реєстрацію випуску акцій до ДКЦПФР;

3) ДКЦПФР реєструє випуск і видає тимчасове свідоцтво про реєстрацію;

4) акціям присвоюється міжнародний ідентифікаційний номер ЦП;

5) укладається договір з депозитарієм ЦП (чи реєстратором іменних ЦП) про обслуговування емісії акцій (про ведення реєстру власників іменних ЦП);

6) здійснюється приватне розміщення акцій серед засновників АТ;

7) засновники сплачують номінальну вартість акцій;

8) установчі збори засновників затверджують результати розміщення акцій, статут тощо;

9) АТ реєструється в органах держреєстрації;

10) до ДКЦПФР подається звіт про результати приватного розміщення акцій, який ДКЦПФР реєструє, видаючи АТ свідоцтво про держреєстрацію випуску акцій та видаючи засновникам АТ документи на право власності на акції.

Після того як здійснено приватне розміщення акцій і створено приватне АТ, можна здійснити публічне розміщення акцій і прийняти рішення про зміну типу АТ з приватного на публічне.

Перевага АТ порівняно з ТОВ та ФГ — можливість залучати більший розмір коштів до статутного капіталу від значно більшого кола учасників. Надалі учасникам, які придбали акції, простіше продати їх, якщо приймуть таке рішення. Фактично власники акцій можуть отримати з них зиск двома шляхами — через отримання дивідендів і через продаж у майбутньому, якщо ціна акцій зросте.

Недолік АТ — складний, тривалий організаційний процес, пов'язаний із випуском акцій, трудомістка організаційна процедура проведення зборів акціонерів.

Загалом АТ більше придатне для великих сільгосппідприємств.

Сільгоспкооператив (СК)

Особливості створення, діяльності СК установлені насамперед Законом про сільгоспкооперацію.

СК можуть створювати юридичні та/або фізичні особи, які є виробниками сільгосппродукції.

СК створюють сільгосптоваровиробники з метою спільно діяти у сфері виробництва, переробки, заготівлі, закупівлі, зберігання, збуту, продажу сільгосппродукції, забезпечення засобами виробництва і матеріально-технічними ресурсами.

По суті, СК — це спільна дія в галузі сільгосптоваровиробництва.

СК дуже віддалено схожий на ФГ, бо за загальним правилом особи, які його створили, члени СК, беруть безпосередню участь у діяльності СК (трудовою участю або надаючи кооперативу чи отримуючи від нього товари, послуги).

Крім безпосередньої участі в діяльності, члени СК мають внести до СК вклади, додаткові вклади, що передбачається статутом. У такому разі частка кожного члена в СК формується за рахунок його вкладу та додаткових вкладів у разі їх внесення.

Але статутом СК може передбачатися й асоційоване членство, за яким особа вносить вклад і отримує право дорадчого голосу в СК і право на одержання дивідендів, без права брати безпосередню участь у діяльності СК.

СК може бути як неприбутковою організацією, так і діяти з метою отримання прибутку.

Якщо СК діє з метою одержання прибутку, то частина отриманого прибутку може розподілятися між членами на виплату патронажних дивідендів і звичайних дивідендів. Патронажні виплачують членам залежно від частки їх безпосередньої участі в діяльності СК. А звичайні дивіденди (які мають становити не більше ніж 80% прибутку, який може розподілятися на дивіденди) виплачують залежно від розміру частки членів у статутному капіталі.

Звичайні дивіденди оподатковуються в загальному порядку, а патронажні дивіденди мають звільнятися від оподаткування.

Зверніть увагу!
З патронажними дивідендами на сьогодні маємо певну невизначеність.
Те, що в Законі про сільгоспкооперацію називається патронажними дивідендами, раніше називалося кооперативними виплатами. Так от, відповідно до пп. 165.1.48 ПКУ в чинній на момент підготовки цієї статті редакції, не включаються до оподатковуваного доходу платника податку (фізособи) кооперативні виплати члену сільгоспкооперативу, а також кошти, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом.
Тобто замість поняття кооперативних виплат Законом про сільгоспкооперацію запроваджено патронажні дивіденди. Але до ПКУ зміни не внесли і кооперативні виплати не перейменували на патронажні дивіденди. Це означає, що на практиці податкові органи можуть поставитися до оподаткування патронажних дивідендів формально, тобто вважати, що вони оподатковуються в загальному порядку. Тому для уникнення непорозумінь із податковою сільгоспкооперативам можна отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.

Найбільша перевага сільгоспкооперативів порівняно з іншими організаційно-правовими формами — в об'єднанні ресурсів окремих самостійних сільгосптоваровиробників. Наприклад, якщо кілька фермерських господарств виробляють молоко, вони можуть створити сільгоспкооператив, на баланс якого закупити обладнання для переробки молока. Тоді ФГ постачають молоко СК, останній його переробляє і продає на сторону вже дорожче, аніж якби ФГ продавали необроблене молоко самостійно. А придбавати обладнання кожному окремому ФГ не завжди вигідно.

У такому разі СК не так конкурує з іншими організаційно-правовими формами, як доповнює їх.

Ще одна перевага СК — можливість отримання бюджетних дотацій як із державного (див., приміром, Порядок №107), так і з місцевого бюджету.

Недоліком СК може бути складність для сільгосптоваровиробників, які планують створити СК, домовитися між собою на взаємовигідних умовах.

Знову-таки, це додатковий організаційний клопіт. Додаткові витрати.

Як змінити за потреби організаційно-правову форму?

Спершу підсумуймо орієнтовний перелік недоліків та переваг кожної форми в таблиці.

Проаналізувавши переваги, недоліки, сільгосптоваровиробник може прийняти рішення обрати іншу організаційно-правову форму. З погляду ЦКУ зміна організаційно-правової форми є перетворенням (див. ст. 108 ЦКУ).

Але практично перетворення не завжди можливе.

Наприклад, у ст. 52 Закону про ТОВ зазначено, що у разі перетворення ТОВ його майно, права й обов'язки можна передати новому господарському товариству. До господарських товариств належить, приміром, АТ, і не належать ФГ та сільгоспкооператив (див. ст. 84 ЦКУ). Тому на практиці ці норми трактують таким чином, що ТОВ можна перетворити тільки на АТ і не можна перетворити на ФГ та сільгоспкооператив.

Подібну норму містить і ч. 1 ст. 87 Закону про АТ стосовно перетворення АТ. АТ можна перетворити тільки на інше господарське товариство або виробничий кооператив. Отже, АТ можна перетворити тільки на ТОВ чи виробничий сільгоспкооператив. Хоча останнє навряд чи можливе, адже Закон про сільгоспкооперацію прямо не передбачає можливості створення сільгоспкооперативу у такий спосіб.

Зі змісту ст. 33 Закону про сільгоспкооперацію випливає, що сільгоспкооператив може бути перетворений тільки на сільськогосподарське кооперативне об'єднання. На ФГ, ТОВ і АТ — ні.

А от Закон про ФГ не містить якихось обмежень стосовно реорганізації (перетворення) ФГ. Тому, на наш погляд, ФГ можна перетворити на ТОВ і АТ. А от перетворення ФГ на сільгоспкооператив, на нашу думку, неможливе. Адже безпосередньо в Законі про сільгоспкооперацію можливість створення сільгоспкооперативу шляхом перетворення не передбачено.

У разі перетворення до нової юрособи переходять усе майно, всі права й обов'язки попередньої юрособи (ч. 2 ст. 108 ЦКУ).

Наведемо загальну процедуру перетворення, наприклад, ФГ (юрособи) на ТОВ. Перетворення на АТ чи АТ на ТОВ чи ФГ має свої особливості (наявність акцій), і тут їх не розглядаємо.

Таблиця

Орієнтовний перелік недоліків та переваг популярних організаційно-правових форм для сільгосптоваровиробників

Перетворення ФГ (юрособи) на ТОВ

Перетворення (реорганізація) юрособи здійснюються за рішенням його учасників або органу юрособи, уповноваженого на це установчими документами (ч. 1 ст. 106 ЦКУ). У випадку з ФГ це може бути голова ФГ чи загальні збори членів ФГ (про що має зазначатися у статуті).

Таким рішенням, яке оформляють протоколом:

• призначають комісію з реорганізації (перетворення);
• встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юрособи, яка припиняється (згідно з ч. 5 ст. 105 ЦКУ такий строк не може становити менше ніж два і більше ніж шість місяців з для оприлюднення повідомлення про рішення щодо реорганізації).

Протягом трьох робочих днів з дати ухвалення рішення про реорганізацію повідомляється орган держреєстрації (ч. 1 ст. 105 ЦКУ).

Держреєстратор оприлюднює повідомлення про реорганізацію на порталі електронних сервісів Мін'юсту — у відкритому доступі в ЄДР про юрособу, яка перетворюється (ст. 12 Закону про держреєстрацію). Цю саму інформацію держреєстратор передає податковій (п. 11.1 Порядку №1588).

Потім юрособа, яка реорганізується, протягом строку заявлення кредиторами своїх вимог виконує такі вимоги кредиторів, якщо вони висуваються. Вимоги, які залишилися незадоволеними, переходять до нової юрособи.

Комісія з реорганізації в загальному порядку проводить інвентаризацію майна юрособи.

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юрособи, що припиняється шляхом перетворення, стосовно всіх її кредиторів та боржників, у т. ч. спірні зобов'язання. Передавальний акт і розподільчий баланс затверджують учасники юрособи або орган, який прийняв рішення про її припинення (ст. 107 ЦКУ).

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 15 Закону про держреєстрацію справжність підписів уповноваженої особи (уповноважених осіб) на передавальному акті нотаріально засвідчується.

Далі відбуваються збори учасників ТОВ, на яких затверджують передавальний акт і статут ТОВ. Підписи учасників ТОВ на рішенні загальних зборів та статуті ТОВ нотаріально засвідчуються.

Потім здійснюється держреєстрація перетворення.

Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону про держреєстрацію у разі перетворення юросіб здійснюються державна реєстрація припинення юрособи, що припиняється внаслідок перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юрособи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юрособи.