Штрафні санкції, сплачені нерезиденту-юрособі, не оподатковуються

У листі від 17.08.2016 р. №18414/10/26-15-14-06-04-29 фахівці ДФС у м. Києві розглянули три питання.

1) Податківці, переглянувши перелік доходів (пп. 141.4.1 ПКУ), роблять висновок: оскільки штрафні санкції та пеня в цьому підпункті не зазначаються, податок на доходи (репатріацію) з нерезидентів-юросіб з таких доходів стягувати не потрібно. 

Це стосується навіть ситуації, коли такі штрафні санкції за ЗЕД-договором мають назву «проценти». Після щільного аналізу норм ПКУ, податківці дійшли до висновку, що «проценти», зазначені у пп. 141.4.1 ПКУ, пп. 14.1.206 ПКУ, та «проценти», які сплачуються у вигляді штрафних санкцій, це різні види доходів. Отже, останні оподатковуватися податком на доходи (репатріацію) не повинні.  

2) Щодо неоподаткування штрафних санкцій (пені), що виплачуються нерезиденту, а отримання дозволу на таку виплату. Податківці роз’яснюють, що купівля іноземної валюти на оплату штрафних санкцій, що передбачені у ЗЕД-договорах за невиконання резидентами умов цих договорів, є купівлею іноземної валюти на оплату майнових прав, і тому така операція індивідуальної ліцензії не потребує. При цьому вони вважають, що підставою для перерахування грошових коштів за межі України в цьому випадку є відповідний ЗЕД-договір. 

Звісно, що насамперед питання можливості перерахування таких коштів нерезиденту повинен вирішувати НБУ. Однак, оскільки ДФСУ наразі теж здійснює валютний контроль в частині проведення розрахунків за ЗЕД-договорами, вважаємо, що і їх точка зору в цьому питанні є дуже важливою. 

3) Трете запитання є суто юридичним. Податківці нагадують, що розмір пені, яку сторони можуть зазначити в ЗЕД-договорі, обмежений ст. 3 Указу №543/96, і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Такої позиції зараз дотримуються більшість господарських судів, хоча раніше юристи вказували, що не все так однозначно. Див. аналітику >>