«Вісник. Офіційно про податки»
Законом №185/94 установлено порядок розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами при здійсненні резидентами України експортно-імпортних операцій та визначено відповідальність за недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків.
Водночас ст. 601 ЦКУ передбачено можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.
Припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за експортно-імпортними операціями регулюється п. 1.11 розділу 1 Інструкції №136.
Так, відповідно до цього пункту експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями.
При цьому мають дотримуватися такі умови:
- вимоги контрагентів повинні бути зустрічними, тобто кожен із контрагентів повинен мати заборгованість по відношенню до іншого (кожна із сторін одночасно є як боржником, так і кредитором);
- вимоги повинні бути однорідними (тобто такими, у яких предмет виконання є однаковим).
Крім того, строк виконання зустрічних однорідних вимог має настати або має бути таким, що не був установлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги, тобто має настати строк виконання зобов’язань за однією і за іншою угодою.
Слід зазначити, що згідно зі ст. 387 ГКУ суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Нацбанком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.
На сьогодні вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами встановлено постановою №129.
При цьому відповідно до ст. 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Таким чином, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки це призведе до порушення вимог законодавства, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів.
Також п. 4 постанови №410 установлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
- в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою №34/російських рублях (незалежно від суми операції);
- в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 дол. США).
***
Читайте також: