Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
«Вісник. Офіційно про податки»
Резиденти — юрособи можуть одержувати кредити від нерезидентів відповідно до договорів та в порядку, установленому чинним законодавством.
Будь-які кредити (позики), отримані від нерезидента, підлягають реєстрації в Нацбанку України, що передбачено Указом №734. Відсутність реєстрації кредиту тягне накладення штрафу у сумі, еквівалентній 1% розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту за офіційним обмінним курсом Нацбанку на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів (п. 2 цього Указу).
Крім того, без реєстрації банк не обслуговуватиме кредитні кошти позичальника, якщо вони надійдуть від нерезидента на його поточний рахунок, і вимагатиме від позичальника отримання реєстраційного свідоцтва (п. 1 Указу №734).
Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів встановлено розділом І Положення №270. Відповідно до п. 1.2 глави 1 цього розділу резидент-позичальник (окрім уповноваженого банку України) залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, що надав згоду на обслуговування операцій за договором.
Резидент-позичальник зобов’язаний зареєструвати договір в Нацбанку до фактичного отримання кредиту (п. 1.7 глави 1 розділу І Положення №270). Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік (п. 1.16 глави 1 розділу І Положення №270).
Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі (п. 1.4 зазначеної глави).
Не допускається реєстрація укладених резидентами-позичальниками договорів, згідно з якими передбачено сплату резидентами-позичальниками процентів за користування кредитами (без урахування відповідних комісій), до фактичного надходження в Україну кредитних коштів від нерезидентів або до здійснення сплати нерезидентами-кредиторами зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами резидентів за межами України чи до зарахування кредитних коштів на рахунок резидента-позичальника, відкритий за межами України (п. 1.15 глави 1 розділу І Положення №270).
Уповноважений банк перевіряє правильність оформлення резидентом-позичальником заяви, відповідність її змісту умовам договору з нерезидентом, повноту поданих заявником документів з метою реєстрації договору, а також відповідність умов договору установленому законодавством України порядку отримання резидентами кредитів від нерезидентів.
Якщо за висновком уповноваженого банку поданий заявником пакет документів відповідає вимогам, установленим законодавством України, у тому числі Положенням №270, то такий пакет документів залишається в уповноваженому банку, який ініціює проведення відповідних реєстраційних дій шляхом надсилання Нацбанку документів відповідно до п. 9 глави 2 розділу I Положення №270.
Нацбанк України проводить реєстрацію договору шляхом унесення (на підставі відомостей з повідомлення, поданого уповноваженим банком — ініціатором проведення реєстраційних дій) відповідного запису до електронного реєстру повідомлень про договори, що ведеться засобами спеціального програмного забезпечення щодо реєстрації договорів (далі — Реєстр). Датою та номером реєстрації договору є дата та номер запису в Реєстрі (п. 13 глави 2 розділу І Положення №270).
