Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У рамках реалізації земельної реформи Кабінет Міністрів України сьогодні ухвалив постанову «Правила розроблення робочих проектів землеустрою», які зафіксували чіткі й зрозумілі норми складання відповідної документації.
Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.
«Розробники документації із землеустрою отримали вичерпний перелік якісних і кількісних вимог, які мають застосовуватися до відповідних робочих проектів», – підкреслив Міністр.
Роман Лещенко акцентував, що постанова фіксує вимоги щодо розроблення робочих проектів із метою рекультивації порушених земель, зняття та перенесення родючого шару ґрунту, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
Робочий проект землеустрою має включати такі положення:
- підставу для виконання робіт;
- характеристику об’єкта (місце розташування, площа, кадастровий номер (за наявності), цільове призначення, тощо);
- мету розроблення робочого проекту (визначення конкретних шляхів поліпшення сільськогосподарських угідь та лісових земель);
- вихідні дані для здійснення поліпшення сільськогосподарських угідь і лісових земель (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи).
Результатом виконаних робіт буде робочий проект землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь і лісових земель.
Документ передбачатиме заходи щодо:
- організації території полів з виділенням робочих і технологічних ділянок, що забезпечують проведення диференційованого обробітку ґрунту і впровадження прогресивних технологій обробітку культур з урахуванням особливостей кожної земельної ділянки;
- визначення оптимальних напрямів обробітку ґрунту;
- розміщення культур на робочих ділянках полів та ротації сівозмін за роками;
- визначення норм внесення добрив під культури і дотримання балансу гумусу в ґрунті.
Як резюмував Роман Лещенко, існування таких чітких уніфікованих вимог підвищить якість робіт, що виконуються, та запобігатиме зловживанням у земельній сфері.
***
